Оплата щорічної відпустки після відпустки для догляду за дитиною в разі зміни посади чи розряду

Працівниці, що виходять на роботу після відпустки для догляду за дитиною, мають намір використати щорічну відпустку, на яку вони отримали право за робочі роки (або їх частини) в період до відпустки для догляду за дитиною. В одному з випадків під час розрахункового періоду, а саме періоду роботи до відпустки, працівницю було переведено на вищу посаду (ситуація 1), в іншому – навпаки, з настанням тимчасової непрацездатності по вагітності і пологах – присвоєно нижчий розряд у порівнянні з попереднім (ситуація 2). Неоднаковими були й умови надання щорічної відпустки. У першій ситуації після виходу на роботу були відпрацьовані повністю 2 місяці, у другій в щорічна відпустка надається зразу ж після виходу на роботу. Як визначити право на щорічну відпустку та суму її оплати в таких ситуаціях, розглянемо в цій консультації на конкретних прикладах.

Законодавчі норми

1. Тривалість щорічної відпустки

Якщо протягом робочого року, установленого для працівниці, вона після народження дитини та закінчення періоду непрацездатності оформлює відпустку для догляду за дитиною, час перебування в такій відпустці не включається до стажу, який дає право на щорічну відпустку. Це випливає з п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі – Закон № 504). При цьому, як ми зазначали в попередніх публікаціях (див. «Сезон відпусток розпочався: правила надання щорічної відпустки»), дати початку та закінчення робочого року для такої працівниці не змінюються.

Наприклад, у ситуації 1, коли робочий рік працівниці припадав на період з 19.03.14 р. до 18.03.15 р., а відпустка для догляду за дитиною почалася з 23.06.14 р., право на щорічну відпустку за цей рік, а точніше за його частину, визначатиметься так.

1. Визначаємо кількість відпрацьованих календарних днів (далі – к. д.) з початку робочого року до початку відпустки для догляду за дитиною. Це 96 к. д. Зауважимо, що туди увійшли дні тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону № 504. Адже період такої непрацездатності включається до стажу, що дає право на щорічну відпустку. Він уважається періодом роботи, яку працівник тимчасово не може виконувати через стан здоров’я.

2. Визначаємо кількість святкових та неробочих днів серед відпрацьованих календарних днів із початку робочого року до початку відпустки для догляду за дитиною. Це 5 к. д. (Великдень, 1 та 2 Травня, День Перемоги, Трійця).

3. Визначаємо кількість календарних днів за весь робочий рік. Це 365 к. д.

4. Визначаємо кількість святкових та неробочих днів серед календарних днів робочого року. Це 10 к. д. (Великдень, 1 та 2 Травня, День Перемоги, Трійця, День Конституції, День незалежності, Новий рік, Різдво Христове і 8 Березня).

5. Визначаємо тривалість щорічної відпустки, за умови що працівниця має право на відпустку повної тривалості 24 к. д.

[(96 к. д. – 5 св. д.) :
: (365 к. д. – 10 св. д.)] х 24 к. д. =
= 6,2 або 6 к. д.

2. Розрахунковий період

Для визначення розрахункового періоду при розрахунку суми оплати щорічної відпустки після виходу на роботу після закінчення відпустки для догляду за дитиною скористаємося загальною нормою, викладеною в абзаці першому п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі Порядок № 100). Так, обчислення середньої зарплати для оплати часу щорічної відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців (далі – к. м.) роботи, що передують місяцю надання відпустки. Урахуємо при цьому, що час знаходження вдома з дитиною не може вважатися періодом (місяцями) роботи і тому до розрахункового періоду не включається. Це підтверджують і норми абзацу шостого п. 2 Порядку № 100, якими, зокрема, передбачено, що час, протягом якого працівники не працювали з поважних причин і за ними не зберігався заробіток, виключається з розрахункового періоду.

Тому розрахунковим періодом мають бути визнані повні 12 к. м. роботи, що передували місяцю, в якому планується надати щорічну відпустку. Цілком логічно законодавці в п. 2 Порядку № 100 не зазначили, що маються на увазі 12 к. м., які безпосередньо передують щорічній відпустці. Адже перебуваючи у трудових відносинах з установою, особа може й не працювати саме в період, що передує місяцю щорічної відпустки, як у ситуаціях, що нами розглядаються, або в разі мобілізації працівника для служби в АТО. У такому разі не вбачається можливості застосувати норми п. 7 Порядку № 100, за яким середньоденну зарплату слід визначити виходячи із сумарного за 12 місяців заробітку.

Знову ж таки при цьому законодавець не наполягає, що йдеться про відпрацювання 12 місяців поспіль. Тому до зазначеного розрахункового періоду слід зарахувати як місяці, відпрацьовані після виходу на роботу з відпустки для догляду за дитиною, так і місяці роботи до настання такої відпустки.

На нашу думку, норми цілком справедливі. Адже, заслуговуючи право на щорічну відпустку до настання відпустки для догляду за дитиною, працівниця при виконанні своїх трудових обов’язків мала відповідний заробіток, що має бути врахований при оплаті відпустки. І не важливо, чи була перерва між місяцями. Головне – урахування заробітку за повністю відпрацьований місяць, і тоді відпустка, дійсно, буде оплачена за середньоденною заробленою зарплатою.

3. Коригування виплат розрахункового періоду

Нагадаємо добре відомі всім норми п. 10 Порядку № 100.

В абзацах першому та другому зазначено, що в разі підвищення окладів відповідно до актів законодавства необхідно здійснити коригування фактичних виплат працівнику, проведених у розрахунковому періоді, на коефіцієнт такого підвищення, і наведено порядок такого коригування. Важливо, що при цьому серед інших виплат має коригуватися й допомога по непрацездатності. Проте таке коригування не можна розцінювати як перерахунок суми цієї допомоги для отримання додаткових сум із ФСС.

В абзаці третьому розглядається зовсім інший привід для підвищення зарплати – це переведення на вищу посаду, де рівень зарплати вищий, або присвоєння вищого розряду. У такому разі коригування проводити не треба. Отже, якщо працівник на момент оформлення щорічної відпустки має вищий розряд чи вищу посаду в порівнянні з тою, яку мав у розрахунковому періоді, то із цієї підстави коригування не проводиться.

Іноді норма цього абзацу помилково трактується так, що в разі переведення на роботу з вищою оплатою протягом розрахункового періоду або в період збереження зарплати не проводиться коригування виплат, передбачене в першому та другому абзацах. Насправді, зв’язку між цими нормами немає, адже законодавець у третьому абзаці не зробив жодного посилання на норми абзаців першого та другого. Тому в разі переведення працівника протягом розрахункового періоду на вищеоплачувану роботу або, навпаки, на роботу за нижчим розрядом (посадою), коригування, пов’язане з підвищенням зарплати відповідно до актів законодавства, здійснюється за всі місяці розрахункового періоду з урахуванням конкретних посад і розрядів у таких місяцях (їх частинах).

Як застосовуються на практиці норми, наведені в цьому та попередніх підрозділах консультації, розглянемо на конкретних прикладах (цифри умовні).

Приклади розрахунку суми оплати відпустки

Ситуація 1
Наведемо в табл. 1 дані про фактичні виплати та результати розрахунку суми оплати відпустки, за умови що працівниця:

• пішла у відпустку для догляду за дитиною з 23.06.14 р.;
• вийшла на роботу із цієї відпустки у травні 2016 року;
• планує піти у щорічну відпустку в серпні 2016 року та використати залишок невикористаної відпустки за робочий рік з 19.03.13 р. до 18.03.14 р. (10 днів відпустки) та за робочий рік із 19.03.14 р. до 18.03.15 р. (6 днів) (порядок визначення тривалості відпустки за цей період наведено в підрозд. 1 цієї консультації);
• протягом розрахункового періоду була переведена на вищу посаду й отримувала оклад, на 10 % нижчий від окладу керівника.

Таблиця 1

(грн.)

Середньоденна зарплата з урахуванням коригування становитиме 147,22 грн. (52 264,83 грн. : 355 д.).

Сума оплати відпустки дорівнює 2 355,52 грн. (147,22 грн. х 16 к. д.).

Матеріальна допомога до відпустки визначатиметься виходячи з виплат за останні 2 місяці роботи, а саме червень – липень 2016 року, і дорівнюватиме:

(3 424 грн. + 3 424 грн.) : 41 р. д. х 20,5 к. д. = 3 424 грн.,

де        41 р. д. – кількість фактично відпрацьованих у розрахунковому періоді робочих днів;
            20,5 – середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Ситуація 2
Наведемо в табл. 2 дані про фактичні виплати та результати розрахунку суми оплати відпустки, за умови що працівниця:

• пішла у відпустку для догляду за дитиною з 01.10.13 р.;
• вийшла на роботу із цієї відпустки в липні 2016 року;
• планує піти в щорічну відпустку в серпні 2016 року та використати залишок невикористаної відпустки за періоди до початку відпустки для догляду за дитиною (20 к. д.);
• протягом розрахункового періоду була переведена на роботу з 12-го на 8-й тарифний розряд.

Таблиця 2

(грн.)

Середньоденна зарплата з урахуванням коригування становитиме 137,71 грн. (48 885,75 грн. : 355 д.).

Сума оплати відпустки дорівнює 2 203,36 грн. (137,71 грн. х 16 к. д.).

Матеріальна допомога до відпустки за загальним правилом визначається виходячи з виплат за останні 2 місяці роботи, якими були серпень – вересень 2014 року. Однак протягом цих двох місяців працівниця отримувала лише допомогу по непрацездатності, яка згідно з п. 4 Порядку № 100 не бере участі в розрахунках середньої зарплати виходячи із заробітку за 2 місяці. У такому разі слід скористатися нормою передостаннього абзацу цього пункту і визначити розмір матеріальної допомоги виходячи з тарифної ставки, установленої працівниці на момент надання відпустки.

Отже, допомога на оздоровлення дорівнюватиме 1 943 грн.

Висновки

При розрахунку суми оплати щорічної відпустки працівниці, що вийшла на роботу після відпустки для догляду за дитиною, слід ураховувати заробіток за повні відпрацьовані 12 к. м. до початку щорічної відпустки (з урахуванням днів непрацездатності) як у період до початку відпустки для догляду за дитиною, так і після виходу на роботу.