Конструкція «виконуючий обов’язки», «тимчасово виконуючий обов’язки» згадується в чинному трудовому законодавстві України лише в контексті виконання обов’язків тимчасово відсутнього на роботі працівника внаслідок його хвороби, відпустки тощо, коли за ним зберігається посада. Тому практика призначення працівника виконуючим обов’язки на вакантну посаду є порушенням. Пропонуємо розібратись, як застосовувати зазначену конструкцію та чим у такому разі керуватися.