Із цієї статті ви дізнаєтеся: у яких випадках роботодавець зобов’язаний надати співробітникові додаткову щорічну відпустку за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці.
Що можна зробити на практиці: правильно оформити співробітникам додаткову відпустку за роботу з такими умовами.
Відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці належить до щорічних додаткових відпусток. Право на таку додаткову щорічну відпустку мають співробітники, зайняті на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих чинників (ст. 7 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі – Закон № 504).
Перелік таких робіт наведений у Списку виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженому постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290 (далі – Список № 1).
До розрахунку часу, що дає право на таку додаткову відпустку, зараховуються дні, коли співробітник фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад (ч. 2 ст. 9 Закону № 504).
Максимальна тривалість такого виду відпустки може становити 35 календарних днів (далі – к. д.). Відпустку більшої тривалості можна надати за певних умов (див. далі відповідь на запитання).
Особливості надання додаткової відпустки за шкідливу і важку працю передбачені в Порядку, затвердженому наказом Мінпраці та соцполітики від 30.01.98 р. № 16 (далі – Порядок № 16). Розглянемо цю процедуру покроково.
Для визначення тривалості додаткової відпустки роботодавець зобов’язаний провести атестацію робочого місця працівника (ч. 2 ст. 7 Закону № 504). При цьому слід керуватися:
Згідно з п. 4 Порядку № 442 атестація проводиться атестаційною комісією. Склад і повноваження цієї комісії визначаються наказом по підприємству. Атестація проводиться у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Важливий нюанс! До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації – уповноважена найманими працівниками особа. |
Відомості про результати атестації робочих місць вносяться до карти умов праці за формою додатка 2 до Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.92 р. № 41.
Конкретна тривалість додаткової відпустки визначається в колективному або трудовому договорі залежно від фактичної зайнятості працівника у шкідливих і важких умовах (ч. 2 ст. 7 Закону № 504).
Зверніть увагу! Згідно з п. 9, 10 Порядку № 16), додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці надається пропорційно часу, фактично відпрацьованому співробітником у таких умовах. |
Як правило, перелік професій і посад працівників, які мають право на щорічну додаткову відпустку у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці, вносять до колдоговору у вигляді окремого додатка (див. зразок 1).
Зразок 1
Додаток 3 до колективного договору ТОВ «Корабель» на 2019–2020 роки «ПОГОДЖЕНО» «ЗАТВЕРДЖЕНО» Голова профкому первинної профспілкової організації Директор ТОВ «Корабель» Мороз Т. В. Сімутін Д. П. 14.01.19 р. 14.01.19 р. Перелік професій і посад працівників,які мають право на щорічну додаткову відпусткуу зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці
Начальник відділу кадрів (підпис) А. В. Гапоненко Інженер з охорони праці (підпис) П. О. Соломко <...> |
Так, можна. Згідно з абзацом другим п. 4 Порядку № 16 у випадках, коли тривалість додаткової відпустки за результатами атестації робочих місць перевищує максимальну тривалість, зазначену у Списку № 1, відпустка може бути продовжена на кількість днів цієї різниці – за рахунок власних коштів підприємства.
Додаткова відпустка за шкідливу і важку роботу належить до щорічних відпусток. Тому інформацію про надання такої відпустки слід включити до графіку відпусток (ст. 10 Закону № 504).
Роботодавець повинен письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за 2 тижні до встановленого графіком строку, у тому числі і про початок додаткової відпустки за роботу у шкідливих або важких умовах праці (ст. 79 КЗпП) (див. зразок 2). Якщо цього не зробити, співробітник може зажадати перенести відпустку (п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 504).
Але якщо співробітник має намір відгуляти додаткову відпустку не за графіком, тоді він повинен подати заяву роботодавцеві. Правда, на практиці заяву про надання щорічної відпустки співробітники подають і в тому випадку, якщо вони йдуть у щорічну відпустку за графіком.
Зразок 2
ТОВ «Корабель» Наказ № 109 10.07.19 р. м. Житомир Про надання щорічної додаткової відпустки Самоварову П. О.
Підстава: заява Самоварова П. О. від 09.07.19 р. <...> |
Відпусткові слід виплатити не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки (ч. 3 ст. 115 КЗпП, ст. 21 Закону № 504).
Так, потрібно. Як ми вже сказали, додаткову відпустку за шкідливу і важку працю надають пропорційно до часу, відпрацьованого в таких умовах (п. 9 Порядку № 16). Тому, звичайно, роботодавець повинен вести облік такого часу.
Можливо, ваші співробітники працювали на різних шкідливих виробництвах, у цехах, за професіями і на посадах, за які надається додаткова відпустка різної тривалості. Тоді підрахунок відпрацьованого часу робиться окремо за кожним видом робіт, професій і посад (п. 8 Порядку № 16). Тобто роботодавець повинен вести окремо облік часу, відпрацьованого за кожним видом робіт.
Так, це можливо, але з дотриманням правил, установлених у Порядку № 16. Пояснимо докладніше.
У Списку № 1 немає виключного переліку виробництв, цехів, професій, посад зі шкідливими і важкими умовами праці, що дають право на додаткову відпустку. Додаткова відпустка може надаватися також деяким категоріям працівників, які обіймають посади або працюють за професіями, які безпосередньо у Списку № 1 не зазначені. Зокрема, це стосується (п. 3, 5, 6 Порядку № 16):
Так, але тільки якщо він працює в таких умовах не менше половини тривалості робочого дня. Якщо ж співробітник працює в таких умовах менше половини нормальної тривалості робочого часу, установленої для його посади, то в нього немає права на щорічну додаткову відпустку за шкідливу/важку роботу.
На жаль, не включається. До стажу роботи, що дає право на цю відпустку, зараховуються періоди, зазначені в ч. 3 ст. 9 Закону № 504, а саме:
Пам’ятайте! Усі інші періоди до стажу для надання щорічної додаткової відпустки за роботу у шкідливих/важких умовах – не включаються. |
Тому і час перебування співробітника на лікарняному не включається до стажу, що дає право на додаткову відпустку за роботу зі шкідливими/важкими умовами праці.
Так, у такому разі роботодавця можуть покарати. Згідно зі ст. 11 Закону № 504 заборонено не надавати щорічну додаткову відпустку за шкідливі та важкі умови праці протягом одного робочого року, а не двох років, як у випадку з основною щорічною відпусткою.
Якщо протягом робочого року співробітникові не була надана відпустка «за шкідливість», що належить йому, роботодавця можуть притягти до фінансової та адміністративної відповідальності. Фінансові санкції накладаються на підприємство або підприємця-роботодавця згідно з абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП «за порушення інших вимог трудового законодавства». Штраф за таке порушення становить одну мінімальну зарплату (зараз це 4 173 грн).
Адмінштраф накладається на посадових осіб підприємства або на роботодавця-підприємця. Таке порушення кваліфікується як «інші порушення вимог законодавства про працю» (ч. 1 ст. 41 КУпАП). Розмір штрафу – від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн).
Висновки
Право на додаткову щорічну відпустку за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці мають співробітники, зайняті на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих чинників, що зазначені у Списку № 1. Максимальна тривалість такої відпустки може становити 35 к. д. Особливості надання додаткової відпустки за шкідливу/важку роботу встановлені в Порядку № 16. Зазначену відпустку роботодавець зобов’язаний надати співробітникові протягом робочого року, інакше підприємство можуть притягти до фінансової відповідальності, а його посадових осіб – до адміністративної відповідальності.