Доплати за характер праці освітянам

Оплата праці та кадрові питання працівників освіти

Статтею 7 Закону від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон № 2694) надано право працівникам на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Зокрема, передбачено, що робота в таких умовах оплачується в підвищеному розмірі. Відповідно до ст. 100 КЗпП на важких роботах, на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними та геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається КМУ. Однак на сьогодні такий перелік не затверджено. Тож чим керуватися освітянам та чи є якісь нюанси з цього приводу для працівників освітніх закладів?

Законодавче забезпечення доплат до зарплати

Нагадаємо, що п. 2.3 постанови колегії Мінпраці УРСР від 29.03.1991 № 25 «Про умови оплати праці та розміри ставок заробітної плати й посадових окладів працівників народної освіти в Українській РСР» передбачено збереження інших чинних умов оплати праці працівників установ і закладів народної освіти одночасно із запровадженням нових ставок заробітної плати та посадових окладів.

Згідно з п. 4 постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 15.05.1990 № 193/7-69 «Про удосконалення організації заробітної плати та введення нових ставок і посадових окладів працівників установ і організацій народної освіти», що застосовувалася на той час, надано право керівникам установ і організацій за погодженням із профспілковими комітетами установлювати доплати робітникам, спеціалістам і службовцям, зайнятим на роботах із важкими та шкідливими умовами праці в розмірі до 12 % тарифної ставки (посадового окладу) та до 24 % – на роботах з особливо тяжкими та особливо шкідливими умовами праці.

На її виконання наказом Держкомітету СРСР народної освіти від 20.08.1990 № 579, погодженим із ЦК профспілки працівників народної освіти і науки (постанова від 08.08.1990 № 40), затверджено Положення про порядок установлення доплат за несприятливі умови праці та Перелік робіт, на яких установлюються доплати за несприятливі умови праці працівникам організацій та установ системи Держосвіти СРСР.

Цей Перелік міститься і в додатку 9 до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.1993 № 102 (далі – Інструкція № 102).

Перелік таких робіт передбачено також у додатку 2 до Галузевої угоди між МОН, Профспілками працівників освіти і науки України та Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців у галузі вищої освіти на 2021–2025 роки, зареєстрованої в Мінекономіки за № 12 від 18.06.2021 (далі – Угода).

Оплата праці за роботу в установах, розташованих на території гірських населених пунктів

Відповідно до ст. 100 КЗпП доплати до зарплат здійснюються і для осіб, які працюють на роботах з особливими природними географічними та геологічними умовами.

Відповідно до Закону від 15.02.1995 № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» в установах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських (відповідно до Переліку населених пунктів, яким надається статус гірських, затверджених постановою КМУ від 11.08.1995 № 647), тарифні ставки та посадові оклади працівників, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням КМУ або за його дорученням, підвищуються на 25 %.

Підвищення тарифних ставок і посадових окладів працівникам бюджетних установ і організацій здійснюються в межах асигнувань відповідних бюджетів. Дія постанови КМУ від 11.08.1995 № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» поширюється на працівників, які постійно працюють в установах, філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах і на робочих місцях у населеному пункті, що має статус гірського.

Проте, згідно з роз’ясненням Мінсоцполітики деяких питань оплати праці на виконання Закону від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до КЗпП, Закону від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», якщо умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, за роботу в шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до мінімальної заробітної плати (далі – МЗП).

Тобто підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, враховується для обчислення розміру нарахованої зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру, установленого законом.

Призначення доплати за шкідливі умови праці

Доплати за умови праці розраховують і встановлюють відповідно до Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядок застосування галузевого переліку робіт, на яких можуть установлюватися доплати робітникам за умови праці, затвердженого чинною в Україні постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.1986 № 387/22-78 (далі – Положення № 387). Їх призначають працівникам, які виконують роботи, вказані в галузевих переліках робіт із шкідливими та важкими (особливо шкідливими та особливо важкими) умовами праці.

Пільги та компенсації встановлюють за результатами атестації робочих місць за умовами праці пропорційно фактично відпрацьованому часу в несприятливих умовах праці, тобто за фактичний час зайнятості працівників на робочому місці зі шкідливими умовами праці (відповідно до п. 1.7 Положення № 387). Зокрема, до робочого часу включають весь час працівника на робочому місці.

До фактично відпрацьованого часу, на який нараховується доплата за шкідливі умови праці, не включається:

• час усіх видів відпусток;
• час, протягом якого працівник хворів;
• час виконання державних і громадянських обов’язків;
• час простоїв, якщо вони офіційно оформлені згідно з законодавством;
• час, коли з виробничих потреб працівника було переведено за наказом керівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором;
• час обідньої перерви, якщо працівник згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку має можливість використати його на свій розсуд.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (далі – Порядок № 442), атестація робочих місць або оцінка умов праці в установах і організаціях здійснюється атестаційною комісією, яка створюється наказом керівника за погодженням із профспілковим комітетом. До її складу включаються найбільш кваліфіковані працівники, представники профспілкового комітету, служби охорони праці установи.

Атестаційну комісію очолює керівник або його заступник. До роботи членами комісії можуть залучатися спеціалісти інших служб і організацій.

На підставі висновків атестаційної комісії керівник за погодженням із профспілковим комітетом затверджує перелік конкретних робіт, на яких установлюється доплата за несприятливі умови праці, та розміри доплат за видами робіт.

Розмір доплат за шкідливі умови праці обраховують у відсотках до тарифної ставки (окладу):

• на роботах із важкими та шкідливими умовами праці – 4 %, 8 %, 12 %;
• на роботах із особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці – 16 %, 20 %, 24 %.

Проте відповідно до п. 33 Інструкції № 102 керівники закладів і установ освіти за погодженням із профспілковими комітетами можуть установлювати доплати робітникам, спеціалістам та службовцям, зайнятим на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, у розмірі до 12 % тарифної ставки (посадового окладу) і до 24 % тарифної ставки (посадового окладу) на роботах із особливо важкими та шкідливими умовами праці в порядку і на підставі переліку робіт, передбачених у додатку 9 до Інструкції № 102.

У цьому переліку, зокрема, зазначено такі роботи:

• паяння деталей та виробів; роботи на рентгенівських установках при їх наладці і експлуатації;
• робота з трупним матеріалом;
• робота з культурами ракових клітин;
• залив металів у форми;
• деякі обробки металів різанням.

Ці види робіт можуть здійснювати викладачі та лаборанти технічних і медичних навчальних закладів.

До шкідливих умов праці можна віднести і роботу працівників харчоблоку за умови, що кухня перебуває на балансі закладу освіти, а її працівники є штатними працівниками закладу.

Призначаючи доплату працівнику за шкідливі умови праці варто враховувати, що право працівника на таку доплату виникає не за посадою, а саме через ту роботу, яку він виконує у несприятливих умовах, що викають через виробничі потреби. І нараховується така доплата лише за час фактичної зайнятості працівників на таких робочих місцях або в таких умовах праці.

Конкретні розміри доплат і тривалість їх виплати встановлюються наказом керівника за погодженням із профкомом.

Зауважимо також, що у закладах освіти обов’язково має встановлюватися доплата прибиральницям за використання у роботі дезинфікувальних засобів та за прибирання туалету в розмірі 10 % окладу (пп. «ґ» пп. 3 п. 4 наказу МОН від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ»). Для її призначення не треба проводити атестацію робочого місця. Така доплата виплачується понад МЗП.

Розглянемо на прикладі працівників кухні закладу дошкільної освіти, як і на який період може встановлюватися доплата за роботу в складних умовах.

Приклад

Працівникам кухні закладу дошкільної освіти встановлено доплату за шкідливі умови праці. Проте влітку діти перебувають на канікулах, а згадані працівники в цей час виконують поточну роботу на кухні, але приготуванням їжі не займаються. Чи здійснювати їм доплату за шкідливі умови праці в цей період?

Як ми вже писали вище, ст. 100 КЗпП передбачає встановлення підвищеної оплати праці на важких роботах і на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці. Перелік цих робіт на сьогодні визначається Угодою, а також Інструкцією № 102.

Пунктом 1.152 додатка 9 до Інструкції № 102 передбачено, що роботи біля гарячих плит, електрожарових шаф, кондитерських і паро-масляних печей та інших апаратів для смаження та випікання належать до видів робіт із важкими та шкідливими умовами праці, на яких установлюються доплати в розмірі до 12 %.

Також у додатку 9 до Інструкції № 102 чітко сказано, що доплати за несприятливі умови праці встановлюються за результатами атестації робочих місць або оцінки умов праці особам, безпосередньо зайнятим на роботах, передбачених Переліком, а також галузевими Типовими переліками робіт із важкими і шкідливими, особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці, затвердженими в установленому порядку, і нараховуються за час фактичної зайнятості працівників на таких робочих місцях або в таких умовах праці.

На цьому наголошує і ЦК профспілки працівників освіти і науки України у своєму листі від 16.04.2010 № 02-5/169 «Щодо встановлення доплати за несприятливі умови праці», а саме: «...право на встановлення доплати за несприятливі умови праці виникає у працівника не за посадою, яку він обіймає, а за виконання відповідних видів робіт, які в додатку 9 до Інструкції визнано такими важкими та шкідливими умовами праці, або особливо важкими та шкідливими умовами праці».

Отже, якщо протягом літніх місяців працівники кухні працювали, але фактично не займалися приготуванням їжі, доплата за шкідливі умови праці за цей час не встановлюється.

Відповідальність за порушення вимог щодо призначення доплат

Обов’язок створення безпечних та нешкідливих умов праці згідно зі ст. 153 КЗпП покладається на роботодавця, який зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ст. 13 Закону № 2694). Якщо роботодавець не призначить працівнику доплату, на яку він має право, або необґрунтовано скасує її, йому доведеться заплатити штраф.

Розмір штрафів за порушення вимог ст. 100 КЗпП, Порядку № 442 визначено у ст. 265 КЗпП і становить 1 МЗП (з 01.01.2022 – 6 500 грн; з 01.10.2022 - 6700 грн)).