ЄСВ і соцстрахування: хто і як перевіряє роботодавців

16.08.2016 2510 0 1

Суб’єктів господарювання (далі – СГ) завжди цікавить, хто, коли та з яких питань може відвідати їх із перевіркою. Це стосується в тому числі нарахування і сплати ЄСВ, а також дотримання вимог законодавства про соціальне страхування. У цій консультації ми розглянемо права та обов’язки контролюючих органів у частині таких перевірок. Адже, як відомо, згідно з вимогами Конституції будь-який державний орган може діяти тільки в рамках повноважень, наданих йому законом.

Хто має право проводити перевірки

Перевірки у сфері ЄСВ

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 13¹ Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) такі перевірки здійснюють органи ДФС.

Що стосується Пенсійного фонду та його територіальних органів, то вони вповноважені:

брати участь у планових перевірках, які проводяться органами доходів і зборів, щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб;
проводити в передбачених законом випадках позапланові перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів страхувальників щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій;
отримувати необхідні пояснення, довідки та інформацію з питань, що виникають у ході таких перевірок.

Перевірки у сфері соцстраху

Ці перевірки проводяться Фондом соціального страхування (далі – Фонд) і Фондом соціального страхування на випадок безробіття (далі – ФСС по безробіттю).

У частині перевірок органи Фонду та ФСС по безробіттю мають право (ст. 10 Закону від 23.09.99 р. № 1105-XIV, далі – Закон № 1105; ст. 34 Закону від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ, далі – Закон № 1533):

перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів;
призупиняти виплату коштів Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця в проведенні перевірки, при виявленні фактів подання Фонду недостовірних відомостей або порушенні роботодавцем порядку використання коштів Фонду;
отримувати необхідні пояснення (у т. ч. у письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки;
вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також від фізосіб усунення виявлених порушень законодавства про соціальне страхування та про страхування на випадок безробіття.

Відносно яких перевірок діє мораторій

Як відомо, Законом від 28.12.14 р. № 71-VIII (далі – Закон № 71) був установлений мораторій на проведення перевірок контролюючими органами у 2015 і 2016 роках. Тобто до кінця поточного року цей мораторій діє. Правда, спірним є питання, на які контролюючі органи він поширюється.

У самому законі, який називається «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», не роз’ясняється, які контролюючі органи маються на увазі – ті, що визначені Податковим кодексом (далі – ПК) чи Законом від 05.04.07 р. № 877-V (далі – Закон № 877). Саме тому більшість контролюючих органів уважає, що заборона на проведення перевірок, уведена Законом № 71, стосується виключно органів ДФС.

Відносно інших контролюючих органів (зокрема, ПФУ, Фонду та ФСС по безробіттю) питання залишається відкритим. Судова практика з даного питання неоднозначна, а Мін’юст у своєму листі від 04.12.15 р. № 2112/14157-0-4-15/8.1 висловився не на користь СГ. Основний висновок цього листа – заборона на проведення перевірок, установлена Законом № 71, стосується тільки перевірок органами ДФС, а для всіх інших контролюючих органів на сьогодні мораторію на перевірки немає.

Таким чином, виходячи з норм Закону № 71 і позиції Мін’юсту, органи ДФС зобов’язані дотримуватися мораторію до кінця цього року. Водночас Закон № 71 містить ряд винятків. Так, мораторій не поширюється на перевірки повноти нарахування та сплати ЄСВ. Отже, органи ДФС мають право перевіряти СГ у частині ЄСВ без будь-яких обмежень.

Перевірки органами ДФС

Органи ДФС при проведенні перевірок керуються насамперед нормами ПК. Згідно зі ст. 13 Закону № 2464 щодо ЄСВ можуть бути проведені документальні (планові та позапланові) і камеральні перевірки. Розглянемо основні правила, установлені ст. 75–86 ПК відносно цих перевірок.

Максимальна тривалість перевірок. Тривалість виїзної документальної перевірки, передбачена ст. 82 ПК, залежить від категорії платника податків (малий, середній, великий), яка визначається відповідно до критеріїв, наведених у пп. 14.1.24 ПК і ст. 55 Господарського кодексу (див. табл. 1).

Таблиця 1. Строки проведення документальних перевірок

Вид перевірки	Максимальний строк основної частини перевірки (у робочих днях, далі – р. д.)	Максимальний строк продовження перевірки, р. д.
1	2	3
Для великих платників податків*
Планова	30	15
Позапланова	15	10
Для середніх платників податків
Планова	20	10
Позапланова	10	5
Для суб'єктів малого підприємництва (далі – СМП)
Планова	10	5
Позапланова	5**	2
* Документальна перевірка цих платників податків може бути призупинена на строк до 30 р. д., який можна продовжити з підстав, зазначених в абзаці третьому п. 82.4 ПК. ** Для фізосіб-підприємців, які не мають найманих працівників, – 3 р. д. за умови виконання інших вимог, установлених п. 82.2 ПК.

Документальні перевірки. Планова перевірка повинна бути включена до плану-графіка, затвердженого органом ДФС згідно з Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 02.06.15 р. № 524. Про майбутню перевірку платник податків повинен бути повідомлений письмово не пізніше ніж за 10 календарних днів до її початку.

Позапланова перевірка здійснюється без попереднього попередження платника податків і тільки при наявності підстав, передбачених ст. 78 ПК. Перед початком перевірки платнику податків зобов’язані вручити під підпис копію наказу про її проведення.

Камеральна перевірка. Проводиться без будь-якого спеціального рішення або направлення. Для неї не потрібна і згода платника податків. Такій перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Допуск до перевірки. До початку перевірки перевіряючі зобов’язані пред’явити (ст. 81 ПК):

направлення на перевірку. У ньому повинні бути зазначені: дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення перевірки, найменування та реквізити перевірюваного суб’єкта або об’єкта, мета, вид перевірки (документальна планова/позапланова), підстави, дата початку і тривалість перевірки, посада та прізвище посадової особи, яка буде проводити перевірку. Направлення повинне бути підписане керівником контролюючого органу або його заступником і скріплене печаткою;

копію наказу про перевірку;
службові посвідчення.

Непред’явлення цих документів надає право не допустити перевіряючих до перевірки.

Оформлення результатів перевірок. Результати перевірок оформляються за правилами, викладеними у ст. 86 ПК і Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.15 р. № 727.

За результатами документальної перевірки складається: довідка – якщо в ході перевірки не виявлено порушень; акт – якщо виявлено порушення. У випадку виявлення порушень при камеральних перевірках складається акт (зразок такого акта наведено в додатку 2 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджених наказом Міндоходів і зборів від 14.06.13 р. № 165). Платник податків може підписати акт із запереченнями відразу або подати їх протягом 5 днів із моменту отримання акта.

Перевірки органами ПФУ, Фонду та ФСС по безробіттю

На ці перевірки поширюються правила, визначені Законом № 877 (див. табл. 2).

Таблиця 2. Основні вимоги до перевірок, установлені Законом № 877

Характерні ознаки	Пояснення
1	2
Планові перевірки
Підстави для проведення	Перевірка СГ повинна бути передбачена відповідним календарним планом. Якщо СГ на відповідний плановий період включений до плану перевірок відразу декількох контролюючих органів, то перевірки проводяться комплексно – одночасно всіма цими органами. Плани проведення перевірок формуються згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 04.11.15 р. № 902
Строк проведення	Не може перевищувати 15 р. д., а для СМП – 5 р. д.
Періодичність	Визначається контролюючим органом залежно від ступеня ризику, до якого віднесено СГ. Критерії віднесення до того чи іншого ступеня ризику затверджуються КМУ (ст. 5 Закону № 877). Відносно перевірок органами ПФУ такі критерії затверджені постановою КМУ від 29.07.15 р. № 528. Згідно із цією постановою органи ПФУ можуть проводити планові перевірки СГ: – із високим ступенем ризику – не частіше одного разу на рік; – із середнім – не частіше одного разу на три роки; – із незначним – не частіше одного разу на 5 років
Умови допуску до перевірки	1. Про майбутню перевірку платник повинен бути проінформований письмово не пізніше ніж за 10 днів до початку її проведення. Повідомлення повинне містити: – дати початку та закінчення перевірки; – найменування юрособи або П. І. Б. фізособи-підприємця, діяльність якого перевіряється; – найменування органу, який буде проводити перевірку. 2. До початку перевірки перевіряючі зобов'язані пред'явити СГ направлення на перевірку та службові посвідчення, а також подати копію направлення (ч. 5 ст. 7 Закону № 877). Перелік відомостей, які містяться в направленні, наведено в ч. 3 ст. 7 Закону № 877. 3. Перед початком перевірки посадові особи контролюючого органу зобов'язані внести запис до Журналу реєстрації перевірок СГ, якщо такий є (ч. 12 ст. 4 Закону № 877)
Позапланові перевірки
Підстави для проведення	Такими підставами є (ч. 1 ст. 6 Закону № 877): – подання СГ письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням; – виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданої СГ; – перевірка виконання СГ приписів, розпоряджень про усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами планових перевірок; – звернення фізичних та юридичних осіб про порушення СГ вимог законодавства. У цьому випадку перевірка можлива тільки за згодою центрального органу виконавчої влади; – неподання у встановлений строк документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень причин, які перешкоджали поданню таких документів; – аварія, смерть потерпілого в результаті нещасного випадку або професійного захворювання, пов'язаного з діяльністю СГ. У ході позапланової перевірки з'ясовуються тільки ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення
Строк проведення	Не може перевищувати 10 р. д., а для СМП – 2 р. д.
Умови допуску до перевірки	Перевіряючі зобов'язані: – зареєструватися в Журналі перевірок; – перед початком перевірки пред'явити направлення і службове посвідчення

Крім основного в частині перевірок Закону № 877 при їх проведенні керуються також спеціальним законодавством, а саме:

ПФУ – Законом № 2464, постановою правління ПФУ від 04.02.16 р. № 2-1;
Фонд – Законом № 1105, Інструкцією, затвердженою постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.10 р. № 29 (див. також роз’яснення в листі виконавчої дирекції ФСС з ВПТ від 09.04.15 р. № 2.4-17-705);
ФСС по безробіттю – Законом № 1533, Інструкцією, затвердженою наказом Мінпраці та соцполітики від 18.12.2000 р. № 339.

Висновки

Перевірки, що стосуються питань нарахування, сплати та звітності з ЄСВ, уповноважені проводити органи ДФС. ПФУ має право брати участь у таких перевірках.

Питання соціального страхування контролюють органи Фонду та ФСС по безробіттю.

Правила проведення перевірок визначені для відповідних контролюючих органів ПК, Законом № 877, а також нормами спеціального законодавства.

планова документальна перевірка працедавець контролюючий орган суб’єкт господарювання камеральна перевірка перевірка перевірки ДПС документальна перевірка загальнообов’язкове державне соціальне страхування мораторій на перевірки