Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Професійно-кваліфікаційна сфера та посади працівників місцевого самоврядування

29.11.2018 25566 0 3


У зв’язку з децентралізацією та реформами, що відбуваються в Україні, на сьогодні актуальною є проблема визначення та формування компетенцій і характеристик посад у місцевому самоврядуванні. У цій статті наведено перелік посад органів місцевого самоврядування (далі – ОМС), дано роз’яснення, чи є посадова особа такого органу державним службовцем, чим керуватися, визначаючи ефективність роботи працівника, тощо.


Правовий статус посадових осіб, які працюють в ОМС, регулюється Конституцією України, КЗпП та Законами від 28.08.18 р. № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад», від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280), від 11.10.17 р. № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон № 2493) та іншими законодавчими актами.

Закон № 2493 визначає порядок вступу на службу до ОМС. Для цієї категорії посад передбачено особливі правила набуття повноважень, які визначено профільним Законом № 280. Нюанси проходження служби в органах місцевого самоврядування врегульовано Законом № 2493.

На сьогодні це єдині нормативно-правові акти, які визначають систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і порядок проходження служби посадових осіб місцевого самоврядування.

Чи є посадова особа ОСМ держслужбовцем?

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 2493 посади сільського, селищного, міського голови, голови та заступників голови районної, обласної ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласних рад належать до категорії виборних посад. Статтею 2 Закону № 2493 визначено, що особа, яка працює в ОМС, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує зарплату коштом місцевого бюджету, є посадовою особою місцевого самоврядування.

Зауважимо: дія Закону № 2493 не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал ОМС.

У ст. 3 «Посади в органах місцевого самоврядування» Закону № 2493 зазначено, що посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної в місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. Посади в ОМС розподілено за відповідними категоріями згідно зі ст. 14 Закону № 2493. Отже, посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями.

Крім того, відповідно до ст. 5 Закону від 10.12.15 р. № 889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон № 889) правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, постановами Верховної Ради, указами Президента, актами КМУ та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Дія Закону № 889 не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування.

Назви посад працівників органів ОМС

У п. 2 наказу ГУ Держслужби від 29.12.09 р. № 406 рекомендується обласним, міським, районним (районним у містах), сільським, селищним радам під час розробки конкретних професійно-кваліфікаційних характеристик і відповідних посадових інструкцій посадових осіб місцевого самоврядування керуватися Типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженими цим наказом.

Наведемо перелік посад ОМС, зазначених у цих Типових характеристиках:

  • керуючий справами (секретар) виконавчого комітету (апарату) місцевої ради;
  • директор департаменту міської ради;
  • перший заступник, заступник директора департаменту міської ради; начальник управління, відділу (самостійного), іншого виконавчого органу міської (районної в місті) ради;
  • заступник начальника управління, відділу (самостійного), іншого виконавчого органу міської (районної в місті) ради;
  • начальник управління, відділу, завідувач сектору у складі департаменту, начальник відділу, завідувач сектору у складі управління, іншого виконавчого органу;
  • заступник начальника управління, відділу у складі департаменту, заступник начальника відділу у складі управління, іншого виконавчого органу;
  • начальник управління, відділу, іншого структурного підрозділу виконавчого комітету (апарату) місцевої ради;
  • головний бухгалтер, адміністратор, державний реєстратор, головний спеціаліст, провідний спеціаліст, спеціаліст 1-ї категорії, спеціаліст 2-ї категорії, спеціаліст;
  • радник міського голови, голови обласної, районної (районної в місті) ради;
  • помічник міського голови, голови обласної, районної (районної в місті) ради.

Цей перелік загалом відповідає переліку посадових осіб місцевого самоврядування (за територіально-адміністративною ознакою), наведеному у ст. 14 Закону № 2493.

Визначення ефективності та результативності роботи посадової особи ОМС

Для організації ефективної роботи посадових осіб ОМС потрібно правильно визначити суть їхньої роботи та розробити спеціальні кваліфікаційні вимоги, тобто створити об’єктивні передумови для успішної діяльності всього державного чи публічного органу.

Усі напрями управління персоналом так чи інакше пов’язані з розробленням посадових інструкцій та з використанням вимог (спеціальних чи кваліфікаційних) до співробітників, що з них випливають. Ними варто керуватися для прийняття будь-яких кадрових рішень і таких процедур, як відбирання, оцінювання, звільнення, підвищення кваліфікації службовців, а також формування їхньої робочої поведінки.

Питання дослідження професії держслужбовця за показниками його ефективності та результативності ґрунтується, насамперед, на конкретних вимогах до посади. Звісно, досвідчені фахівці служб управління персоналом можуть нашвидкоруч підготувати вимоги до будь-якої посади в державному органі, виходячи з оцінки показників результативності.

Наприклад, ефективність професійної службової діяльності головного спеціаліста ми оцінюємо за такими показниками:

1) виконуваний обсяг роботи та інтенсивність праці, дотримання службової дисципліни;

2) своєчасність та оперативність виконання доручень;

3) якість роботи, що виконується;

4) здатність виконувати посадові функції самостійно, без допомоги керівника;

5) здатність чітко організовувати та планувати виконання доручених завдань, уміння раціонально використовувати робочий час, розставляти пріоритети;

6) творчий підхід до розв’язання поставлених завдань, активність та ініціатива в освоєнні нових комп’ютерних та інформаційних технологій, здатність швидко адаптуватися до нових умов і вимог тощо.

Організація роботи з розроблення та визначення спеціальних вимог залежно від чисельності та трудового навантаження на структурні підрозділи публічного чи державного органу і сформованої моделі розподілу повноважень можлива за двома сценаріями:

  • або служба управління персоналом ОМС формує таблиці, що містять спеціальні вимоги, та направляє їх для заповнення керівникам структурних підрозділів держоргану;
  • або сама служба управління персоналом ОМС формує та заповнює ці таблиці. Відтак заповнені таблиці направляються на узгодження до структурних підрозділів ОМС. Якщо окремі графи не можуть бути заповнені службою управління персоналом через відсутність необхідної інформації, то вони заповнюються керівниками структурного підрозділу на етапі узгодження.

Аналогічні сценарії можна застосовувати і до процесу розроблення посадових інструкцій.

Незалежно від обраного сценарію, служба управління персоналом виконує координуючу та контролюючу функції, проводить робочі наради з відповідальними співробітниками структурних підрозділів ОМС, якщо виникають запитання – надає необхідні роз’яснення.

Основними критеріями класифікації посад службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади у структурі публічного органу. Функціональний зміст посади визначають відповідно до структури органу (яка визначається штатним розписом), функцій та діяльності відповідного органу. Структура і загальна чисельність виконавчих органів та апарату ОМС є внутрішнім організаційно-нормативним документом. Зрозуміло, що назви посад у штатних розписах повинні відповідати назвам посад, наведеним у Класифікаторі професій.

Посадова інструкція для працівника ОМС

Спеціальна компетенція посадових осіб має відображатись у посадовій інструкції, де чітко визначено місце та роль посадової особи ОМС у процесі діяльності підрозділу, межі повноважень, відносини за посадою, права, обов’язки, відповідальність, умови для ефективної роботи. Оскільки посадова інструкція розробляється керівниками структурних підрозділів для посади кожного працівника, то можна також використовувати для цього матеріали нині не чинного Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, а також, звісно, положення про структурний підрозділ, розробленого в ОМС.

Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців (Випуск 76) (далі – Довідник) містить рекомендовані матеріали, які можуть бути використані для розроблення конкретних професійно-кваліфікаційних характеристик та посадових інструкцій. Довідник було розроблено на виконання Закону № 889 та п. 2 Заходів щодо здійснення Програми кадрового забезпечення державної служби, затвердженої Указом Президента від 10.11.95 р. № 1035/95.

Згідно із чинним на той час законодавством (до прийняття Закону № 889) конкретні обов’язки та права державних службовців визначалися на основі Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затвердженого Нацагентством з питань держслужби від 13.09.11 р. № 11 (утратив чинність згідно з наказом Нацагентства з питань держслужби від 11.07.17 р. № 147, далі – Довідник № 11), та записувалися до посадових положень та інструкцій, що затверджувалися керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

Довідник забезпечував єдність у визначенні посадових обов’язків держслужбовців і кваліфікаційних вимог щодо певних категорій і посад. Відповідно до назви цього документа в його основу було покладено посадову ознаку, оскільки вимоги до кваліфікації державних службовців визначаються їхніми посадовими обов’язками, які й обумовлюють назву посади. Потрібно зазначити, що з Довідником № 11 як із джерелом компетенцій для посад місцевого самоврядування можна концептуально погодитися з позиції узагальненого підходу в частині аналізу діяльності посадових осіб ОМС.

Спеціальна компетенція та кваліфікація посадових осіб ОМС здебільшого визначається в межах дії підзаконних нормативних актів, зокрема:

  • Законом № 280;
  • постановами Верховної Ради та КМУ;
  • нормативно-правовими актами інших органів влади;
  • статутами територіальних громад.

Інші вимоги передбачаються локальними документами органів самоврядування, зокрема посадовими інструкціями, положеннями про структурний відділ, трудовими договорами тощо.

Коментарі до матеріалу