Обмеження спільної роботи родичів із погляду трудового та антикорупційного законодавства

Оплата праці за професіями та галузями: запитання-відповіді (частина девята)

Спільна робота родичів у державних та комунальних установах має свої особливості. Залежно від наявності чи відсутності службового підпорядкування під час виконання ними посадових обов’язків, конфлікту інтересів у посадових осіб визначається, чи є така робота порушенням трудового або антикорупційного законодавства.

Насамперед зазначимо, що питання спільної роботи близьких родичів є досить складними, а іноді й заплутаними через регулювання його нормами законодавства, деякі з яких уже застаріли, але все ще є чинними. Їх одночасна дія з антикорупційним законодавством, що не так давно набуло чинності, в окремих випадках потребує ретельного вивчення тієї чи іншої ситуації та прийняття правильного і, головне, законного рішення.

Згідно зі ст. 25¹ КЗпП власник має право запроваджувати обмеження щодо спільної роботи в одній і тій самій установі осіб, які є близькими родичами чи свояками, якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. До таких осіб згідно з нормами цієї статті належать батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя.

В установах державної форми власності порядок запровадження таких обмежень установлюється законодавством. І хоча в згаданій нормі це прямо не зазначено, вона поширюється також на установи та організації комунальної власності, виходячи з принципу історичного тлумачення ст. 25¹ КЗпП, прийнятої 1995 року, коли комунальна власність була різновидом державної.

Нагадаємо два важливих моменти, які містить ст. 25¹ КЗпП: