Помилки роботодавців із питань трудового законодавства. Частина 1

Зміст порушення

Норма

Передбачені штрафи

1

2

3

Ч. 1 ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 24 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР

Виплата зарплати проводиться з порушенням строків, а саме пізніше ніж за 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата

Роботодавець зобов’язаний виплачувати зарплату працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором:

– не менше ніж 2 рази на місяць, роботодавець має право виплачувати зарплату і більше ніж два рази (наприклад, один раз на тиждень);

– через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів (далі – к. д.);

– не пізніше ніж за 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

– у робочі дні за графіком роботи підприємства.

Зверніть увагу! Виплата здійснюється в робочі дні за графіком роботи підприємства. Якщо останній день виплати зарплати припадає на вихідний (святковий, неробочий день), то зарплата має бути виплачена напередодні. Конкретні дати виплати зарплати встановлюються колективним договором з урахуванням вимог ст. 115 КЗпП

1. Стаття 265 КЗпП. Роботодавці несуть фінансову відповідальність – штраф за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю:

– не більш як за 1 місяць у вигляді штрафу у розмірі МЗП (мінімальної зарплати) (абзац восьмий ч. 2 ст. 265 КЗпП).

– понад 1 місяць, виплата їх не в повному обсязі – у розмірі 3 МЗП, установленої законом на момент виявлення порушення (на 01.01.22 р. МЗП становить 6 500 грн, з 01.10.22 р. – 6 700 грн,).

2. Стаття 41 КУпАП визначає адміністративну відповідальність за порушення встановлених строків виплати зарплати та виплату її не в повному обсязі, у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 НМДГ (тобто від 510 до 1 700 грн).

За повторне протягом року порушення – від 100 до 300 НМДГ (від 1 700 до 5 100 грн)

Ч. 4 ст. 115 КЗпП

Зарплата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки

Зарплата працiвникам за весь час щорiчної вiдпустки виплачується не пiзнiше нiж за 3 к. д. до початку вiдпустки.

Зверніть увагу! У разі надання працівнику відпустки у стислі строки можна виплатити відпусткові пізніше, ніж за 3 к. д. до початку відпустки, але за наявності угоди між ним і роботодавцем.

Тобто працівник може скласти заяву з проханням про виплату відпусткових в інший, ніж передбачено законодавством, строк, погоджений із роботодавцем. Текст може бути такий: «Прошу виплатити належну мені суму відпусткових у найближчий строк, установлений для виплати зарплати/авансу».

Роботодавець накладає резолюцію на заяву зі згодою на виплату

1. Стаття 265 КЗпП. Роботодавці несуть фінансову відповідальність – штраф за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю:

– не більш як за 1 місяць у вигляді штрафу у розмірі МЗП (абзац восьмий ч. 2 ст. 265 КЗпП).

– понад 1 місяць, виплата їх не в повному обсязі – у розмірі 3 МЗП, установленої законом на момент виявлення порушення (на 01.01.22 р. МЗП становить 6 500 грн, з 01.10.22 р. – 6 700 грн,).

2. Стаття 41 КУпАП визначає адміністративну відповідальність за порушення встановлених строків виплати зарплати та виплату її не в повному обсязі, у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 НМДГ (тобто від 510 до 1 700 грн).

За повторне протягом року порушення – від 100 до 300 НМДГ (від 1 700 до 5 100 грн)

Ч. 1 ст. 38 КЗпП

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, розривається працівником за відсутності письмового попередження власника або уповноваженого ним органу за два тижні

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово (у заяві) за два тижні. Зазначений строк обраховується з дати фактичного попередження роботодавця чи посадової особи, яка є уповноваженим представником роботодавця (або керівника установи, або його заступника, або іншої посадової особи, якій працівник безпосередньо підпорядкований. Фактом попередження та датою, з якої обраховується двотижневий строк попередження, буде накладення на заяві резолюції відповідною посадовою особою із зазначенням дати.

Якщо працівник подає заяву про свій намір розірвати трудовий договір до кадрової служби чи канцелярії установи, датою, з якої розпочинається відлік строку попередження, є дата прийняття такої заяви відповідним працівником кадрової служби чи канцелярії.

Зверніть увагу! Для уникнення надалі спору щодо дати попередження працівник, який звільняється, повинен потурбуватись про відповідні відмітки (із зазначенням дати та вхідного номера) про прийняття заяви на її копії, що залишається у працівника.

Якщо заява надсилається рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення, то датою, з якої буде вестися відлік строку попередження, буде дата вручення, що вказується у повідомленні про вручення

1. Працівник через суд може бути поновлений на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, судові та інші витрати.

2. Особа, винна в незаконному звільненні працівника, може бути притягнута до адміністративної відповідальності – на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – штраф від 20 до 40 НМДГ.

3. Якщо звільнення працівника було проведене з особистих мотивів, то винному загрожує кримінальна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу, – штраф або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років

Ст. 116, 117 КЗпП

У разі звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться не в день звільнення. У зв’язку з невиплатою звільненим належних сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП, з вини власника або уповноваженого ним органу, останнім не виплачено середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП, за відсутності
спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП).

Зверніть увагу! Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові в разі звільнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум

1. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум (зарплати, компенсації тощо) у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

2. За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору

Постанова КМУ від 17.06.15 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій
службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»

Несвоєчасне подання повідомлення до органу ДПС про прийняття на роботу працівника

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації до ДПС до початку роботи працівника.

Законодавством не передбачено потреби подання повідомлення напередодні або за кілька днів до дня початку роботи.

Достатньо виконати вимогу подання такого повідомлення до початку роботи.
Наприклад, працівник починає свою роботу о 14:00, а повідомлення слід подати о 09:00.

У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку з використанням КЕП працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.

У разі допущення з будь-яких причин працівника до роботи одночасно з направленням повідомлення або того самого дня, але пізніше за часом, має місце порушення вимог законодавства про працю, яке усунуто роботодавцем самостійно (до початку інспекційного відвідування).

Зверніть увагу! Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу госптовариства, керівника підприємства, установи, організації тепер будуть відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичниз осіб – підприємців та громадських формувань.

Тобто подавати окреме повідомлення про прийняття на роботу керівника підприємства (установи, організації) не потрібно

1. Якщо трудовий договір укладено та оформлено наказом, але ДПС не повідомили або повідомили із запізненням про прийняття працівника на роботу, застосовується відповідальність як за порушення інших вимог законодавства – штраф у розмірі 1 МЗП (на 01.01.22 р. МЗП становить 6 500 грн, з 01.10.22 р. – 6 700 грн,) абзац дев’ятий ч. 2 ст. 265 КЗпП).

2. Якщо ж порушення вчинене повторно протягом року, штраф зросте до 2 МЗП (абзац десятий ч. 2 ст. 265 КЗпП).

3. Якщо роботодавець подасть повідомлення до початку перевірки (усуне порушення самостійно) або на виконання припису Держпраці у визначені нею строки, то штраф на підставі абзацу дев’ятого ч. 2 ст. 265 КЗпП (порушення виявлено вперше, штраф 1 МЗП) не повинен застосовуватися (ч. 6 ст. 265 КЗпП). У разі повторного такого порушення вже від штрафу не вберегтись.

Адміністративна відповідальність – застосовано штраф (від 510 до 1 700 грн, ч. 1 ст. 41 КУпАП). Але посадові особи можуть бути притягнуті до відповідальності протягом трьох місяців із дня виявлення порушення (ст. 38 КУпАП).

Тобто, щоб припинити таке порушення, слід подати повідомлення. Якщо протягом 3 місяців Держпраці з перевіркою не прийде, то адмінштрафу не буде.

А якщо все ж таки буде складено адмінпротокол, то доведеться відвідати суд

Ст. 29 КЗпП

Працівників не ознайомлюють із правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві

До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний (ст. 29 КЗпП):

– роз’яснити працівникові його права та обов’язки і проінформувати під підпис про умови праці, наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

– ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

– визначити працівникові робоче місце, забезпечити його належними для роботи засобами;

– проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони.

Крім того, обов’язково ознайомити працівника під підпис із наказом про прийняття його на роботу (ст. 24 КЗпП).

Зверніть увагу! Уся вище зазначена інформація повідомляється працівникові під розписку. Працівник своїм підписом засвідчує факт ознайомлення з цими умовами, а також окремо ознайомлюється та підписує свою посадову інструкцію

Відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку є порушенням вимог законодавства про працю і передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб підприємств незалежно від їх форми власності та кількості працівників згідно з ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ