МОН презентувало нові підходи до облаштування освітніх просторів, лабораторій і майстерень

17 квітня 2025 року Міністерство освіти і науки України презентувало нові підходи до облаштування освітніх просторів, лабораторій і майстерень у закладах загальної середньої та професійної освіти. Захід відбувся за участю Премʼєр-міністра України, Віце-премʼєр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністра цифрової трансформації України, першого заступника Голови Верховної Ради України, Міністра освіти і науки України.

У презентації взяли участь голови і заступники голів ОВА, керівники обласних департаментів освіти і науки, — усі ті, хто сприятиме модернізації шкіл у громадах. Подія стала важливим кроком у реалізації реформи «Нова українська школа», до якої залучено представників усіх рівнів влади.

«Освіта — це стратегія держави та пріоритет політики Уряду. Продовжуємо разом із головами обласних військових адміністрацій формувати безпечне освітнє середовище та оновлювати освітню інфраструктуру. Це спільне завдання держави та регіонів: за два роки Уряд спрямував на освітню інфраструктуру мільярди гривень, щоб розпочати будівництво укриттів, закупити шкільні автобуси, модернізувати освітні простори та обладнання», — зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

У країні зростає потреба у спеціалістах із природничої, технологічної та математичної освітніх галузей, однак статистика свідчить: торік 4 з 5 найпопулярніших серед учнів профілів були гуманітарними (лише 11,3% старшокласників обрали математичний профіль). У сільських громадах цей дисбаланс ще глибший — зокрема, на профілі української філології вчаться 40,7% учнів із сіл, у містах — 23,9%. Часто школи не пропонують негуманітарні профілі через складність залучення вчителів для малої кількості учнів і брак обладнання. Як показує міжнародне дослідження якості освіти PISA–2022, розрив між 15-річними учнями з міст і сіл становить: у математиці — більш ніж 4,5 року навчання; у природничо-наукових дисциплінах — майже 4 роки.

Сучасно обладнані кабінети фізики, хімії, біології, географії, математики й STEM-лабораторій — це перший крок до того, щоб більше дітей цікавилося відповідними предметами й надалі вибирали саме ці спеціальності. Інтерактивна локація Музею математики «Кубоїд», де відбулася подія і який був створений на виконання Указу Президента України, є одним з яскравих прикладів простору, що спонукає до навчання.

«Зараз ми впроваджуємо наймасштабніші інфраструктурні проекти в освіті. Будуємо укриття і підземні школи, оновлюємо майстерні у профтехах, створюємо осередки «Захисту України», шкільні харчоблоки тощо. Окремий трек — створення STEM-лабораторій у школах, щоб наші діти навчалися на сучасному обладнанні та здобували актуальні знання і навички. Упевнений, підтримка природничої та технологічної освіти — ключ до економічного розвитку після перемоги. Бо саме ці знання перетворюються на інженерні рішення, медичні прориви, ІТ-продукти й нову інфраструктуру», — сказав Віце-прем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Заплановано, що у 2025 році буде створено понад 100 лабораторій — еталонних освітніх просторів у школах різних областей України. Для цього Уряд виділив субвенцію в розмірі 499,4 млн грн на облаштування навчальних просторів у закладах, які надаватимуть профільну освіту з 2027/2028 навчального року.

Окрім того, у межах субвенції НУШ–2025 виділено 500 млн грн на облаштування навчальних кабінетів природничої, математичної та технологічної освітніх галузей у ліцеях-амбасадорах реформи старшої школи (10 клас).

«Ми не просто оснащуємо STEM-кабінети — ми створюємо простір, де може з’явитися перший український нобелівський лауреат. Серед нас уже зростають майбутні інженери, які відбудовуватимуть нашу мрію. На жаль, зараз лише 6% випускників обирають технічні спеціальності. Тож маємо амбітну мету — збільшити цю цифру щонайменше до 20%. Інженерна освіта — це не просто фах, це хороший фундамент для формування критичного мислення. І саме технології, освіта та хай-тек — наш ключ до подолання викликів і до прориву та масштабування розвитку інженерної справи в Україні», — наголосив перший заступник Голови ВРУ Олександр Корнієнко.

Також під час зустрічі СЕО урбан-бюро «Big City Lab» Вікторія Тітова презентувала гайдлайни щодо наповнення й вигляду навчальних кабінетів та лабораторій природничої освітньої галузі. Раніше команда Big City Lab розробила Концепції трансформації типових радянських шкіл.

«Наша мета — зробити якісну освіту доступною в кожному регіоні, щоб молодь мала всі ресурси для безпечного, якісного та цікавого навчання. Саме тому на всіх рівнях системно впроваджуємо комплексні освітні політики, серед яких відновлення очного навчання по всій країні, повне оновлення змісту освіти, реформа старшої школи та модернізація освітнього простору — з фокусом на природничо-математичні та технологічні напрями», — зазначив Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

До 18 квітня органи місцевого самоврядування та ОВА подають заявки на облаштування кабінетів фізики, хімії, біології, географії, математики й STEM-лабораторій.

Після того, як подання заявок завершиться, обласні військові адміністрації сформують пріоритети, а спеціальна комісія при МОН визначить остаточний список. Уже в травні-червні мають розпочатися закупівлі та ремонтні роботи. Очікуємо, що перші 100 просторів відкриють у новому навчальному році.

https://www.kmu.gov.ua