Сценічні костюми: придбання, оприбуткування та облік

Основні засоби: облік, використання та списання

Будинок культури цього року планує оновити сценічний одяг для народного колективу. Розглянемо, за яким КЕКВ слід здійснити витрати на придбання костюмів та як правильно взяти їх на облік.

Вибір КЕКВ

Згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333 (далі – Інструкція № 333), ця класифікація призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу щодо виконання бюджету (п. 1.1 Інструкції № 333).

Оплата поточних видатків, послуг, придбання матеріалів і предметів, які не обліковуються як основні засоби (далі – ОЗ), здійснюється за категорією 2200 «Використання товарів і послуг» (п. 2.2 Інструкції № 333). Зокрема, придбання меблів (столів, стільців, шаф, тумбочок тощо), придбання (незалежно від вартості) захисного та спеціального взуття тощо, одягу та м’якого інвентарю дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування здійснюється за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» (пп. 7, 14 пп. 2.2.1 Інструкції № 333).

Видатки на придбання або створення ОЗ, окремих інших необоротних матеріальних активів (далі – ІНМА), збільшення вартості активів унаслідок поліпшення об’єкта (модернізації, добудови, дообладнання, реконструкції тощо), капремонт, створення державних запасів і резервів, придбання землі та нематеріальних активів передбачаються за категорією 3100 «Придбання основного капіталу» (п. 3.1 Інструкції № 333).

Придбання невиробничого обладнання, меблів і предметів довгострокового користування для установ (організацій), серед іншого і для реалізації багатоцільових проєктів (програм); придбання сценічно-постановочних засобів (декорації, меблі й реквізит, бутафорія, театральні й національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки) відповідно до законодавства здійснюється за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (пп. 6, 15 пп. 3.1.1 Інструкції № 333).

Отже, видатки на придбання вишитих сорочок та взуття (сценічного одягу) мають здійснюватися залежно від економічної суті платежу та відображення в бухобліку придбаних активів (лист Держказначейства від 05.04.2019 № 16-10-11/6171).

Сценічний одяг – це ОЗ чи ІНМА?

Усе залежить від вартості придбання, і ось чому.

ОЗ – це матеріальні активи, які утримуються для використання їх у виробництві/діяльності або в разі постачання товарів, виконання робіт і надання послуг – для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта держсектору або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, понад один рік (п. 4 розд. І НП(С)БОДС 121 «Основні засоби»).

Одиницею обліку ОЗ є об’єкт ОЗ, а саме (п. 3 розд. І Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11, далі – Методрекомендації № 11):

• закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;
• конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
• відокремлений комплекс конструктивно з’єд­наних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;
• інший актив, що відповідає визначенню ОЗ, або частина такого активу, що контролюється суб’єктом держсектору.

Для цілей бухобліку ОЗ класифікуються за такими групами:

• ОЗ, серед іншого й ОЗ, до яких зараховують активи, які не включено до інших груп ОЗ, наведених у п. 1.1 розд. ІІ Методрекомендацій № 11. До цієї групи також включають сценічно-постановочні засоби (декорації, меблі та реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизну, взуття, перуки тощо); навчальні кінофільми, магнітні диски і стрічки, касети тощо;
• ІНМА, серед іншого і малоцінні необоротні матеріальні активи (далі – МНМА). До МНМА, зокрема, належать ІНМА, СКВ яких становить понад один рік (сценічно-постановочні засоби, тощо) та ін. (п. 1.2 розд. ІІ Методрекомендацій № 11).

Отже, відповідно до Методрекомендацій № 11 сценічні костюми ми можемо визнати як ОЗ та як ІНМА, зокрема МНМА.

Як обрати правильний варіант?

Гадати тут немає чого, бо в обліковій політиці кожної бюджетної установи має бути встановлена гранична вартісна межа для розмежування ОЗ і МНМА.

З огляду на вартість придбання сценічного костюму обираємо один із субрахунів: 1018 «Інші основні засоби» або 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Первісна вартість об’єкта ОЗ у разі придбання за плату складається з таких витрат:

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт ОЗ;
• ввізне мито;
• непрямі податки у зв’язку з придбанням (створенням) ОЗ (якщо вони не відшкодовуються суб’єктові держсектору);
• витрати зі страхування ризиків постачання ОЗ;
• витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження ОЗ;
• інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Отже, усі витрати, понесені бюджетною установою у разі придбання сценічних костюмів, акумулюються і формують їхню первісну вартість.

Підсумуємо: якщо вартість сценічного костюму після здійснення моніторингу ринку вища за граничні межі, визначені обліковою політикою установи, його слід придбавати за КЕКВ 3110, якщо ж вона є нижчою – за КЕКВ 2110. У бухобліку придбаний сценічний костюм слід відображати за його первісною вартістю, яка може включати, наприклад, вартість постачання, якщо інше не передбачено умовами договору.

Оприбуткування сценічних костюмів

Отримані ОЗ перебувають на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальних осіб, які призначаються наказом керівника суб’єкта держсектору. Із посадовими особами, які відповідають за збереження ОЗ, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (п. 2 розд. ІІ Методрекомендацій № 11).

Проте спочатку кожному об’єкту ОЗ (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, МНМА, матеріалів довготривалого використання) слід присвоїти інвентарний номер. Для білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів та МНМА установлюються номенклатурні номери. Предметам одного найменування, якості, матеріалу та ціни надається один номенклатурний номер, тобто ведеться груповий облік.

Перші чотири знаки інвентарного (номенклатурного) номера означають номер субрахунка, п’ятий – підгрупу, усі інші знаки – порядковий номер предмета в підгрупі. Для груп ОЗ, яким не виділено підгрупи, п’ятий знак може позначатися нулем (п. 4 розд. ІІ Методрекомендацій № 11).

Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об’єктам ОЗ, зберігаються за ними на весь період їх перебування в цього суб’єкта держсектору.

Коли сценічні костюми видають для використання (уведення в експлуатацію), складається Акт уведення в експлуатацію основних засобів, на підставі якого відкривається Інвентарна картка обліку об’єктів основних засобів. Типові форми цих документів та Порядок їх складання затверджено наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818. Однорідні активи обліковуються на картках групового обліку.

Відображення в бухобліку

Відповідно до Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої Наказом № 1219, бухоблік операцій із придбання сценічних костюмів за плату можна вести двома способами залежно від їхньої первісної вартості. Розглянемо кожен із них окремо.

Приклад 1

Сценічний костюм як МНМА

Будинок культури прийняв рішення придбати для народного колективу 15 сценічних жіночих костюмів із вишивкою в українському стилі (комплект містить і черевички) вартістю 5 350 грн за один комплект. Загальна вартість придбання – 80 250 грн. В обліковій політиці граничну межу для віднесення активу до МНМА встановлено на рівні 20 000 грн.

Облік цих операцій ведеться так:

(грн)

Приклад 2

Сценічний костюм як ОЗ

Будинок культури прийняв рішення придбати для народного колективу 5 сценічних жіночих костюмів із вишивкою в українському стилі (комплект містить черевички та вінок) вартістю 14 350 грн за один комплект. Загальна вартість придбання – 71 750 грн. Обліковою політикою граничну межу для віднесення активу до МНМА встановлено на рівні 10 000 грн.

В обліку ці операції відображаються так:

(грн)

Нюанси нарахування амортизації

Амортизація нараховується протягом СКВ об’єкта ОЗ за умови визнання цього об’єкта активом (під час зарахування на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Також амортизація не нараховується на об’єкти ОЗ, доступ до яких обмежено у зв’язку з тим, що вони перебувають на тимчасово окупованій території та/або на території проведення АТО/ООС (п. 2 розд. V Методрекомендацій № 11).

Вартість об’єкта ОЗ розподіляється на систематичній основі протягом його СКВ шляхом нарахування амортизації на дату балансу щокварталу діленням річної суми амортизації на 4. За рішенням керівника суб’єкта держсектору в розпорядчому документі про облікову політику може бути передбачено нарахування амортизації на річну дату балансу (п. 4 розд. V Методрекомендацій № 11).

Для визначення СКВ об’єкта ОЗ ураховуються такі чинники (п. 3 розд. V Методрекомендацій № 11):

• очікуване використання об’єкта ОЗ суб’єктом держсектору – оцінюють виходячи з очікуваної потужності або фізичної продуктивності об’єкта;
• очікуваний фізичний знос – залежить від інтенсивності використання об’єкта ОЗ, якості сервісного обслуговування;
• моральний знос – виникає внаслідок змін та вдосконалення виробництва або в разі зміни ринкового попиту на продукт чи послуги, що надаються об’єктом ОЗ;
• правові або подібні обмеження на використання об’єкта ОЗ.

Суб’єкти держсектору нараховують амортизацію на ОЗ прямолінійним методом, згідно з яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на СКВ об’єкта ОЗ (п. 5 розд. V Методрекомендацій № 11). Виняток – ІНМА, які амортизуються за методом, визначеним у п. 6 розд. V Методрекомендацій № 11.

Амортизація необоротних матеріальних активів, зазначених у п. 1.2 розд. II Методрекомендацій № 11 (крім необоротних матеріальних активів спецпризначення та ІНМА, створених унаслідок поліпшення об’єкта операційної оренди), нараховується у першому місяці передання об’єкта необоротних активів у використання у розмірі 50 % його первісної вартості та решта 50 % – у місяці його вилучення з активів (списання з балансу).