Статус ВІЛ-інфікованого працівника не може бути причиною припинення трудових відносин

Держпраці нагадує, що фактичний або приписуваний статус ВІЛ-інфікованої особи не може бути причиною припинення трудових відносин.

Важливо пам’ятати, що люди, які живуть з ВІЛ, та особи, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, наділені всіма правами та свободами, передбаченими Конституцією та законами України та іншими нормативно-правовими актами України.

Рівність трудових прав гарантована положеннями статті 2-1 Кодексу законів про працю України. Зокрема, в ній вказано, що будь-яка дискримінація у сфері праці залежно від стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД заборонена.

У статті 16 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» від 12 грудня 1991 року № 1972-XII більш детально визначено, яких саме обмежень не повинні зазнавати громадяни, які живуть і ВІЛ. Передусім на підставі ВІЛ-позитивного статусу особи забороняється:

• відмовляти у прийнятті на роботу;
• звільняти з роботи;
• відмовляти у прийомі до освітніх, медичних закладів, до закладів соціальної опіки і піклування та соціальних служб;
• відмовляти у наданні медичної допомоги та соціальних послуг.

Отже, якщо роботодавець наполягає на проведенні таких обстежень перед прийомом на роботу, відмовляє особі у працевлаштуванні через підозру або наявність у неї ВІЛ/СНІДу або звільняє з цих підстав з роботи – його дії незаконні й можуть бути оскаржені у суді.

https://smu.dsp.gov.ua