Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Чи можливо зберегти посади лікаря-терапевта підліткового та педіатра в районній лікарні?

16.02.2018 2192 0 1


У ЦРЛ після відокремлення первинної ланки меддопомоги та створення центру первинної медико-санітарної допомоги (далі – ЦПМСД) виникло нерозуміння стосовно того, до чиїх обов’язків входить надання меддопомоги підліткам. Відповідно до Положення про ЦПМСД основним завданням амбулаторій є організація надання прикріпленому населенню первинної медичної допомоги. Оскільки саме ці обов’язки передбачає посадова інструкція лікаря-педіатра підліткового (надання кваліфікованої терапевтичної допомоги підліткам, які проживають на території діяльності амбулаторно-поліклінічної установи), виникають запитання. Чи правильно, що цим напрямом мають займатися педіатри або сімейні лікарі, а утримання відповідної посади на вторинному рівні недоцільне, бо головною метою діяльності ЦРЛ є надання вторинної (спеціалізованої) меддопомоги населенню? Аналогічна ситуація з посадою районного педіатра. Тобто чи можливе збереження посади лікаря-терапевта підліткового (і, відповідно, сестри медичної підліткового кабінету) та районного педіатра на вторинному рівні?


Так, можливо. Пояснимо чому.

Наказом Мінекономрозвитку і торгівлі від 26.10.17 р. № 1542 «Про затвердження Зміни № 6 до національного класифікатора України ДК 003:2010» (далі – Наказ № 1542) було скасовано професії працівників охорони здоров’я, а саме: «лікар-терапевт», «лікар-терапевт дільничний», «лікар-терапевт підлітковий», «лікар-терапевт цехової лікарської дільниці», «фельдшер з медицини невідкладних станів», «інструктор з трудової адаптації», «інструктор з трудової терапії», «фахівець з фізичної реабілітації», «сестра медична з лікувальної фізкультури», «сестра медична з масажу», а також уведено нові професії: «лікар внутрішньої медицини», «парамедик», «інструктор з надання догоспітальної допомоги», «екстрений медичний технік», «асистент фізичного реабілітолога», «асистент ерготерапевта».

Зміни відбулися з ініціативи МОЗ у рамках реформування галузі охорони здоров’я.

Наказ № 1542 набув чинності з 01.11.17 р., тож роботодавці зобов’язані були привести штатні розписи закладів охорони здоров’я та записи про професії працівників у відповідність до зазначених змін.

Водночас не всі назви професій, включені до Національного класифікатора ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.10 р. № 327, знайшли відображення в наказах МОЗ щодо внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я».

Також не були внесені нові посади до наказу МОЗ від 28.10.02 р. № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я» (далі – Наказ № 385).

А відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою КМУ від 02.03.16 р. № 285, уведення до штатних розписів закладів охорони здоров’я посад, не передбачених Наказом № 385, не допускається.

Крім того, назви нових професій мали бути внесені ще до низки нормативно-правових актів, які регулюють професійні права та пільги працівників галузі, зокрема щодо права на оплату праці, скорочений робочий день, додаткову оплачувану відпустку, на пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Наприклад, відсутність нових професійних назв в Умовах оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захис­ту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та соцполітики і МОЗ від 05.10.05 р. № 308/519, унеможливлювало визначення розміру їх посадових окладів.

Невнесення таких змін до наказів МОЗ від 19.12.97 р. № 359 «Про подальше удосконалення атестації лікарів» та від 23.11.07 р. № 742 «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою» (далі – Наказ № 742) не давало відповіді на запитання щодо зарахування часу роботи на посадах, які скасовано, під час проведення атестації медичних працівників.

Також не врегульовано питання функціонального навантаження на нові посади, у тому числі й передання їм функцій посад, що скасовуються, а також питання працевлаштування працівників, посади яких скасовуються.

З огляду на зазначене було видано наказ Мінекономрозвитку і торгівлі від 30.11.17 р. № 1744 «Про затвердження Зміни № 7 до Національного класифікатора України ДК 003:2010», який відновив скасовані професії, не зачіпаючи нововведених, що дає можливість МОЗ унести відповідні зміни до низки нормативно-правових актів, які регулюють професійні права та пільги працівників галузі, зокрема щодо права на оплату праці, скорочений робочий день, додаткову оплачувану відпустку, на пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Тож до нормативного врегулювання вищезазначених питань заклади охорони здоров’я не повинні поспішати з уведенням запропонованих МОЗ нових посад.

Оскільки наказ МОЗ від 23.02.2000 р. № 33 «Про примірні штатні нормативи закладів охорони здоров’я» втратив чинність, а нових штатних нормативів та типових штатів закладів охорони здоров’я на сьогодні не затверджено, керівник закладу охорони здоров’я самостійно формує штатний розпис закладу залежно від функцій та обсягу медичної допомоги, що надається таким закладом, та керуючись вимогами таких нормативно-правових актів:

Коментарі до матеріалу