Досвід подання звітності з ЄСВ, ПДФО ТА ВЗ: як об’єднали необ’єднуване 

Нарешті нам усім удалося впоратися з поданням єдиної звітності з ЄСВ і ПДФО. Підготовчий процес був непростим. Відповідно до Законів від 19.09.19 р. № 115-IX Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та від 19.09.19 р. № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» наказом Мінфіну від 15.12.20 р. № 773 надано нову редакцію форми Податкового розрахунку. Але чи зручно та вдало вийшло?

Дуже багато технічних проблем ускладнює подання звіту. На недоліки форми вказували як бухгалтери, так і працівники ДПС і ПФУ, а саме: 

1. Немає чіткого методологічного порядку заповнення звіту від ДПС і ПФУ. А це – прямий шлях до збільшення помилок у ньому, а звідси – і штрафів. У стандартних ситуаціях заповнення не викликає проблем. За будь-яких відхилень від стандартних – аврал і пошук можливих схем відображення даних. 

2. Звіт дуже великий. Через неможливість автоматизованого заповнення в разі великої чисельності працівників виникає проблема з перевіркою та підрахунком загальної суми нарахованих податків.

3. Багато зайвих показників на кшталт «Кількість застрахованих осіб», «Жінок», «Чоловіків», «Осіб з інвалідністю та інших», які програма ПФУ та ДПС технічно могла б порахувати самостійно за даними табличних додатків до звіту.

4. Незрозумілою є структура звіту: звіт квартальний, а відображення в ньому – помісячне. Щось не схоже на спрощення і назву звіту «квартальний». Доходи фізосіб-підприємців, які зазначаються в додатку Д4 (Звіт з ЄСВ), чомусь також потрібно розподіляти по місяцях, хоча фізособи-підприємці звітують про них поквартально.

5. Дані про персоніфікований облік доходів і ЄСВ, дані про ПДФО та військовий збір (далі – ВЗ) ведуться в окремих таблицях, що додає роботи. Крім того, навіщо персоніфікований облік ВЗ, за яким немає жодних пільг, та ще й помісячно?

6. Якщо це вже об’єднаний звіт, то навіщо повторювати ту саму інформацію в різних додатках (звільнення/прийняття працівників)?

7. Об’єднаний звіт ускладнює роботу бухгалтерів через потребу подання довідкових звітів для нарахування лікарняних та ін. Водночас від цього звіту залежить нарахування лікарняних та виплат у зв’язку з безробіттям.

8. У разі зміни юрадреси звіт щодо ЄСВ потрібно подавати в «новий» податковий орган, з інших податків – до кінця року за старою адресою. Куди подавати об’єднаний звіт, ще не визначились?

9. Складання звітності за філіями та відокремленими підрозділами є незрозумілим. Чому б за відокремлені підрозділи не подавати основний звіт за всіх працівників до податкового органу за місцем реєстрації і «довідкові» звіти – за неосновним місцем обліку.

10. Окремий додаток щодо спецстажу, знову ж таки, додає роботи. Можливо, дані про спецстаж слід інтегрувати в додаток персоніфікованого обліку доходів та ЄСВ шляхом додавання графи із зазначенням підстави спецстажу?

11. Принцип виправлення звіту шляхом виключення/включення рядків абсолютно не спрощує звітності. Краще повернути можливість виправлення помилок за принципом Звіту з ЄСВ. Тобто, щоб у разі виявлення помилки у звіті до закінчення терміну його подання можна було повторно формувати та подавати розрахунок у повному обсязі з додатками і щоб чинним уважався останній електронний розрахунок, поданий до закінчення строків подання звітності.

Очевидно, що потрібно було не просто об’єднати звіт, а зробити його зручним та зрозумілим. 

Отже, резюмуємо вищевикладене.

Ідея єдиної звітності, яка фактично перетворилася в об’єднану, виявилася прийнятою лише для підприємців (фізособи-підприємці – за себе). 

Поєднано два непоєднуваних звіти (адже адміністрування ПДФО і ЄСВ здійснюється в різний спосіб). Можливо, треба було об’єднати звіт лише для зарплатних доходів, а для незарплатних розробити інший. 

Для державних органів були й залишаються важливими: 

• для ПФУ – контроль щомісячних нарахувань для забезпечення поточних пенсійних виплат, визначення середньомісячної заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії; 
• для ДПС – прогнозування надходжень з ЄСВ.

Розрахунок показників середньої зарплати (доходу) в Україні, з якої сплачуються страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, здійснюється ПФУ за інформацією ДПС, наданою в порядку міжвідомчого обміну. До цієї інформації, зокрема, належать дані звітності страхувальників про заробітну плату (дохід), на яку нараховується ЄСВ, та середньооблікову чисельність штатних працівників, зайнятих на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, у фізосіб-підприємців та в осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Проте зазначена звітність подається платниками ЄСВ у складі звітності з ПДФО (єдиного податку). Для роботодавців строк подання звітності за найманих працівників – протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Тому починаючи з січня 2021 року показники середньої зарплати будуть розраховані та розміщені на інформаційній сторінці вебпорталу ПФУ після отримання відповідних даних від ДПС.

Ніна Южаніна, член Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, після вивчення проблемного досвіду складання та подання об’єднаної звітності вважає, що питання єдиної звітності перебуває майже в глухому куті. Треба або переходити на цю складну, проте щомісячну, форму (як на цьому наполягає ПФУ), або ж повертатися до того, що було – розділити окремо форму № 1ДФ та щомісячний Звіт з ЄСВ і не створювати труднощів як для платників (бухгалтерів), так і для податкових та пенсійних органів.

Голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Данило Гетьманцев, який і був автором цієї ініціативи, повідомив, що буде створено робочу групу для врегулювання питання об’єднаної звітності. 
Тож спробуймо разом, висловивши свої думки з приводу об’єднаної звітності, доопрацювати це питання та змінити деякі умови, щоб дійсно досягти спрощення роботи та уніфікації форм звітності на зрозумілих принципах.