Право бухгалтера на відпустки за умови праці

Як піти у відпустку у 2019

Про право бухгалтерів на отримання додаткових відпусток за двома підставами

Законодавством передбачено додаткові оплачувані відпустки, зокрема, за ненормований робочий день та за роботу на комп‘ютері. Розглянемо особливості їх надання бухгалтерам бюджетних установ.

Відпустка за ненормований робочий день»

Гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок їх надання установлює Закон від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504).

Одним із видів відпусток є щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці. Згідно зі ст. 8 Закону № 504 вона надається, зокрема, працівникам з ненормованим робочим днем тривалістю до 7 календарних днів (далі – к. д.).

Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці затверджено наказом Мінпраці та соцполітики від 10.10.97 р. № 7 (далі – Рекомендації № 7). За визначенням цього документа ненормованим робочим днем є особливий режим робочого часу, що встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу, і ця робота не вважається надурочною. Міра часу у такому разі визначається не лише тривалістю робочого часу, а й колом обов‘язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Тобто роботодавець, аби знайти компроміс між інтересами працівника та установи з метою вчасного та якісного виконання завдань установи, може запропонувати режим роботи з ненормованим робочим днем певним категоріям працівників залежно від професії, особистих навичок працівника, можливості роботи понад установлений внутрішнім трудовим розпорядком час або ж навіть його спроможності виходити на роботу на свята чи у вихідний день, інших факторів.

Що стосується бухгалтера, то він «прив‘язаний» до певних термінів подання бухгалтерської, фінансової, іншої звітності, порушувати які не має права. Тому йому часто доводиться працювати в посиленому режим і поза межами звичайного режиму роботи, установленого іншим працівникам установи.

Нагадаємо: за ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівника становить 40 год. на тиждень. Отже, роботодавець має врегулювати питання щодо роботи будь-якого працівника (включаючи бухгалтера) саме такої тривалості.

Наприклад, за кілька днів до граничного строку подання звітності бухгалтер працює не 8 год. щодня, а 10 год., і тоді тривалість його роботи в інші робочі дні має збалансувати такі понаднормові години, тобто за мінусом перепрацьованих годин. Може бути й таке, що баланс робочого часу досягатиметься протягом місяця, а не тижня. Наголошуємо: у цій ситуації кожні 2 години перепрацьованого робочого часу не є надурочними за умови, що працівника дійсно оформлено на роботу з режимом ненормованого робочого дня. Інакше доведеться фіксувати надурочні роботи та оплачувати їх у подвійному розмірі.

І ще важливо звернути увагу на таке: можна працювати понад установлену норму робочого часу, однак ефективності не досягати. Тому конче важливим є контроль фактичного обсягу завдань, виконаних працівником, якому встановлено ненормований режим, щоб упевнитись в ефективності його роботи.

Документальне оформлення праці з ненормованим робочим днем

Кожен працівник під час оформлення трудового договору ще до початку роботи має бути поінформований роботодавцем під розписку, зокрема, про умови праці, а також про права на пільги і компенсації в разі наявності на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Звісно, працівника ознайомлюють і з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колдоговором.

Тому саме в локальному документі установи фіксуються положення щодо тривалості робочого часу на кожному робочому місці, а також про роботу з режимом ненормованого робочого дня. Крім того, як це передбачено ст. 8 Закону № 504 та п. 7 Рекомендацій № 7, у колдоговорі має бути список робіт, професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день. У такому разі наказ щодо призначення, зокрема, бухгалтера на посаду формулюється так:

З таким наказом працівник ознайомлюється під підпис. Це означає, що він взяв на себе обов‘язок працювати з особливим режимом праці. Тож тепер нагадаємо про його преференції.

Оскільки згідно з п. 2 частини першої ст. 8 Закону № 504 у нього є можливість одержання щорічної додаткової відпустки тривалістю до 7 к. д., це право слід підтвердити відповідним положенням колдоговору установи.

Виходячи з п. 3 Рекомендацій № 7, додаткова відпустка до 7 к. д. є компенсацією за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу. Обов‘язково за кожним видом робіт, за кожною посадою, професією в колдоговорі (або ж в укладеному з працівником трудовому договорі) слід зафіксувати конкретну тривалість додаткової відпустки.

Щодо додаткової відпустки за ненормований робочий день у колдоговорі, зокрема, конкретизується таке:

• вона може надаватись працівникові одночасно з наданням йому основної щорічної відпустки або окремо від неї (за бажанням працівника та за узгодженням з керівником установи);
• право на одержання цієї відпустки в перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи в установі. В іншому разі тривалість такої відпустки визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

Зазначимо, що необхідно коректно обчислювати стаж роботи, що дає право на зазначену відпустку (частина третя ст. 9 Закону № 504). Зокрема, до цього стажу зараховуються:

• час фактичної роботи із особливим характером праці, за умови зайнятості працівника в цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для професії, посади;
• час щорічних основної та додаткових відпусток за особливий характер праці;
• час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Особі, яка перебувала, наприклад, на лікарняному, на курсах підвищення кваліфікації, у навчальній відпустці, у відпустці без збереження заробітку, ці періоди не мають зараховуватись до стажу, що дає право на відпустку за особливий характер праці (у нашому випадку - за ненормований робочий день).

Тож аби не виникало непорозумінь, кожен роботодавець має відповідально поставитись до питання ведення його обліку.

Відпустка за роботу на комп‘ютері

Згідно з п. 1 частини першої ст. 8 Закону № 504 окремим категоріям працівників, робота яких пов‘язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров‘я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 35 к. д.

Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов‘язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров‘я, затверджено постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290 (далі – Список).

Серед згаданих державних преференцій є й відпустка особам, які працюють на комп‘ютері.

Підставою для надання відпустки в разі застосування працівниками в роботі персональних комп‘ютерів є позиція 58 розд. ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» вищезгаданого Списку. Тобто йдеться про тих, хто працює на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах (включаючи персональні комп‘ютери). Їм належить відпустка тривалістю до 4 к. д.

Зауважимо: ця норма стосується осіб, на яких поширюється дія Закону № 504, а особам, яким відпустки надаються за спеціальними законами (держслужбовців, посадовців ОМС, суддів, прокурорів тощо), розраховувати на відпустки за особливий характер праці, передбачені ст. 8 Закону № 504, не варто.

Для надання вищезгаданої відпустки радимо звернутися до Порядку застосування Списку, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16, зокрема:

• щорічна додаткова відпустка надається тим працівникам, професії і посади яких передбачено відповідними розділами Списку;
• назви професій і посад мають відповідати Класифікатору професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.10 р. № 327;
• у розрахунок часу, що дає право на цю відпустку, зараховуються дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого за його посадою;
• облік відпрацьованого часу здійснюється роботодавцем.

Простіше кажучи, бухгалтерові (або іншому працівникові), який для виконання своїх посадових обов‘язків застосовує персональний комп‘ютер, для набуття права на «комп‘ютерну» відпустку слід щонайменше протягом 4 год. щодня працювати на ньому.

Ще додамо: стаж для набуття права на відпустку за роботу на комп‘ютері обчислюється за правилами, передбаченими для відпустки за ненормований робочий день, і конкретизація її тривалості також залежить від часу зайнятості працівника в особливих умовах праці.

Звісно, у колдоговорі установи слід унормувати умови надання цієї відпустки та перелік посад (професій), яких вона стосується.

Отже, бухгалтерові бюджетної установи можуть надаватись такі відпустки за особливий характер праці:

• за ненормований робочий день – тривалістю до 7 к. д.;
• за роботу на персональному комп‘ютері – тривалістю до 4 к. д.

Особливу увагу роботодавців звертаємо на те, що згідно зі ст. 10 Закону № 504 щорічна додаткова відпустка надається понад щорічну основну відпустку, однак за однією з підстав, обраною працівником. Тобто обидва види відпусток за умови праці одному працівникові надавати не можна. Роботодавцеві, який піклується про своїх працівників та не бажає порушувати законодавство, можна скористатись, наприклад, нормами ст. 25 та 26 Закону № 504 щодо надання працівникові одного з видів відпусток без збереження заробітку.

Висновки

Як і основна, додаткова щорічна відпустка надається відповідно до графіка, затвердженого на початку бюджетного року, що доводиться до відома всіх працівників. Конкретизація періоду відпустки в межах цього графіка узгоджується між працівником та роботодавцем. Тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється в колдоговорі залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Надання одному працівникові протягом року двох відпусток (за ненормований робочий день та за роботу на комп‘ютері) законодавством не передбачено.