Оплата праці освітян: останні зміни

Оплата праці та кадрові питання працівників освіти

На сьогодні багато працівників сфери освіти вимушені змінювати свої життєві умови, пристосовуючись до воєнного стану. І це, звісно, впливає й на трудові відносини, зокрема оплату праці освітян. Про те, які зміни відбулися останнім часом і що має знати керівник освітнього закладу, у нашому матеріалі.

Особливості оплати праці під час воєнного стану

Свого часу МОН уже надавало роз’яснення щодо оплати працівників системи освіти в своїх листах від 28.02.2022 № 1/3292-22, від 06.03.2022 № 1/3370-22, від 07.03.2022 № 1/3378-22, від 15.03.2022 № 1/3463-22. Відомство доводило до департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військово-цивільних) адміністрацій інформацію щодо особливостей застосування норм трудового законодавства під час дії правового режиму воєнного стану, зокрема щодо оплати праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання, в умовах дистанційного навчання, під час простою тощо.

Нагадаємо, що працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період), були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується, зокрема, організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників; збереження місця роботи, середнього заробітку та інших виплат, передбачених Законом від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» (далі – Закон № 2145) (ч. 1 ст. 57¹ цього Закону).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (далі – ОМС), їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти приймають у межах своєї компетенції рішення, обов’язкові до виконання на відповідній території, для реалізації державних гарантій, визначених ч. 1 ст. 57¹ Закону № 2145, в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду).

Відповідно до наказу МОН від 28.03.2022 № 274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні» органи управління у сфері освіти місцевих органів виконавчої влади, ОМС, зокрема, в підпорядкуванні яких перебувають заклади загальної середньої освіти та установи освіти, мають забезпечити та організувати оплату праці працівників закладів освіти та установ освіти незалежно від їх поточного місця проживання (перебування) в Україні чи за її межами, у тому числі шляхом прийняття рішення (розпорядження, наказу) про оголошення простою в закладах освіти, що не можуть здійснювати освітню діяльність внаслідок військових дій.

Отже, держава гарантує працівникам закладів освіти забезпечення виплати зарплати або збереження середнього заробітку незалежно від їх поточного місця проживання (перебування) в Україні чи за її межами, у тому числі шляхом прийняття рішення про оголошення простою у закладах освіти, що не можуть здійснювати освітню діяльність внаслідок бойових дій.

Зверніть увагу! Саме з цієї причини працівники освітніх установ як працівники бюджетної сфери, не мали права на отримання державної допомоги в межах програми «єПідтримка», оскільки мають отримувати зарплату безпосередньо в закладі освіти.

Про обов’язок оплати праці

Зарплата виплачується працівникові на умовах, визначених трудовим договором (ст. 10 Закону від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Роботодавець має вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання зарплати.

Під час воєнного стану працівники можуть виконувати завдання у штатному режимі або за межами робочого приміщення, адміністративної будівлі (дистанційно). Порядок і підстави дистанційної роботи передбачено законодавством про працю.

Згідно зі ст. 60² КЗпП за дистанційною формою організації праці робота виконується працівником поза робочими приміщеннями роботодавця, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі.

Отже, законодавством визначено досить гнучкий спосіб виконання завдань за межами робочого місця (адмінбудівлі), а головною умовою є своєчасне виконання завдань за посадою.

У згаданих випадках оплата праці здійснюється в повному обсязі відповідно до законодавства.

У разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, оголошується простій щодо окремих працівників або структурних підрозділів відповідно до ст. 34 КЗпП.

Зверніть увагу! Порядок оплати часу простою визначається положеннями ст. 113 КЗпП.

Час простою не з вини працівника, у тому числі на період оголошення карантину, установленого КМУ, оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП).

У ч. 3 ст. 113 КЗпП зазначено, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Крім того, пп. 8.3.3 Галузевої Угоди між МОН та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021–2025 рр., зареєстрованої Мініекономіки від 18.06.2021 № 12, сторони рекомендують керівникам закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних і тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої зарплати.

Зверніть увагу! Відповідно до п. 1 постанови КМУ від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 221) надано право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Тобто Постановою № 221 установлено нижню межу оплати часу простою працівників – не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) та не передбачено заборони здійснювати оплату часу простою у більш високому розмірі, зокрема в розмірі середньої заробітної плати.

Оплата праці освітян, що перебувають на території тимчасової окупації

Листом від 19.03.2022 № 1/3556-22 МОН інформувало керівників закладів освіти, розташованих у місцях бойових дій або в населених пунктах, що перебувають під тимчасовою окупацією, про можливість змінити місцезнаходження та перейти на обслуговування до органів Казначейства за новою адресою.

У разі переходу на обслуговування до іншого органу Казначейства розпорядники бюджетних коштів (одержувачі бюджетних коштів) керуються Порядком формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 22.12.2011 № 1691.

Також зазначимо, що Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану затверджено постановою КМУ від 09.06.2021 № 590. Розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів здійснюється Державною казначейською службою та його органами в особливому режимі в установленому законодавством порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком.

Зверніть увагу! Згідно з постановою КМУ від 13.03.2022 № 267 «Деякі питання затвердження фінансових документів та казначейського обслуговування в умовах воєнного стану» не застосовуються вимоги пп. 1, 2, 21 та 6 п. 33 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, у частині погодження з Мінфіном кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду і штатних розписів та внесення змін до цих документів.

Доплати та надбавки педпрацівникам

Відповідно до додатка до постанови КМУ від 01.04.2022 № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені для МОН за програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам», скорочено на 10 % загальним обсягом 10 804 383,8 тис. грн.

Отже, у зв’язку із запровадженням військового стану в Україні фінансовий ресурс 2022 року для виплати зарплати педпрацівникам є надто обмеженим, що спонукає місцеві органи виконавчої влади, керівників закладів освіти ухвалювати рішення про зменшення розмірів надбавок і доплат.

Проте слід зауважити, що згідно із помісячним розписом видатків держбюджету зазначені обсяги освітньої субвенції зменшуються в червні – грудні поточного року, що призведе до недофінансування видатків на оплату праці педагогічних працівників закладів освіти, які здійснюються за рахунок освітньої субвенції, в середньому на 17 % щомісяця.

Однак керівники закладів освіти мають установлювати працівникам підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати), надбавки та доплати за окремі види діяльності в розмірах, визначених нормативними актами з оплати праці. Роботодавці мають право зменшувати розміри лише тих доплат і надбавок, які встановлені нормативними актами у граничних розмірах або мають необов’язковий характер (за складність, напруженість, за виконання особливо важливої роботи, за престижність праці тощо) і розмір яких залежить від наявного фонду зарплати, затвердженого у кошторисі.

Розглянемо види доплат у таблицях 1, 2.

Таблиця 1. Доплати за додаткову роботу

Зверніть увагу! Доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника закладу освіти його штатним заступникам не виплачуються (п. 52 Інструкції № 102). Вони не встановлюються керівникам закладів освіти, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів закладів освіти та їх заступникам (пп. 3 п. 4 Наказу № 557).

Такі доплати встановлюються педагогам у співвідношенні до тарифної ставки за окремі види педагогічної діяльності відповідно до постанови КМУ від 28.01.2021 № 1391 «Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти» (далі – Постанова № 1391) (див. табл. 2).

Таблиця 2. Доплати за окремі види педагогічної діяльності

Зверніть увагу! Доплати за вчене звання або науковий ступінь встановлюються працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним вченим званням чи науковим ступенем. Якщо працівник має два або більше вчених звання або два наукові ступені, доплата встановлюється за одним (вищим) вченим званням, науковим ступенем.

Те, чи відповідає вчене звання та науковий ступінь профілю діяльності працівника на посаді, яку він обіймає, визначає керівник закладу освіти, установи освіти чи наукової установи (пп. 3 п. 4 Наказу № 557).

Залишаються чинними доплати за інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності згідно з нормами абзацу першого п. 3 ч. 3 ст. 24 Закону № 463, а саме:

• педпрацівникам закладів освіти з досвідом педагогічної діяльності не менше 5 років за відповідною спеціальністю (такою самою або спорідненою предметною спеціальністю або спеціалізацією), на яких за рішенням керівника закладу освіти покладено виконання обов’язків педагога-наставника для осіб, які не мають досвіду педагогічної діяльності та приймаються на посаду педагогічного працівника і протягом першого року роботи проходять педагогічну інтернатуру – 20 %;
• керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, та іншим педагогічним працівникам позаміських оздоровчих таборів або таборів з цілодобовим перебуванням дітей, а також туристських походів, експедицій, екскурсій за систематичну роботу понад встановлену тривалість робочого часу – 15 %;
• керівникам, заступникам керівників у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, учні (студенти) яких проживають у гуртожитках – 10 % (граничний розмір).

Засновник закладу освіти та/або заклад освіти, окрім визначених законом доплат за трудовим договором та/або посадовою інструкцією, має право встановлювати додаткові види та розміри доплат, підвищення окладів за рахунок власних надходжень (абзац шостий п. 3 ч. 3 ст. 24 Закону № 463).

Щодо приватних, корпоративних закладів освіти, то їх керівники мають право встановлювати інші розміри та умови оплати праці, винагороди та допомоги для педпрацівників (абзац сьомий п. 3 ч. 3 ст. 24 Закону № 463).

Зверніть увагу! Керівник або засновник закладу освіти не можуть скасовувати визначені законодавством доплати.

Про надбавки освітян

Керівники закладів освіти мають право в межах фонду заробітної плати встановлювати надбавки, а самим керівникам надбавки затверджуються органами управління.

Надбавки виконують стимулюючу функцію зарплати. Тобто основне призначення надбавок – стимулювати педагогічних працівників підвищувати свою професійну майстерність, працювати краще, проявляти творчий потенціал та креативність.

Отже, за що встановлюються надбавки?

Перший вид надбавок – це стимулюючі надбавки, що встановлюються за:

• високі творчі та виробничі досягнення педагогічного працівника, залежно від особистого внеску кожного працівника;
• виконання особливо важливих (термінових) робіт на строк їх виконання;
• складність та напруженість у роботі.

Максимальний розмір цих надбавок для одного працівника не має перевищувати 50 % посадового окладу (ставки зарплати, тарифної сітки). Це обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ). Керівник закладу освіти може зменшити або повністю скасувати ці надбавки, якщо якість роботи педагогічного працівника погіршується, він виконує завдання несвоєчасно та порушує трудову дисципліну (пп. 2 п. 4 Наказу № 557).

Другий вид надбавки – це надбавка за престижність праці. Вона не може бути меншою за 5 % і не може перевищувати 30 % посадового окладу, незалежно від підпорядкування закладів освіти. Її розмір установлює керівник закладу в межах фонду оплати праці та на весь обсяг навчального навантаження, що виконує працівник (п. 1 постанови КМУ від 23.03.2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів», далі – Постанова № 373).

З 1 січня 2022 року надбавка не менше 25 % встановлюється педпрацівникам інклюзивно-ресурсних центрів (п. 1 Постанови № 373).

Для керівників, їхніх заступників на посадах педпрацівників і вчителів шкіл, у яких апробують державний стандарт початкової освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа» (рішення колегії МОН від 27.10.2016) на період до 2029 року та шкіл, у яких навчання хоча б в одному з початкових класів здійснюватиметься за цим державним стандартом, ця надбавка встановлюється у розмірі не менше 20 % (п. 1 Постанови № 373).

Нагадаємо також про те, що вчителям української мови та літератури шкіл з навчанням мовами національних меншин нараховується надбавка в розмірі не менше 20 % (п. 1 Постанови № 373).

Також педагогічним працівникам установлюються надбавка за вислугу років. Вона виплачується щомісяця. Якщо вислуга років становить:

• понад 3 роки – 10 %;
• понад 10 років – 20 %;
• понад 20 років – 30 % посадового окладу (ч. 4 ст. 61 Закону № 2145).

За спортивні звання «заслужений тренер», «заслужений майстер спорту» виплачується надбавка в розмірі 20 %. Майстер спорту міжнародного класу має отримувати надбавку 15 %, а майстер спорту – 10 % посадового окладу.

Надбавки за почесні та спортивні звання нараховуються працівникам за умови, якщо їхня діяльність за профілем збігається з почесним або спортивним званням. Якщо є два або більше звань, надбавки встановлюються за одним (вищим) званням. Те, чи відповідає почесне або спортивне звання профілю діяльності працівника на посаді, що він обіймає, визначає керівник закладу освіти (пп. 2 п. 4 Наказу № 557).

За знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської – 10 %, однієї східної, угро-фінської або африканської – 15 %, двох і більше мов – 25% посадового окладу (ставки зарплати). Ця надбавка не встановлюється працівникам, для яких знання іноземної мови передбачено посадою і це підтверджується відповідним документом (пп. 2 п. 4 Наказу № 557).

Залишаються чинними надбавки за звання «вчитель-методист», «викладач-методист», для яких посадові оклади підвищуються на 15 %, а за звання «старший вчитель», «старший викладач», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «старший вожатий-методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист», «старший вихователь» на 10 % (пп. «г» п. 24 Наказу № 102).

За почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР передбачено надбавки (пп. 2 п. 4 Наказу № 557):

• педпрацівникам, яким за результатами атестації присвоєні педагогічні звання «вчитель-методист», «викладач-методист», «вихователь-методист», «майстер виробничого навчання I категорії» – 15 %;
• педпрацівникам, яким за результатами атестації присвоєні педагогічні звання «старший вчитель», «старший викладач», «старший вихователь», «керівник гуртка – методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», «старший вожатий-методист», «майстер виробничого навчання II категорії» – 10 %;
• майстрам виробничого навчання у ПТНЗ, міжшкільних ресурсних центрах, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, які мають звання «майстер-кухар», «майстер-кондитер» і перейшли на цю роботу з підприємств громадського харчування – 20 %;
• керівникам гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи за звання «народний майстер» – 10 %.

Насамкінець нагадаємо, що керівники закладів освіти мають право зменшувати розміри лише тих доплат і надбавок, які встановлені нормативними актами у граничних розмірах або мають необов’язковий характер (за складність, напруженість, за виконання особливо важливої роботи, за престижність праці тощо) і розмір яких залежить від наявного фонду зарплати, затвердженого кошторисом.