Травмування через ожеледицю: як оплачувати

Ожеледь і ожеледиця – однаково небезпечні, оскільки несуть загрозу життю та здоров’ю працівника, перешкоджають руху транспорту. Ці природні явища зазвичай тривають від 10 до 20 днів протягом зимового періоду, проте можуть запам’ятатися надовго. То що ж потрібно знати про спричинені ними травми та вимоги до охорони праці в таких ситуаціях.

Ожеледиця – тонкий шар льоду або ж обледенілий сніг на поверхні землі, що утворюється після відлиги або дощу внаслідок похолодання на тротуарах, дорогах, стежках, а не на інших предметах, як ожеледь. Ожеледь – це опади у вигляді щільного шару склоподібного льоду, що утворюється на поверхні землі, рослин, предметів за температури нижче нуля градусів. Саме це ми могли з вами спостерігати та відчувати на собі в грудні минулого року.

Практика свідчить, що найбільшої шкоди завдає не стільки товщина ожеледних відкладень, скільки вітер під час ожеледиці, коли його швидкість перевищує 10–12 м/с. За такого подвійного навантаження виникає особлива небезпека для пішоходів.

Катастрофічних умов найчастіше слід очікувати там, де відлига чергується з морозами. Тому інформація про ожеледь зазвичай приходить із півдня та північно-західних областей країни.

Наростання ожеледиці відбувається протягом 1–12 годин. А от її руйнування внаслідок випаровування льоду йде дуже повільно. За низьких температур цей процес триває ще довше, якщо «не втрутиться» раптова відлига або сильний вітер, – 4–6 діб.

Профілактика травматизму під час ожеледиці

Якщо прогноз погоди попереджає про ожеледицю, то слід дотримуватися таких правил безпеки:

• носити взуття на мікропористій основі, без танкеток, особливо це стосується жінок. Рекомендуються моделі з низькими та стійкими підборами. Є навіть спеціальні насадки для взуття, які поліпшують зчеплення з асфальтом, укритим льодом;
• неприпустимо носити важкі сумки, особливо з довгими ручками, тому що центр ваги в цьому разі зміщується в бік, а за таких умов стояти або рухатися обледенілою поверхнею набагато складніше;
• дивитися треба не лише під ноги, а й угору, бо величезні бурульки й льодові нарости, що падають із карнизів будинків, водостічних труб, щозими забирають життя людей;
• не варто наздоганяти автобус чи маршрутку, що почали рухатися. Ожеледиця небезпечна як для водіїв, так і для пішоходів. Автотранспорт може несподівано загальмувати, і виникне ризик потрапити під колеса;
• уважно дивитися під ноги. Якщо є можливість обійти небезпечні місця, треба зробити це, навіть якщо шлях подовжиться на кілька метрів. Слід пам’ятати, що лід може бути й під водою, тому треба рухатися обережно, невеличкими ковзаючими кроками;
• потрібно шукати шлях, де менше льоду, де доріжки посипані піском і є освітлення. Якщо на шляху трапиться суцільний лід, пересуватися треба ковзним кроком, не відриваючи ніг від землі. Не варто забувати, що особливо небезпечною є вкрита льодом тротуарна плитка. Поспіх також збільшує можливість отримання травм, тому бажано виходити з дому заздалегідь;
• під час активного руху на вулицях, виходу з транспорту та спуску сходами бажано піднімати поли верхнього одягу. Не можна одягати дуже довгі пальта та шуби, які роблять людину неповороткою, до того ж, у натовпі є ризик, що хтось стане «на хвіст», і тоді падіння буде неминучим;
• пересуватися слід обережно, без поспіху, наступаючи на всю підошву; ноги мають бути злегка розслаблені, руки – вільні, до того ж, їх не бажано тримати в кишенях, оскільки це збільшує ймовірність травми під час падіння;
• не варто носити об’ємні капюшони чи шапки, оскільки в них не видно того, що відбувається довкола, й того, що під ногами;
• у жодному разі не переходьте проїжджу частину в невстановленому для цього місці;
• у темряві пішоходам радимо застосовувати світлопривертаючі елементи;
• будь-яку похилу поверхню потрібно обходити;
• під час спуску слизькими сходами ступні потрібно ставити вздовж сходинок, щоб зберегти рівновагу й не впасти;
• літнім людям рекомендовано використовувати палиці із загостреним або гумовим наконечником;
• переходячи дорогу пішохідною доріжкою, не обладнаною світлофором, переконайтеся, що ви перебуваєте на безпечній від автомобілів відстані;
• під час занять спортом на снігу чи на льоду обов’язково треба використовувати екіпіровку: наколінники, налокітники, захист для хребта.

Заходи безпеки під час падіння в ожеледицю:

• щоб знизити висоту падіння, необхідно згрупуватися або хоча б зігнути ноги;
• небезпечно виставляти руки в напрямку падіння – можна зламати кістки кисті та передпліччя;
• намагайтеся не падати на куприк – його також можна легко зламати;
• бажано падати на бік і розподілити удар на все тіло;
• після падіння не поспішайте схоплюватися й бігти далі у справах, а обережно підніміться, зігніть руки й ноги – біль від травми може з’явитися не відразу.

Якщо відчуваєте біль – настійно рекомендуємо звернутися за медичною допомогою до травматологічного пункту.

Безсумнівно, найкраща профілактика зимових переломів під час ожеледиці – це обережність та обачність.

Особливості оплати днів тимчасової непрацездатності в разі травми під час ожеледиці

Інколи падіння через ожеледицю трапляється по дорозі на роботу. Це зумовлює потребу з’ясування типу травми (виробнича чи невиробнича) для вибору порядку оплати лікарняного листка. Підкреслимо, що травму, отриману працівником дорогою на роботу, можна віднести до такої, що сталася внаслідок як невиробничого нещасного випадку, так і нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом.

Невиробничий нещасний випадок

Віднесення нещасного випадку, наслідком якого стала травма, до невиробничого регламентовано Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою КМУ від 22.03.01 р. № 270 (далі – Порядок № 270). Згідно з п. 2 Порядку № 270 невиробничою вважається травма, не пов’язана з виконанням працівником трудових обов’язків. Зокрема, це може бути травма, отримана під час:

• прямування на роботу пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству та не використовується в його інтересах;
• виконання громадських обов’язків;
• учинення протиправних дій проти особи, її майна;
• стихійного лиха.

Для визначення обставин і причин нещасного випадку, що стався по дорозі на роботу, проводиться його розслідування незалежно від того, був потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння чи не був. До розслідування залучають представників профспілкового органу установи або, якщо потерпілий не перебуває у профспілці, уповноважених осіб трудового колективу. Рішення про розслідування приймає керівник установи на підставі звернення потерпілого, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу. У разі відмови установи провести розслідування нещасного випадку потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, має право звернутися до районної державної адміністрації.

! Зверніть увагу: розслідування проводиться протягом 10 календарних днів після створення комісії. Якщо є потреба, цей строк може бути подовжено керівником установи, що призначила розслідування.

За результатами розслідування нещасного випадку складають акт за формою НТ (невиробничий травматизм), який затверджується керівником органу, який проводив розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» оплата перших п’ять днів тимчасової непрацездатності здійснюється за кошти роботодавця, а починаючи із шостого виплачується допомога з тимчасової непрацездатності за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджено постановою КМУ від 26.06.15 р. № 440 (далі – Порядок № 440). Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом – копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника, скріпленим печаткою за основним місцем роботи.

Розрахунок середнього заробітку для обчислення зазначених виплат регламентовано постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» (далі – Постанова № 1266).

Нещасний випадок, пов’язаний із виробництвом

У додатку 6 до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.11 р. № 1232 (далі – Порядок № 1232), визначено обставини, за якими настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а саме:

• виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків за режимом роботи установи, зокрема у відрядженні;
• перебування на робочому місці, на території установи або в іншому місці, пов’язаному з виконанням трудових обов’язків чи завдань роботодавця, починаючи з моменту прибуття потерпілого на роботу до його відбуття, який має фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку (далі – ПВТР) (у т. ч. протягом робочого та надурочного часу);
• підготовка до роботи та приведення в порядок після її закінчення знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування територією закладу перед початком роботи та після її закінчення;
• виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні за його письмовим розпорядженням;
• ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
• прямування потерпілого до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;
• прямування потерпілого до чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у т. ч. на транспорті будь-якого виду та форми власності;
• перебування потерпілого на території установи або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з ПВТР, технологічної перерви, а також під час перебування потерпілого на території установи у зв’язку з проведенням виробничої наради, отриманням зарплати, проходженням обов’язкового медичного огляду тощо або проведенням із дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних і кваліфікаційних конкурсів, спортивних змагань і тренувань або заходів, передбачених колдоговором, якщо настання нещасного випадку пов’язане із впливом небезпечних або шкідливих виробничих чинників, що підтверджено медичним висновком.

Згідно з п. 10 Порядку № 1232 роботодавець, який отримав повідомлення про нещасний випадок із працівником, що стався дорогою на роботу, доводить до відома про це органи ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та створює в установі комісію з розслідування нещасного випадку. За результатами розслідування роблять висновок.

Якщо нещасний випадок визначається як пов’язаний із виробництвом, комісія складає акт за формою Н-1 (п. 14 Порядку № 1232).

Відповідно до п. 2.3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління ФСС від нещасних випадків від 27.04.07 р. № 24, допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві, призначається та виплачується страхувальником за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок, у розмірі 100 % середньої зарплати. Оплата перших 5 днів такої тимчасової непрацездатності здійснюється за кошти страхувальника, а виплата допомоги із шостого дня – за кошти ФСС з тимчасової непрацездатності.

Для виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю добровільно застрахованій особі (потерпілому) до робочого органу виконавчої дирекції ФСС подаються:

• листок непрацездатності;
• акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1;
• акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5;
• розрахункові документи про сплату страхових внесків за розрахунковий період добровільно застрахованої особи (потерпілого).

Отже, травма, отримана працівником по дорозі на роботу, може бути як пов’язаною з виробництвом, так і невиробничою.