Готуємося до введення у штат медзакладів нових посад
Загальні положення
Наказом МОЗ від 09.08.17 р. № 918 (далі – Наказ № 918) суттєво змінено норми Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 78 «Охорона здоров’я»), затвердженого наказом МОЗ від 29.03.02 р. № 117 (далі – Довідник). Наказ № 918 набуває чинності із дня внесення змін до ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.10 р. № 327. На момент виходу номера друком Наказ № 918 чинності не набув.
Загалом Довідник містить кваліфікаційні характеристики керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників, які є специфічними для галузі охорони здоров’я. Під час розробки цього документа враховувалися зміни держстандартів стосовно класифікації професій та чинної номенклатури посад медпрацівників системи МОЗ.
Так, професіоналами є лікарі (залежно від спеціальності – хірург, терапевт, педіатр тощо); технічними службовцями – реєстратор, сестра-господиня; робітниками – дезінфектор, молодша медична сестра.
Зміни торкнулися розділів «Фахівці» та «Робітники» чинного Довідника і стосуються вони посад, робота яких пов’язана з наданням фахової меддопомоги в екстрених та невідкладних ситуаціях. Розглянемо їх детальніше.
Зміни до розділу «Фахівці»
Відтепер у розділі «Фахівці» на 2 пункти більше, оскільки його доповнено двома новими посадами, і, крім того, характеристику за однією з посад цього розділу суттєво змінено. Нагадаємо: до посад фахівців, зокрема, належать: акушерка, інструктор, лаборант, лікар-інтерн, лікар-стажист, фельдшер, сестра медична, і визначені цим Довідником вимоги до згаданих посад (стосовно рівня освіти, досвіду роботи) ідентичні.
Тож спочатку про додатково введену позицію – «інструктор із надання догоспітальної допомоги». Цей фахівець покликаний забезпечувати й координувати роботу акредитованого навчально-тренувального структурного підрозділу установи, що є базовою для навчання окремих немедичних працівників та всіх, хто виявив бажання, у частині надання догоспітальної допомоги. Окрім організації навчального процесу він також зобов’язаний, зокрема, володіти прийомами реанімації, вміти надавати допомогу в разі колапсу, отруєння, різних видів уражень тощо.
За посадою такого інструктора передбачено 4 кваліфікаційні категорії (вища; І; ІІ; без категорії), причому за всіма категоріями необхідно мати вищу освіту за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей галузі знань «Охорона здоров’я». Однак для кожної із цих кваліфікаційних категорій різні вимоги до стажу – від понад 10 років для вищої до понад 5 років – для другої. Звісно, присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії підтверджується посвідченням.
Фахівцеві без категорії достатньо мати не менше двох років досвіду практичної роботи у сфері охорони здоров’я, цивільної безпеки, соцзахисту, однак вимогою є наявність сертифіката акредитованого закладу МОЗ стосовно проходження навчання за програмою підготовки за кваліфікацією «інструктор з надання догоспітальної допомоги».
Доповнено згаданий розділ Довідника ще одним пунктом, а саме: «інструктор із надання першої допомоги», завдання якого в принципі аналогічні до попередньої посади, тільки вони стосуються надання першої допомоги (а не догоспітальної). Тож він виконуватиме роботу з організації навчання в цій сфері, а володіти має тими самими навиками, що і його колега.
Такий інструктор також може мати одну із чотирьох кваліфікаційних категорій: вищу; І; ІІ; без категорії. Водночас вимоги до рівня освіти простіші: вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей (галузь знань не зазначено). Також вимогою є підвищення кваліфікації чи курси вдосконалення, і, знову ж таки, наявність посвідчення щодо присвоєння (підтвердження) категорії. Вимоги до стажу такі самі, як і за попередньою посадою.
Лише за посадою інспектора з надання першої допомоги (тобто без категорії) передбачається (замість підвищення кваліфікації чи наявності відповідного кваліфікаційного посвідчення) наявність сертифіката акредитованого МОЗ закладу. Вимоги щодо досвіду роботи – досвід надання першої допомоги.
А тепер – про інші новації в розділі «Фахівці» Довідника. Зміни стосуються п. 51 цього розділу, в якому раніше містилася посада «фельдшер із медицини невідкладних станів», а зараз найменування посади таке: «парамедик».
Отже, цей фахівець, як і раніше, здійснюватиме свою діяльність під керівництвом лікаря (він належить до категорії професіоналів) або самостійно, однак коло його завдань та обов’язків стало набагато ширшим. Суто професійними обов’язками, зокрема, будуть:
- обстеження хворих на наявність невідкладних станів;
- прийняття рішення про обсяг допомоги та госпіталізацію;
- розрахунок дози лікарських засобів, що вводяться пацієнту;
- здійснення медичних процедур і маніпуляцій (наприклад, інгаляцій, забезпечення внутрішньовенного та внутрішньокісткового доступу);
- установлення катетерів, шлункових зондів, зупинка кровотечі тощо.
Водночас до завдань парамедика входитиме керування спеціалізованим санітарним автомобілем екстреної меддопомоги.
Підкоректовано й вимоги до знань цього фахівця – вони стали конкретизованими й наближеними до практики, а не, наприклад, знання чинних нормативних актів чи основних засад організації та функціонування системи екстреної меддопомоги, як це передбачалось раніше.
Число категорій не змінилося – це вища, перша, друга та фахівець без категорії, однак освіта за всіма названими категоріями без винятку має бути вищою за ступенем молодшого бакалавра галузі знань «охорона здоров’я», спеціальністю «медсестринство», спеціалізацією «лікувальна справа» за кваліфікацією «парамедик». Також передбачається підвищення кваліфікації (курси вдосконалення тощо), наявність посвідчення відповідної кваліфікаційної категорії із цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом – від понад 10 років до понад 5 років залежно від кваліфікаційної категорії.
Виняток становлять вимоги до освіти за посадою парамедика без категорії, де підвищення кваліфікації та наявність кваліфікаційного посвідчення не потрібні, а також відсутні вимоги до стажу.
Звертаємо особливу увагу роботодавців, що виходячи з покладених функцій на працівника, який обійматиме посаду парамедика, від нього вимагається посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем.
Зміни до розділу «Робітники»
Цей розділ Довідника доповнено новою посадою – «екстрений медичний технік», основною роботою якого буде допомога лікарю або парамедику. Під їх керівництвом він працюватиме, зокрема, у складі бригади екстреної меддопомоги. Допомога його полягає в оцінці стану пацієнта, його обстеженні на наявність невідкладних станів, здійсненні транспортування пацієнтів. До його завдань належить керування спеціалізованим санітарним автомобілем екстреної меддопомоги та підтримання авто у стані готовності; робота із спеціалізованим обладнанням та перевірка справності та готовності всього обладнання тощо.
Тобто фактично це є посада висококваліфікованого водія, який, до того ж, володіє не тільки правилами безпечного дорожнього руху, а й основами анатомії, фізіології людини, внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії тощо, принципами роботи апаратури, що застосовується в екстрених та надзвичайних ситуаціях.
Кваліфікаційні вимоги передбачають повну загальну освіту та підготовку за професією «екстрений медичний технік», без вимог до стажу роботи, посвідчення водія відповідної категорії.
Дії роботодавців після ухвалення змін до Довідника
Насамперед скажемо, що питання щодо нагальності та необхідності введення до штату лікарні чи іншого закладу охорони здоров’я нових посад, пойменованих у Наказі № 918, належить до компетенції його власника (роботодавця). Звісно, насамперед ідеться про заклади та відділення, що спеціалізуються на наданні першої, екстреної, невідкладної допомоги, однак, можливо, виникне потреба у працівниках такого фаху в інших медзакладах чи їх структурах. Тож якщо ухвалено рішення про залучення до штату цих посад, слід розробити окремо для кожної з них посадові інструкції з деталізацією робіт, виконуваних працівниками, які обійматимуть відповідні посади, вимог до освіти, стажу тощо.
Звертаємо увагу: за ст. 74 Основ законодавства про охорону здоров’я від 19.11.92 р. № 2802-ХІІ медичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Ці вимоги й містяться в Довіднику та Наказі № 918. Тому посадова інструкція за посадою, передбаченою Довідником, має йому повністю відповідати, ні в якому разі не можна, щоб у ній вимоги за посадою були вищими за встановлені кваліфікаційними характеристиками. В іншому разі це буде порушенням трудового законодавства. Однак і занижувати їх не слід, адже робота в медичній галузі безпосередньо пов’язана зі здоров’ям та життям людей.
Як бачимо, Наказ № 918 установив досить завзяті кваліфікаційні вимоги до посад, особливо парамедика, екстреного медичного техніка.
Роботодавець, добираючи кандидата на будь-яку, а особливо – нову посаду у штаті медзакладу, має впевнитись у відповідності його знань, умінь, навичок, що дозволять майбутньому працівникові якісно надавати медичні та інші послуги в межах визначеної за посадою компетенції. Кадровій службі слід ретельно перевірити документи, що підтверджують рівень здобутої освіти, підвищення кваліфікації, набутий спеціальний стаж. Там, де норми Наказу № 918 передбачають наявність посвідчення водія (посади парамедика та екстреного медичного техніка), воно обов’язково має бути пред’явлене.
Ще звертаємо увагу, що за посадою такого фахівця, як інструктор з надання першої допомоги (без категорії) передбачено наявність вищої освіти за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей. Фактично це означає, що, наприклад, на роботу може бути прийнятий фахівець із зазначеним рівнем освіти, наприклад, у галузі економіки, водночас у нього перевіряється наявність сертифіката акредитованого закладу МОЗ щодо проходження навчання за програмою підготовки із згаданої кваліфікації. Крім того, вимагається наявність у цього фахівця досвіду надання першої допомоги.
Коментарі до матеріалу
Відсортовано: по часу за популярністю
Всього коментарів 1