Оплата лікарняного в разі звільнення працівника

Практична ситуація

Чи оплачувати працівнику листок непрацездатності, якщо він звільняється з підприємства? Чи компенсує відповідні страхові виплати ПФУ та з якого дня?

Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає в працівника (застрахованої особи) з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи час випробування та день звільнення (ч. 1 ст. 12 Закону від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», далі – Закон № 1105).

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання виплачується ПФУ із шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності незалежно від звільнення, що передбачено ч. 2 ст. 15 Закону № 1105.

Наголосимо, що ПФУ виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності із шостого дня непрацездатності у випадках, зазначених у п. 1 і 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105, а саме в разі:

• тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
• перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого КМУ.

У таких випадках перші п’ять днів непрацездатності оплачує застрахованій особі роботодавець. Ці виплати надаються незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Тобто якщо працівник звільняється 04.07.2026 (останній день роботи), а лікарняний унаслідок захворювання відкрито також 04.07.2026, такий листок непрацездатності підлягає оплаті на загальних підставах, а саме перші п’ять днів – за кошти роботодавця, а починаючи із шостого дня – за кошти ПФУ.

Виплати за кошти ПФУ здійснюються з першого дня непрацездатності в разі настання таких страхових випадків:

• догляд за хворою дитиною;
• догляд за хворим членом сім’ї;
• догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
• догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною;
• обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;
• тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
• надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування в стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я.

Отже, за листками непрацездатності, що становлять один страховий випадок, який розпочався до дати звільнення працівника (враховуючи день звільнення), допомога по тимчасовій непрацездатності надається на загальних підставах.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, передбачена п. 1 та 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105, компенсується за кошти ПФУ із шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності, але перші п’ять днів непрацездатності оплачуються роботодавцем. У всіх інших випадках, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону № 1105, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за кошти ПФУ.

Проте якщо страховий випадок настав після звільнення працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності не оформлюється та не надається. Наприклад, якщо працівник звільнився 07.07.2026, а листок непрацездатності виданий 08.07.2026, такий лікарняний не оплачується.