Чи можна працювати за сумісництвом, перебуваючи у відпустці за основним місцем роботи?

Запитували – відповідаємо

Відпустка та робота за сумісництвом: чи можливо?

Так, можна. Пояснимо чому.

Про умови роботи за сумісництвом в законодавстві згадується небагато.

Зокрема, ст. 102¹ КЗпП визначає, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

А також у ч. 2 ст. 21 КЗпП передбачено, що працівник має право укладати трудовий договір на одному або одночасно на декількох підприємствах, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Нагадаємо, що втратила чинність постанова КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій», якою встановлювалися обмеження для роботи за сумісництвом для працівників державних та комунальних підприємств. Обмеження є лише для роботи за сумісництвом осіб, на яких поширюється Закон від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції».

Отже, у законодавстві немає заборони працівникові виконувати свої обов’язки за сумісництвом під час перебування у відпустці за основним місцем роботи. Тим паче, що у визначенні поняття сумісництва зазначено: «…виконання, крім основної, іншої роботи у вільний від основної роботи час».

Проте, якщо працівник захоче скористатися повноцінно своїм правом на відпочинок, він може звернутися до роботодавця за сумісництвом про надання йому відпустки без збереження заробітної плати. Така відпустка надається в обов’язковому порядку сумісникам – на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи, згідно з п. 14 ч. 2 ст. 25 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки».