Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу (далі – ЦК) суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності – входять до складу спадщини.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу її відкриття (ст. 1220 ЦК).
У разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям (ч. 6 ст. 83 КЗпП) .
Найближчими родичами є: батьки, другий із подружжя, діти, брати або сестри.
За відсутності вищезгаданих родичів виплати, що належать померлому працівникові, можуть бути отримані іншими членами сім’ї, наприклад: усиновителями або усиновленими; бабкою, дідом, прабабкою або прадідом; дорослими внуками; рідними або двоюрідними братами або сестрами; мачухою або вітчимом; падчеркою або пасинком; тіткою або дядьком; племінником або племінницею; іншими родичами за походженням (ст. 2 Сімейного кодексу).
А от спадкоємцями померлого можуть бути як члени його сім’ї, так і інші особи залежно від порядку спадкоємства: згідно із законом або за заповітом.