Не забувайте розраховуватися з працівником

Умови та оплата праці в бюджетних установах (частина 4)

З різних причин працівник може звільнитися з роботи. У день звільнення роботодавець зобов’язаний здійснити кінцевий розрахунок із ним, виплативши заробітну плату пропорційно до відпрацьованого часу, а також інші належні виплати. За невиконання цієї вимоги до роботодавця можуть бути застосовані санкції, передбачені чинним законодавством. Розглянемо детальніше це питання.

У разі звільнення на працівника покладаються певні обов’язки, які випливають із характеру виконуваної ним роботи. Це може бути, зокрема, необхідність завершення справ, проєктів, повернення наданого в користування обладнання, приладів, спецзасобів тощо. Водночас до обов’язків роботодавця трудове законодавство відносить проведення розрахунків із працівниками, які звільняються, тобто виплата належних їм грошей. Проте на сьогодні ще фіксується немало випадків, коли роботодавці таких виплат не здійснюють або здійснюють їх із порушенням установлених законодавством строків та не в повному обсязі.

Слід зазначити, що трудове законодавство регулює цю сторону правовідносин між працівником та роботодавцем досить лаконічно, через що мають місце порушення прав працівників. Однак навіть чинних норм цілком достатньо, щоб здійснити розрахунок із працівником. В іншому разі до роботодавців може бути застосовано той чи інший вид відповідальності, про які розповімо далі.

Насамперед слід нагадати, що виплата розрахункових коштів у разі звільнення складається з таких сум:

• заробітна плата за фактично відпрацьований працівником період;
• вихідна допомога під час звільнення, за умови, що така виплата встановлена законом;
• грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки.