Капітальний ремонт: обліковуємо правильно

Основні засоби: облік, використання та списання

Із цієї консультації ви дізнаєтеся, що таке капітальний ремонт, які види робіт до нього відносяться та як результати капремонту відобразити в обліку.

Визначення капремонту

Держкомітет із будівництва та архітектури у своєму листі-роз’ясненні надав таке визначення капремонту:

Капітальний ремонт будівлі – це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій та обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі та благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта. Капремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Згідно з п. 3.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ від 04.06.2014 № 163 (далі – ДБН А.2.2-3-2014), будівництво – це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт і технічне переоснащення об’єктів будівництва.

Капітальний ремонт – це сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, у разі заміни або відновлення конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Це вид ремонту будівель, споруд, машин, обладнання, транспортних засобів та інших видів основних засобів (далі – ОЗ), який здійснюється зазвичай із періодичністю більше ніж рік. У процесі виконання капремонту за потреби повністю розбирається ОЗ, замінюються чи відновлюються усі спрацьовані вузли та деталі. Ці дії проводяться з метою поліпшення технічних параметрів обладнання, що ремонтується, та його модернізації.

Отже, капремонт будівлі (споруди) – це ремонт, під час якого відбувається заміна спрацьованих конструкцій і деталей чи заміна на міцніші та економічніші, які поліпшують експлуатаційні можливості об’єктів, що ремонтуються, за винятком повної заміни основних конструкцій, строк служби яких у цього об’єкта найбільший (фундаменти, стіни тощо).

Які роботи відносяться до капремонту?

Щоб достовірно визначити, які саме види робіт відносяться до капремонту, слід звернутися до розд. 2 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держкомітету з питань ЖКГ від 10.08.2004 № 150 (далі – Перелік № 150).

Саме Переліком № 150 радить керуватися Мінжитлокомунгосп для визначення робіт із поточного чи капітального ремонту лікарень, навчальних закладів, адміністративних будинків за рішенням їхніх власників (лист від 11.03.2009 № 8/7-2425).

Який КЕКВ обрати для видатків на капремонт

Відповідно до листа Мінрегіонрозвитку від 15.05.2015 № 8/15-232-15 будівельні роботи (нове будівництво, реконструкція, капремонт, технічне переоснащення та реставрація) мають виконуватися згідно із затвердженою в установленому порядку проєктною документацією. При цьому слід дотримуватися вимог таких нормативних документів, як:

• Закон від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»;
• Порядок виконання будівельних робіт, затверджений постановою КМУ від 13.04.2011 № 466;
• ДБН А.2.2-3:2014;
• ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Мінрегіонрозвитку від 05.07.2013 № 293.

Отже, після отримання усіх необхідних для проведення капремонту документів слід обрати КЕКВ, за яким будуть проводитися видатки. Для цього треба звернутися до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333 (далі – Інструкція № 333).

Відповідно до пп. 3.1.3 Інструкції № 333 видатки здійснюються на підставі договорів та складених кошторисів на капремонт за КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт».

Увага! За правильність віднесення видатків до поточного чи капітального ремонту відповідає розпорядник (одержувач) бюджетних коштів (пп. 3.1.3 Інструкції № 333).

Також слід урахувати, що видатки на експертизу проєктної документації, авторський, технічний нагляд, видачу сертифіката відповідності закінченого будівництвом об’єкта здійснюються за тим КЕКВ, за яким виконуються роботи, якщо це обумовлено кошторисом робіт, та є складовою загальної вартості цих робіт.

КЕКВ 3130 поділяється на два коди із більшою деталізацією, а саме:

1) КЕКВ 3131 «Капітальний ремонт житлового фонду (приміщень)» (пп. 3.1.3.1 Інструкції № 333), за яким проводяться видатки:

• на капремонт житлових будівель та приміщень (у т. ч. гуртожитків і казарм);
• капремонт окремих вузлів і систем, які є складовою житлових будівель та приміщень (у т. ч. гуртожитків і казарм), а саме: водо- та газопостачання, каналізації, кондиціювання, пожежної охорони, сміттєпроводів, пасажирських і вантажних ліфтів тощо;
• придбання будматеріалів за кошти, що передбачаються на капремонт і використовуються у процесі ремонтних робіт;
• придбання обладнання, що підлягає установленню, а саме: готові до встановлення будівельні конструкції та деталі, до яких належать: металеві, залізобетонні й дерев’яні конструкції, збірні елементи, обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної систем, обладнання та меблі, що потребують монтажу і передбачаються до встановлення (тобто те, що може бути тільки вмонтованим та вбудованим);
• виготовлення проєктно-кошторисної документації (далі – ПКД) на капремонт будівель, споруд та об’єктів і виконання супровідних робіт, які згідно з ДБН є складовою загальної вартості зазначених робіт;
• наймання транспорту для виконання капремонту;
• модернізацію (обладнання, устаткування тощо);

2) КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» (пп. 3.1.3.2 Інструкції № 333), за яким проводяться видатки на виконання капремонту всіх інших об’єктів ОЗ, відмінних від житлового фонду, а саме видатки:

• на капремонт інших об’єктів, що не включені до коду 3131 (у т. ч. доріг, об’єктів благоустрою міст, сіл, селищ);
• капремонт автомобілів та обладнання, а також оплата запчастин до них, якщо вони включені до кошторису на проведення капремонту інших об’єктів, який є невід’ємною частиною угоди, укладеної із надавачем послуг;
• капремонт окремих вузлів та систем, які є складовою частиною інших об’єктів, що не включені до коду 3131, а саме: водо- і газопостачання, каналізації, кондиціювання, пожежної охорони, сміттєпроводів, пасажирських та вантажних ліфтів тощо;
• придбання будматеріалів за кошти, що передбачаються на капремонт інших об’єктів і використовуються у процесі ремонтних робіт;
• придбання обладнання, що підлягає установленню, зокрема готові до встановлення будівельні конструкції та деталі, до яких належать: металеві, залізобетонні й дерев’яні конструкції, збірні елементи, обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної систем, обладнання та меблі, що потребують монтажу і передбачаються для встановлення (тобто те, що може бути тільки вмонтованим та вбудованим);
• виготовлення ПКД на капремонт інших об’єктів та виконання супровідних робіт, які відповідно до ДБН є складовою загальної вартості зазначених робіт;
• наймання транспорту для виконання капремонту;
• модернізацію (обладнання, устаткування тощо).

Передоплата капітальних видатків

Це питання урегульовано постановою КМУ від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі – Постанова № 1070). Саме її нормами визначено, хто саме, з якою метою, в якому розмірі та на який строк може передбачати передоплату в договорі про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти відповідно до положення, розробленого головним розпорядником.

Усі умови здійснення передоплати, у тому числі її розмір, варто прописати в договорі. Потрібно визначити перелік конкретних документів та їхні форми, які надавач послуг повинен подати для реєстрації та оплати бюджетних зобов’язань.

Керуючись додатком до Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затверджених наказом Держказначейства від 29.04.2013 № 68, покажемо в таблиці, які документи має подати виконавець робіт.

Перелік підтвердних документів, що подаються до Держказначейства

Відображення в бухобліку

Витрати на поліпшення об’єкта ОЗ (реконструкцію/реставрацію), модернізацію, добудову, дообладнання) збільшують його первісну вартість протягом усього строку використання, якщо існує ймовірність отримання суб’єктом держсектору майбутніх економічних вигід, що перевищують первісно оцінений рівень його продуктивності, та/або збільшення потенціалу корисності цього об’єкта (п. 1 розд. ІІІ НП(С)БОДС 121).

Витрати на утримання об’єкта ОЗ (проведення технічного нагляду, техобслуговування та ремонту), які здійснюються для відновлення або підтримання суб’єктом держсектору майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об’єкта ОЗ, визнаються витратами звітного періоду, у якому вони були понесені (п. 2 розд. ІІІ НП(С)БОДС 121).

Отже, рішення про віднесення витрат, пов’язаних із проведенням капремонту ОЗ, на збільшення його первісної вартості або до витрат звітного періоду приймає безпосередньо керівник установи з огляду на комплекс ремонтно-будівельних робіт, виконаних з ОЗ, на підставі висновків комісії та ретельного вивчення усієї документації.

Прийняти правильне рішення допоможуть п. 3 та 4 розд. VI Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Виходячи з вищевикладеного, доходимо висновку, що варіантів відображення в бухобліку витрат на капремонт може бути декілька:

• збільшення первісної вартості ОЗ на всю суму витрат на капремонт, включаючи витрати на виготовлення ПКД;
• часткове збільшення первісної вартості ОЗ на суму витрат на капремонт (або частини) без урахування витрат на виготовлення ПКД;
• визнання витрат на капремонт витратами звітного періоду, у якому вони були понесені.

На підставі Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219 (далі – Наказ № 1219), та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Наказом № 1219, наведемо блоки усіх можливих бухгалтерських проведень за видатками з капремонту ОЗ.

Звітувати про цільове використання авансу, отриманого на придбання будматеріалів, виробів та конструкцій, які потрібні для виконання робіт і вартість яких включається до вартості будівельних робіт або робіт із капремонту, можна на підставі примірної форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (додаток Т до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) або Акта приймання відремонтованих, реконструйованих та модер­нізованих основних засобів, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818.

Для обґрунтування вартості придбання будматеріалів, виробів та конструкцій можна використати рахунки та накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей, що придбавалися для виконання капремонту у звітному періоді (лист Держказначейства від 10.12.2018 № 16-10-08/20537).

У разі закриття ДЗ шляхом отримання від постачальника (підрядника) товарів, виконання робіт, надання послуг у повному обсязі розпорядники та одержувачі бюджетних коштів протягом 3 робочих днів подають до органу Казначейства документи, що підтверджують отримання таких товарів, робіт та послуг (абзац п’ятий п. 10.1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.2012 № 938).