Як оформити на роботу педпрацівника з тимчасово окупованої території?

Оплата праці та кадрові питання працівників освіти

Кадры

Працівники закладів освіти з тимчасово окупованих територій виїхали на підконтрольну українській владі територію та мають можливість працювати в закладах освіти за місцем перебування на ставку. Проте вони є штатними працівниками закладів освіти на тимчасово окупованих територіях, які на разі не працюють і працівники не отримують заробітну плату. Чи можуть вони влаштуватися на роботу на ставку та більше в закладах освіти на підконтрольних українській владі територіях?

Відповідно до ст. 1 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Абзацом другим ч. 2 ст. 2 Закону № 2136 передбачено, що з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, серед іншого і через фактичну відсутність працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місце перебування яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника. Тобто працівники, які виїхали з окупованих територій та тимчасово працевлаштовані в інші заклади освіти, розташовані на інших територіях, є для цих закладів новими працівниками.

Проте не встановлено, що така організація роботи є сумісництвом, яке передбачає обмеження робочим часом.

Відповідно до коментаря Мінекономіки до ст. 2 Закону № 2136 за загальним правилом трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Статтею 24 КЗпП визначено обов’язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі.

Водночас положення ч. 2 ст. 2 Закону № 2136 дають змогу відступити від цих норм та самостійно визначати на період воєнного стану форму трудового договору.

Норма абзацу другого ч. 2 ст. 2 Закону № 2136 надає право роботодавцю приймати нових працівників за строковими трудовими договорами на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника незалежно від причин його відсутності.

Відповідно до ст. 13 Закону № 2136 дія трудового договору може бути призупинена через військову агресію проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором (ч. 1 ст. 13 Закону № 2136).

Відшкодування зарплати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

З огляду на коментар Мінекономіки до ст. 13 Закону № 2136, головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.

Законом від 15.03.2022 № 2126-IX унесено зміни до деяких Законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», які набули чинності з 20.03.2022.

Зокрема, згідно зі зміненою ч. 1 ст. 57¹ Закону від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, серед інших і таким, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується збереження місця роботи, середнього заробітку та інших виплат, передбачених законом.

Випадки, в яких здійснюється виплата середнього заробітку, визначені, зокрема, абзацом третім ст. 113, ст. 119 КЗпП, згідно з якими за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток, а на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Згідно з наказом МОН від 28.02.2022 № 274 «Про деякі питання організації здобуття освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні» органам управління у сфері освіти місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, зокрема, у підпорядкуванні яких перебувають заклади загальної середньої освіти, доручено забезпечити та організувати оплату праці працівників незалежно від їх поточного місця проживання (перебування) в Україні чи за її межами, серед іншого, і шляхом прийняття рішення (розпорядження, наказу) про оголошення простою в закладах освіти, що не можуть здійснювати освітню діяльність через збройну агресію.