Облік господарських операцій, у ході яких розмір унесеного капіталу змінюється

Ми розглянули детально підстави та порядок збільшення розміру внесеного (статутного) капіталу при отриманні такого виду надходжень на початку цієї консультації (див. проведення 2 в консультації «Операції з формування внесеного капіталу»).

Отримання цільового фінансування на поліпшення НМА (модернізацію, реконструкцію, добудову тощо)

В консультації «Поточні витрати, пов’язані з використанням НМА, придбаних за рахунок унесеного капіталу» ми вже розглядали, при проведенні яких саме робіт із поліпшення об’єктів НМА виникають підстави для збільшення їх первісної вартості. Нагадаємо, це роботи з реконструкції, реставрації, модернізації, добудови (надбудови), дообладнання, зміни модифікації вказаних об’єктів, наслідком яких є перевищення первісно оціненого рівня продуктивності та/або потенціалу корисності.

Джерелом оплати робіт із поліпшення НМА є, як і в разі їх придбання, бюджетні асигнування капітального характеру, а саме цільове фінансування, на суму яких також збільшується розмір внесеного (статутного) капіталу. Утім не зайвим буде зупинитися на нарахуванні амортизації після збільшення вартості об’єкта НМА.

Зразу зауважимо, що ні НП(С)БОДС 121, ні Методрекомендації № 11 не містять будь-яких спеціальних норм для визначення вартості нарахування амортизації після збільшення вартості об’єкта НМА в результаті його поліпшення. Тому, як і до цього, маємо застосовувати прямолінійний метод: для визначення річної суми амортизації первісну вартість об’єкта треба поділити на встановлений строк використання. Як наслідок, загальна нарахована сума амортизації виявляється меншою за нову (збільшену) первісну вартість об’єкта НМА. І нічого не залишається, на нашу думку, як відобразити недоамортизовану частину за дебетом субрахунка 8411 «Інші витрати за обмінними операціями» з подальшим віднесенням на фінрезультат виконання кошторису.

Але є й інший варіант нарахування амортизації після поліпшення об’єкта НМА, запропонований Мінфіном у листі від 21.07.15 р. № 31-11420-08-10: визначати амортизаційні відрахування виходячи із, так би мовити, залишкового строку використання. Цей строк розраховується як різниця між установленим загальним строком використання об’єкта (він може бути збільшений (але не обов’язково) при поліпшенні об’єкта) та строком, протягом якого об’єкт уже експлуатувався.