Про підтвердження права на додаткову відпустку на дітей. Роз’яснення Держпраці.

Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув лист Волноваської районної військової адміністрації Волноваської районної державної адміністрації від 14.06.2023 № 0.1-42-261, який надійшов листом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 19.06.2023 № СХ/3/634-ЦА-23.

Підпунктом 46 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, визначено, що Держпраці, відповідно до покладених на неї завдань, забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною», який набрав чинності 09.05.2021, внесені зміни у частину першу статті 19 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон), а саме, слова «Жінці, яка працює і має» замінено словами «Одному з батьків, які мають», слова «яка усиновила» – словами «які усиновили», а слова «матері особи з інвалідністю» – словами «матері (батьку) особи з інвалідністю».

Відповідно до частини першої статті 19 Закону одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Враховуючи зазначене, з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною», законодавством про працю перебачено надання додаткової відпустки одному із батьків, які мають дітей, та не встановлено вимоги щодо відпрацювання робочих днів працівником у звітному періоді для отримання такої відпустки.

Частиною сьомою статті 20 Закону визначено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Таким чином, набуття права на отримання вищезазначеної відпустки наступає з першого дня календарного року за умови, що інший з батьків у поточному календарному році не скористався своїм правом на таку відпустку. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація, в тому числі за не використані дні додаткової соціальної відпустки, передбаченої статтею 19 Закону, за умови, що інший з батьків у поточному календарному році не скористався своїм правом на таку відпустку.

Оскільки діючим законодавством не визначено конкретного переліку документів, які слід пред’явити одному з батьків для підтвердження того, що він не скористався правом на додаткову соціальну відпустку, роботодавцю може бути надано будь-який належно оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому підтверджується, що іншому з батьків дитини не надавалася така соціальна відпустка.

У разі виникнення додаткових питань, рекомендуємо звернутись до Міністерства економіки України, як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.

Разом із тим повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.

https://smu.dsp.gov.ua