Форма № 1ДФ: правильно заповнюємо та вчасно подаємо
Із цієї статті ви дізнаєтеся:
Чинне законодавство не обмежує громадян у виборі місця працевлаштування та в кількості місць роботи. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін (ст. 21 КЗпП). Тобто законодавство дає можливість працівникам укладати, крім основного трудового договору, трудові договори про роботу за сумісництвом.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Якщо працівник укладає договір про роботу за сумісництвом на тому самому підприємстві (установі), яке є його основним місцем роботи, то це класифікують як внутрішнє сумісництво, а якщо на іншому підприємстві (установі) – як зовнішнє.