Як оформлювати трудові відносини з педпрацівниками ЗЗСО, які стали пенсіонерами у 2021–2022 рр.?

Оплата праці та кадрові питання працівників освіти

Практична ситуація

Законом від 16.01.2020 № 463-IX «Про повну загальну середню освіту» (далi – Закон № 463, набув чинності з 18.03.2020) передбачається, що з педпрацівниками, які стали пенсіонерами, мають укладатися строкові трудові договори. Проте ця норма стосувалася працівників, які стали пенсіонерами та отримували пенсію до 1 липня 2020 року. А як бути з тими, хто стає пенсіонерами зараз, зокрема у 2021–2022 рр.?

Педпрацівники комунальних закладів загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО), які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від 1 до 3 років (ст. 22 Закону № 463).

Водночас абзацом другим пп. 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 463 було зобов’язано керівників комунальних ЗЗСО припинити до 1 липня 2020 року безстрокові трудові договори з тими педпрацівниками, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням із ними трудових договорів строком на 1 рік. Установлено також, що після закінчення строку трудового договору з такими педпрацівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього ч. 2 ст. 22 Закону № 463.

Тобто ця норма стосувалася тих педпрацівників, яким уже виплачувалася до 1 липня 2020 року призначена пенсія.

Щодо тих педпрацівників, з якими було припинено до 1 липня 2020 року безстрокові трудові договори та укладено їх терміном на один рік, то пп. 5.3.25 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та Профспілками працівників освіти і науки України на 2021–2025 роки МОН рекомендує органам управління освітою, керівникам закладів освіти продовжувати до закінчення строку чинності строкового договору, укладеного на підставі Прикінцевих положень Закону № 463, трудовий договір на новий строк, але не менше ніж на 3 роки.

На разі абзацом першим пп. 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 463 установлено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками комунальних ЗЗСО, яким виплачується пенсія за віком згідно з п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами (п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Законом № 463 не встановлено належних підстав для зміни умов трудового договору з безстрокового на строковий для педпрацівників, які досягли пенсійного віку після 1 липня 2020 року.

Про неможливість застосування норми ч. 2 ст. 22 цього Закону до тих педпрацівників, які стали пенсіонерами за віком після 1 липня 2020 року, свідчать норми ч. 2 ст. 24 КЗпП. Ними встановлено, що для укладення трудового договору громадянин зобов’заний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадку, передбаченому законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Стаття 25 КЗпП передбачає, що для укладення трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Тому норми ст. 22 Закону № 463, де йдеться про працю педпрацівників комунальних ЗЗСО, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком на основі трудових договорів, що укладаються строком від 1 до 3 років, стосуються тих осіб пенсійного віку, які претендують на зайняття посад педагогічних працівників після набуття чинності Законом № 463.

Відповідно до п. 1.4 Галузевої угоди її положення діють безпосередньо та поширюються на працівників, які перебувають у сфері дії сторін Угоди, та є обов’язковими для включення до колективних договорів.

Положення галузевої, територіальної угод діють безпосередньо і є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, що підписали угоду (ст. 9 Закону від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди»). А положення колективного договору є обов’язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників (ст. 18 КЗпП).

На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути призупинена за ініціативою роботодавця (ст. 11 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Тобто ця норма не є обов’язком сторін соціального діалогу.

Відповідно до коментаря Мінекономіки до цієї статті з метою забезпечення захисту трудових прав працівників, роботодавцю перед прийняттям зазначеного вище рішення доцільно провести консультації зі стороною працівників та поінформувати її про прийняте рішення.