Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Особливості організації дистанційної роботи вчителів

Оновлено

29.09.2022 140 0 0

Оплата праці та кадрові питання працівників освіти


Дистанційна робота вчителів не є новацією для системи освіти. Адже заклади освіти вже мають досвід, набутий під час локдаунів. Ще тоді вони визначили форми організації освітнього процесу, обрали і схвалили конкретні електронні освітні платформи, онлайн-сервіси та інструменти, за допомогою яких організовується освітній процес. Водночас педагогічні працівники самостійно обирають форми, методи й засоби дистанційного навчання, визначають, в якому режимі (синхронному чи асинхронному) проводити конкретне навчальне заняття. А ось як вплинув воєнний стан на організацію дистанційної освіти, розглянемо в цій статті.


Нагадаємо, що не менш як 30 % навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі, коли вчитель та учні одночасно взаємодіють та комунікують між собою в електронному освітньому середовищі (зазвичай – онлайн-уроки). А 70% навчального часу здійснюється взаємодія в асинхронному режимі, тобто із затримкою в часі та застосуванням для цього інтерактивних освітніх платформ, електронної пошти, форумів, соціальних мереж тощо. Про це йдеться в Положенні про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженому наказом МОН від 08.09.2020 № 1115 (далі – Положення № 1115).

Для розуміння різниці між зазначеними режимами зазначимо:

  • синхронний режим – це взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої учасники одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції;
  • асинхронний режим – це взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою в часі, застосовуючи для цього інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо.

Організація дистанційного навчання

Дистанційне навчання запроваджується наказом по закладу освіти, де має бути визначено його складові саме в цьому закладі освіти та передбачено як синхронний, так і асинхронний режим проведення занять.

МОН рекомендує застосовувати змішаний підхід, який може допомогти вчителю об’єднати переваги синхронного та асинхронного режимів, навчання в режимах онлайн та офлайн. Завдяки цьому, з одного боку, учні зможуть дотримуватися більш-менш звичного для них розкладу, а з іншого – не будуть перевантажені онлайн-присутністю.

Досвід весняного карантину та тих шкіл, в яких дистанційне навчання запроваджувалося восени минулого року, засвідчив, що викладання навчального матеріалу під час суцільного відеоуроку тривалістю 35–40 хвилин є неефективним, адже учень втомлюється та перестає сприймати інформацію. Саме тому тривалість онлайн-уроку має бути не більшою, ніж звичайний очний урок.

Існують певні вимоги, скільки часу діти різного віку можуть безперервно працювати з технічними засобами під час уроку, щоб не завдавати шкоди здоров’ю. Ці вимоги сформульовані, зокрема, у новому Санітарному регламенті, затвердженому наказом МОН від 25.09.2020 № 2205 (далі – Регламент № 2205):

  • для учнів 1-х класів – не більше 10 хв.;
  • для учнів 2–4 -х класів – не більше 15 хв.;
  • для учнів 5–7-х класів – не більше 20 хв.;
  • для учнів 8–9 -х класів – 20–25 хв.

У разі здвоєних навчальних занять для учнів 10–11 (12) класів – не більше 25–30 хв. на першому навчальному занятті та не більше 15–20 хв. на другому навчальному занятті.

Також під час онлайн-уроку, коли діти нерухомо сидять біля екрана, вчитель має не забувати про чергування розумової активності з фізичною, пропонуючи учням руханки та ігри, проводячи гімнастику для очей.

У додатку 3 до Регламента № 2205 можна ознайомитися з переліком вправ для профілактики зорової та статичної втоми.

Платформи (сервіси) дистанційного навчання

Електронні освітні платформи, онлайн-сервіси та інструменти, за допомогою яких організовується освітній процес під час дистанційного навчання, обирає та схвалює педагогічна рада закладу освіти (п. 5 розд. 1 Положення № 1115). Рекомендується обрання для дистанційного навчання однієї або двох освітніх платформ. Це полегшить учням, вчителям і батькам організацію навчання та користування відповідними електронними ресурсами.

Також неодноразово акцентувалася увага на корисності та зручності G Suite for Education (це Google Classroom, Google Meet та набір інших інструментів) – безплатного пакета хмарного програмного забезпечення та цифрових інструментів від компанії Google для організації дистанційного навчання.

Зверніть увагу! У разі якщо ЗЗСО відмовляє в наданні дистанційної освіти (наприклад, посилаючись на відсутність у вчителів смартфонів або компьютерів), батьки можуть письмово звернутися до директора школи і нагадати, що засновник закладу освіти має організувати системо-технічне забезпечення дистанційного навчання в закладі освіти (п. 2 розд. 4 Положення № 1115), а керівник закладу в межах його повноважень може приймати рішення про надання педпрацівникам персональних комп’ютерів у тимчасове користування (п. 12 розд. 1 Положення № 1115).

Таке рішення може прийматися, якщо карантин або інші надзвичайні обставини унеможливлюють відвідування закладу освіти та педагогічний працівник не може використовувати для організації дистанційного навчання системотехнічне забезпечення закладу освіти і водночас у нього немає власної комп’ютерної техніки (лист МОН від 02.11.2020 № 1/9-609, далі – Лист № 609).

Оцінювання учнів під час дистанційного навчання

Оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно, у синхронному або асинхронному режимі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема відеоконференцзв’язку, та має здійснюватися з дотриманням вимог академічної доброчесності (абзаци другий – третій, ч. 8 розд. 1 Положення № 1115; Лист № 609). Результати оцінювання фіксуються у класних журналах (електронних або друкованих).

Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педпрацівники закладу освіти. Заклад освіти має право визначити власні підходи до контролю та оцінювання результатів навчання учнів, а також визначити терміни проведення та оцінювання підсумкових контрольних робіт для учнів, які не мали технічної змоги пройти онлайн-навчання та оцінювання (Лист № 609).

Також заклади освіти можуть використовувати окремі, актуальні на разі, рекомендації щодо організації оцінювання в умовах дистанційного навчання, надані листом МОН від 16.04.2020 № 1/9-213.

Специфіка дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами

Під час дистанційного навчання учнів із особливими освітніми потребами враховується індивідуальна програма розвитку. Залежно від особливих потреб може передбачатися залучення допоміжних технологій дистанційного навчання (озвучування даних з екрану, голосове введення тексту, субтитри, клавіатури зі спеціальними можливостями тощо) з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів дитини.

Освітній процес під час дистанційного навчання осіб з особливими освітніми потребами забезпечується за участі асистента вчителя та/або асистента учня, проводяться додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття з урахуванням індивідуальної програми розвитку (п. 10 розд. 1 Положення № 1115).

Якщо учні з особливими освітніми потребами через стан здоров’я, відсутність технічних засобів навчання або обмежений доступ до Інтернету не можуть взяти участь у синхронному режимі, слід використовувати доступні засоби комунікації: телефонний, поштовий зв’язок тощо (Лист № 609).

Якщо під час надзвичайних обставин для осіб з особливими освітніми потребами, зважаючи на порушення або інші особливості їх розвитку, не може бути проведене оцінювання результатів навчання з використанням технологій дистанційного навчання, таке оцінювання може здійснюватися очно після завершення/послаблення карантинних обмежень (у межах навчального року або до початку нового навчального року) (абзац четвертий п. 4 розд. 3 Положення № 1115).

Нагадаємо також, що для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров’я, відсутність доступу або обмежений доступ до мережі Інтернет та/або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених сімей тощо), заклад освіти забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів (телефонний, поштовий зв’язок тощо) (п. 7 розд. 1 Положення № 1115).

Особливості роботи педагогічних працівників під час літніх канікул

У літній період педпрацівники закладів освіти не проводять заняття. Проте, оскільки робочий час вчителів включає не лише навчальну діяльність, а й іншу педагогічну діяльність, передбачену посадовими обов’язками і режимом робочого часу, вчитель може, зокрема, здійснювати виховну, методичну, організаційно-педагогічну тощо діяльність.

Також учитель може:

  • підвищувати свою кваліфікацію;
  • проводити методичну роботу;
  • здійснювати календарно-тематичне планування, брати участь у роботі предметних комісій;
  • формувати індивідуальні освітні траєкторії учнів тощо.

Така робота також вимагає витрат робочого часу. Проте порядок нормування такої роботи не встановлено. Утім, вона має виконуватися в межах тих самих 18 годин на тиждень і в будь-якому разі – не меншою за педагогічне навантаження, яке було до початку літніх канікул. У шкільного психолога, наприклад, навантаження має бути не меншим за 40 годин.

Також нагадаємо, що відповідно до п. 25 Типових правил № 1115 (наказ МОН від 12.12.1993 № 455) під час канікул, які не збігаються з черговою відпусткою, керівник закладу освіти залучає педагогів до педагогічної та організаційної роботи в межах часу, який не перевищує їхнього навчального навантаження до початку канікул. Організація таої роботи здійснюється згідно з планом роботи в канікулярний період.

Оплата праці педпрацівників під час літніх канікул

Тут слід звернути увагу на п. 71 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом МОН від 15.04.1993 № 102 (далі – Інструкція № 102), а саме: «За час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, проводиться з розрахунку заробітної плати, установленої під час тарифікації, що передувала початку канікул».

Згідно з п. 77 Інструкції № 102, у разі якщо в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з не залежних від учителя (викладача) причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови, воєнний стан тощо), його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, установленої під час тарифікації, за умови що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

У разі відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених КЗпП, але не менше 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) (постанова КМУ від 07.03.2022 № 221).

Робочий простій педпрацівника

Простій – це призупинення роботи за відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, через невідворотні сили та інші обставини. Це винятковий випадок у процесі діяльності установи чи підприємства.

Причини простою діляться на три види:

  • з вини роботодавця (адміністративне призупинення діяльності установи, перепрофілювання робіт, порушення закладом договірних відносин з партнерами, економічна криза тощо);
  • з вини працівника (навмисне й ненавмисне порушення техніки безпеки, трудової дисципліни, пошкодження обладнання тощо);
  • непереборні обставини (війна й оголошений воєнний стан, стихійне лихо, техногенна катастрофа, пандемія тощо).

Хоча воєнний стан запровадили на всій території України, ситуація в регіонах відрізняється. Саме тому ухвалення рішення про оголошення простою потребує врахування поточної ситуації, а саме може установа функціонувати за цих умов чи ні.

Основними підставами для запровадження простою є:

  • розташування установи на тимчасово окупованій території;
  • розташування в зоні, де відбуваються бойові дії;
  • загроза життю працівників;
  • у педагогів немає можливості продовжувати навчати дітей дистанційно;
  • установа зруйнована повністю або частково.

Зверніть увагу! Законодавство не встановлює конкретних вимог або умов, які можуть заборонити роботодавцю чи обмежити його в ухваленні рішення про запровадження простою в умовах воєнного стану. Отже, лише роботодавець вирішує, оголошувати простій під час війни чи ні.

Якщо заклад освіти оголошує простій, то це дає змогу:

  • залучати тимчасову заміну на місце відсутнього працівника;
  • виплачувати освітянам заробітну плату в розмірі, передбаченому ст. 113 КЗпП;
  • зменшити навантаження на бюджет країни.

Нагадаємо, що відповідальні за кадрову документацію особи складають акт простою. Там мають бути зазначені обставини виникнення простою, дата, з якої він оголошується.

Далі видається наказ для всього закладу освіти. У ньому зазначається, кого саме стосуватиметься простій, на який період він запроваджується, та обставини, за яких простій закінчиться. Наприклад: «до можливості відновити роботу», «до закінчення періоду воєнного стану». Оформлювати простій на підставі заяви від особи не можна.

Наказ має визначити особу, відповідальну за його доведення до працівників, на яких він поширюється. Ця особа має також повідомити всіх про закінчення простою та відновлення роботи.

На сьогодні вчитель має законне право працювати з-за кордону дистанційно. Керівник не має права вимагати інформацію про місце, звідки вчитель працює дистанційно. Він може запитати, але право надати відповідь чи ні – за працівником.

Зверніть увагу! В умовах воєнного стану виходити на роботу в разі оголошення простою працівник має, лише якщо був виданий відповідний наказ місцевої військової адміністрації долучатися до робіт із забезпечення діяльності критичної інфраструктури. Тому роботодавець не може примушувати вчителя вийти на роботу під час простою.

Насамкінець нагадаємо: якщо працівник закладу освіти захворів у період простою, він має право на оплату днів непрацездатності. Листок непрацездатності, оформлений під час простою, оплачується в загальному порядку. Тут діють норми ч. 1 ст. 23 Закону від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Спецвипуски. Освіта»

Аргументовані рекомендації, надійні рішення з питань планування, обліку, податків і контролю

1800 грн. / рік

Купити