Порядок та умови надання відпустки для догляду за дитиною до трьох років та додаткової соціальної відпустки передбачено ст. 1821, 179 КЗпП та розділом IV Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504).
З цих законодавчих норм не випливає заборона надати відпустку на дітей сумісниці (як внутрішній, так і зовнішній), яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною за основним місцем роботи.
Адже працівниця має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах (ст. 21 КЗпП). Тобто вона може укласти ще один трудовий договір за сумісництвом (внутрішнім або зовнішнім).
Сумісництво – це виконання працівником, крім своєї основної роботи, у вільний від основної роботи час іншої роботи на умовах трудового договору (ст. 1021 КЗпП).
Згідно зі ст. 18 Закону № 504 жінка у період перебування у відпустці для догляду за дитиною може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).
Щодо додаткової соціальної відпустки на дітей керуються ст. 19 Закону № 504 та 1821 КЗпП. У цих нормах зазначено, що така відпустка надається одному з батьків, які, зокрема, мають двох або більше дітей віком до 15 років. Нагадаємо, що формулюванням «..одному з батьків» замінено попереднє «…жінці, що працює..»
У свою чергу, зі ст. 19 Закону № 504 випливає, що для отримання відпустки на дітей жінці, яка має двох або більше дітей віком до 15 років чи є одинокою тощо, потрібно документально підтвердити цей статус.
І якщо ці вимоги дотримано, працівниця, яка в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працює за сумісництвом на умовах неповного робочого часу, має право на отримання такої відпустки.
Оскільки додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, не належить до щорічних відпусток і надається в будь-який час протягом календарного року незалежно від відпрацьованого часу та дати народження дитини – до чи після, використати її працівниця може будь-коли.
Отже, працівниця, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною за основним місцем роботи, має право на додаткову соціальну відпустку на дітей на роботі за сумісництвом. До того ж, незалежно від того, яке це сумісництво – зовнішнє чи внутрішнє.

