Щодо неприпустимості припинення трудового договору у ВІЛ-інфікованих

Україна залишається в категорії країн з концентрованою стадією епідемії ВІЛ-інфекції, що зосереджена серед окремих груп населення високого ризику інфікування ВІЛ.

Перші повідомлення про незвичайні захворювання з’явились 5 червня 1981 року, коли американський Центр з контролю і профілактики хвороб повідомив про випадки невідомої хвороби зі схожими симптомами, що вражали специфічний контингент людей, які вживали героїн і були хворі на гемофілію. Протягом 1981-82 років подібні захворювання було виявлено у людей іншого соціального і національного походження, і в 1982 році для їх характеристики було введено спеціальний термін Синдрому набутого імунодефіцити (СНІД), класифікований як хвороба.

Міжнародна організація праці значну увагу приділяє проблемі обмеження прав працівників, які хворі на ВІЛ/СНІД. В Рекомендації МОП від 02.06.2010 року №200 щодо ВІЛ/СНІДу та сфери праці визначено, що не повинна мати місця дискримінація або стигматизація працівників, зокрема шукачів роботи й претендентів на робочі місця на підставі їхнього фактичного або приписуваного статусу ВІЛ-інфікованих осіб чи на підставі їхньої належності до регіонів світу або верств населення, які вважаються більшою мірою підданими ризику інфікування ВІЛ або більш уразливими до ВІЛ-інфекції

Також, фактичний або приписуваний статус ВІЛ-інфікованої особи не повинен бути причиною припинення трудових відносин. Тимчасову відсутність на роботі через захворювання або виконання обов’язків із догляду, пов’язаних із ВІЛ/СНІДом, слід розглядати так само, як і відсутність через інші причини, пов’язані зі станом здоров’я.

Важливим положенням Рекомендації МОП №200 є те, що тестування повинно бути по – справжньому добровільним та проводитися без будь-якого примусу, а програми тестування повинні відповідати міжнародним керівним принципам щодо конфіденційності, консультування і згоди.

Від працівників, у тому числі трудових мігрантів, шукачів роботи та претендентів на робочі місця, не можна вимагати проходження тестування на ВІЛ або інших форм ВІЛ – скрінінгу. Результати тестування на ВІЛ повинні бути конфіденційними й не ставити під загрозу гарантованість роботи і можливості просування по службі.

Статтею 169 Кодексу законів про працю України визначені обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій, проведення яких необхідно для визначення стану їх здоров’я, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов’язків, своєчасного виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення у разі необхідності медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт, а також попередження виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб. Проте, жодний працівник не повинен бути примушений до проходження тестування на ВІЛ або інших форм ВІЛ – скрінінгу.

https://smu.dsp.gov.ua