Щодо права одинокої матері на відпустку у разі набуття дитиною повної цивільної дієздатності до 18 років

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Частиною шостою статтею 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено, що під час воєнного стану не застосовуються норми статті  73 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України “Про відпустки”. Таким чином особливістю надання відпусток під час дії воєнного стану є те, що святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону),  враховуються.

Що стосуються права одинокою матері на відпустку, передбачену статтею 19 Закону України «Про відпустки»  у разі набуття  дитиною повної цивільної дієздатності то слід врахувати наступне.

На відпустку має право одинока мати, що має дитину віком до 18 років.
Відповідно до діючих законодавчих актів дитиною вважається особа до досягнення повноліття – 18 років :

• Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше. (Стаття 1 Конвенції про права дитини 1989 року ( ратифікована постановою Верховної ради Української РСР 27 лютого 1991 року N 789-XII).
• Дитина – особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше ( стаття 1. Закону України «Про охорону дитинства» 26 квітня 2001 року № 2402-III).

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

( Стаття 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III)

Відповідно до ст. 34 Цивільного кодексу України у разі реєстрації шлюбу фізичної особи до 18 років, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Згідно статті 35 Цивільного кодексу України повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором або бажає займатися підприємницькою діяльністю, а також неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини.
Зазначені вище норми Цивільного кодексу України стосуються виключно набуття особою повної цивільної дієздатності, що не впливає на її сімейно-правовий статус.

Реєстрація шлюбу, оформлення трудового договору, реєстрація як суб’єкта підприємницької діяльності особи, що досягла 16 років, не анулюють її статусу дитини в розумінні сімейного законодавства. (див. вищенаведені норми).

Таким чином  відмова одинокій матері у наданні  відпустки відповідно до статті 19 Закону «Про відпустки», з підстав набуття дитиною повної цивільної дієздатності є необґрунтованою.  Така одинока мати має право на зазначену вище відпустку.

https://smu.dsp.gov.ua