Майно зруйновано або пошкоджено: що в бухобліку

Основні засоби: облік, використання та списання

Верховною Радою підготовлено законопроєкт № 7198, згідно з яким українці мають право на компенсацію за зруйноване чи пошкоджене під час війни житло. Але від військової агресії постраждали не лише громадяни нашої країни, а й бюджетні установи. Чимало майна цих установ було вкрадено, зруйновано та спалено. Що робити бухгалтеру, як вести облік такого майна? Про це ви дізнаєтеся із нашої консультації.

Як діяти в разі руйнування або пошкодження майна

У консультації цього номера ми навели алгоритм дій для фіксації результатів військової агресії РФ проти України та отримання відшкодування за втрачене майно. Дійсно, щоб довести злочини загарбників, слід ретельно все зафіксувати на відео, скласти відповідні акти та звернутися до правоохоронних органів.

Якщо вашому життю нічого не загрожує, а майно установи пошкоджено, ви можете починати діяти.

Передусім треба зафіксувати наслідки ворожого обстрілу або факт пошкоджень після деокупації місця, де розташована бюджетна установа.

Потім слід провести повну інвентаризацію майна. Обсяг проведення обов’язкової інвентаризації визначається керівником установи відповідно до п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879 (далі – Положення № 879).

Як проводиться така інвентаризація?

Крок 1. Розпорядчим документом керівника установи створюється інвентаризаційна комісія у складі представників апарату управління установи, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб’єкта підприємницької діяльності – фізособи, яка веде бухоблік на договірних засадах) та досвідчених працівників установи, які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник установи (його заступник) або керівник структурного підрозділу, уповноважений керівником (п. 1 розд. ІІ Положення № 879).

Крок 2. За результатами інвентаризації комісія оформляє інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) та передає їх до бухгалтерської служби.

Крок 3. Бухгалтери перевіряють та відображають в обліку отримані результати. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухобліку проставляються навпроти відповідних даних інвентаризаційного опису і шляхом співставлення виявляються розбіжності між цими даними.

Також бухгалтери перевіряють усі розрахунки в інвентаризаційних описах (актах інвентаризації). Помилки, виявлені в цінах, таксуванні та розрахунках, виправляються і засвідчуються підписами всіх членів інвентаризаційної (робочої інвентаризаційної) комісії та матеріально відповідальних осіб (п. 19 розд. ІІ Положення № 879).

Рекомендуємо на кожний об’єкт пошкодженого майна скласти акт, відобразивши в ньому всі деталі пошкоджень, причому до дрібниць.

Майно, яке не підлягає відновленню, ущент зруйноване або знищене, підлягає списанню. Можливо, після прийняття низки нормативних актів ви отримаєте компенсацію на придбання рівноцінного майна, але рештки майна слід списати.

Порядок списання майна

Списанням об’єктів нерухомого майна займається комісія з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належать до відповідної сфери управління головного розпорядника. До її складу входять представники головного розпорядника, балансоутримувача та Фонду державного майна (за потреби).

За результатами огляду майна ця комісія складає відповідний акт та подає його на розгляд комісії з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідного міністерства, разом з основним пакетом документів.

Які документи містить основний пакет?

1. Підписане керівником суб’єкта господарювання (далі – СГ) техніко-економічне обґрунтування (далі – ТЕО) необхідності списання майна. У ТЕО наводяться розрахунки та/або інша інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план (для держпідприємств), напрями використання коштів, які передбачається отримати внаслідок списання, а також інформація про вплив списання майна на цілісність майнового комплексу і провадження СГ виробничої та іншої діяльності. ТЕО оформлюється згідно з Методичними рекомендаціями щодо розроблення техніко-економічного обґрунтування забезпечення ефективного використання об’єктів права державної та комунальної власності, що пропонуються до передачі, затвердженими наказом Мінекономрозвитку від 27.12.2013 № 1591.
2. Відомість про про об’єкти державної власності, що пропонуються до списання, за формою додатка 1 до Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314 (далі – Порядок № 1314). Відомість складаєтьс за даними бухгалтерського обліку (крім об’єктів незавершеного будівництва).
3. Акт інвентаризації об’єктів державної власності, що пропонуються до списання, за формою додатка 2 до Порядку № 1314.
4. Акт технічного стану майна, затверджений керівником СГ (не подається у разі списання майна, виявленого за результатами інвентаризації як нестача). Акт готується організацією або фізособою, уповноваженою на здійснення відповідних заходів.
5. Відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами).
6. Матеріали фотофіксації.
7. Копія наказу бюджетної установи про створення комісії зі списання державного (комунального) майна.
8. Відомості про вчинення дій, спрямованих на визначення можливості застосування інших способів управління нерухомим майном, об’єктами незавершеного будівництва, зокрема вивчення попиту щодо їх відчуження, оренди, безплатного передання іншим СГ.
9. Документи, на підставі яких здійснюється будівництво або реконструкція чи технічне переоснащення діючих об’єктів (якщо майно списується у зв’язку з будівництвом, реконструкцією і технічним переоснащенням).
10. Висновок спеціалізованої організації про технічний стан об’єкта нерухомості, що пропонується до списання, із визначенням витрат на відновлення такого об’єкта (подається за вимогою суб’єкта управління або державного органу приватизації за місцезнаходженням СГ).

Зверніть увагу! Дія Порядку № 1314 поширюється на майно, яке:

• передане казенним підприємствам, державним комерційним підприємствам (їх об’єднанням), закладам, установам та організаціям;
• закріплене за підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук;
• перебуває на балансі господарських організацій та не увійшло до їх статутного капіталу;
• передане в оренду в складі єдиних (цілісних) майнових комплексів державних підприємств, організацій (їхніх структурних підрозділів).

Яке майно підлягає списанню?

Списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі, коли таке майно (п. 4 Порядку № 1314):

1) морально застаріле чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання СГ та відновлення якого є економічно недоцільним (у т. ч. у зв’язку з будівництвом, реконструкцією та технічним переоснащенням);

2) пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що його відновлення є економічно недоцільним);

3) виявлене в процесі інвентаризації як нестача.

Слід пам’ятати, що СГ, на балансі яких перебуває майно, первісна (переоцінена) вартість якого становить понад 50 тис. грн та яке не використовується, у тому числі морально застаріле та фізично зношене, подають щомісяця до 10-го числа інформацію про таке майно суб’єктам управління (п. 4 Порядку № 1314).

Суб’єкт управління з метою ефективного використання та безплатного передання такого майна іншим СГ, що належать до сфери його управління, або іншим суб’єктам управління оприлюднює отриману інформацію на власному офіційному вебсайті.

Відсутність протягом 30 робочих днів із дня оприлюднення інформації стосовно морально застарілого та фізично зношеного майна пропозицій щодо його передання може використовуватися під час списання такого майна як підтвердження неможливості його безплатного передання в установленому порядку. Цю норму на час воєнного стану не скасовано, тож дотримуємося закону та списуємо майно правильно.

Списання повністю амортизованих основних фондів (засобів), крім нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи), інших необоротних матеріальних активів СГ, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 50 тис. грн, здійснюється за рішенням керівника такого суб’єкта відповідно до Порядку № 1314.

Отже, майно (комп’ютер чи будівля) вартістю до 50 тис. грн або до межі, що встановлена головним розпорядником бюджетних коштів/органом місцевого самоврядування, керівник має право списати самостійно, але обов’язково оформити всі потрібні документи.

І якщо, наприклад, із комп’ютером усе зрозуміло (для огляду та встановлення причини виходу з ладу залучається фахівець або огляд проводить фахівець установи, який має відповідну освіту), то зі спорудами все складніше. До того ж на сьогодні їх пошкоджено або повністю зруйновано надто багато.

Тож як діяти установі, щоб списати пошкоджену споруду?

Комісія оглядає об’єкт, складає акт огляду, фіксує всі пошкодження. Якщо об’єкт відновленню не підлягає, оформлює пакет документів і відправляє його головному розпоряднику для прийняття рішення про списання. Щойно таке рішення отримано, можна приступати до демонтажу та списання.

Якщо споруду зруйновано частково, залучаються експерти, які проводять експертизу стану пошкоджень і надають фаховий висновок. На підставі отриманого висновку з приблизними розрахунками вартості відновлення слід звернутися до головного розпорядника з пропозицією щодо виділення коштів на відновлення.

Хто має право проводити демонтаж?

Нагадаємо, знесення і демонтаж будівель та споруд без подальшого будівництва, які не є підготовчими роботами, та без порушення експлуатаційної придатності інших будівель і споруд не потребують дозвільних документів на виконання цього виду робіт (п. 8 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07.06.2017 № 406).

Тобто розбирати будівлю можна або власними силами, або із залученням будівельних компаній. Проте слід пам’ятати про техніку безпеки, тому що демонтаж споруди хоч і не є будівництвом нової споруди, але може загрожувати життю і безпеці працівників, які виконують це завдання.

Сьогодні керівництво країни запевняє, що все зруйноване буде відбудовано. Ми розуміємо, що руйнацій надто багато і згодом будуть розставлені пріоритети відбудови, тож спочатку треба навести лад і прибрати будівельне сміття та залишки будматеріалів, які можна повторно використати.

Чим керуватися під час демонтажу будівлі із залученням фахівців?

Відповідь на це запитання ми знайдемо в роз’ясненнях Мінрегіону щодо визначення вартості демонтажу (розбирання, знесення) наявних будівель і споруд.

Під час формування договірної ціни на будівництво об’єкта та проведення взаєморозрахунків за виконані будівельні роботи слід ураховувати, що демонтаж здійснюється за проєктом організації будівництва, в якому містяться необхідні проєктні рішення щодо проведення робіт із розбирання будівель і споруд, у тому числі схеми розбирання окремих будівель і технологічна послідовність демонтажу окремих конструктивних елементів будівель тощо. Обсяги цих робіт мають визначатися на підставі проєктних рішень.

Підрядник визначає договірну ціну на будівництво об’єкта, вартість демонтажу (розбирання, знесення) існуючих будівель і споруд залежно від прийнятих у проєкті способів виконання цих робіт на підставі ресурсних елементних кошторисних норм (далі – РЕКН) розділу «Розбирання житлових і громадських будівель» Збірника 46 «Роботи при реконструкції будівель і споруд» (ДБН Д.2.2-46-99). РЕКН передбачають розбирання наземної частини будівель зі збереженням придатних матеріалів, отриманих від розбирання (для будівель із достатньою придатністю елементів конструкцій) та без збереження матеріалів (для будівель, що прийшли в непридатний стан).

Отже, установа має проаналізувати ситуацію загалом і прийняти рішення виходячи зі своїх можливостей.

Якщо будівлю вщент (або практично) зруйновано і на її місці залишилося лише будівельне сміття, а ви можете залучити власних працівників до його прибирання, сортування та визначення стану придатності або непридатності тих чи інших будматеріалів, які ще залишилися, то можна всі роботи провести самотужки. Якщо ж будівлю потрібно демонтувати із залученням будівельної техніки, то краще звернутися до професіоналів.

Сьогодні в нашій країні працюють усі, тож гадаємо, що з розбиранням та прибиранням можуть допомогти як свої працівники, так і волонтери й працівники ДСНС. Але слід уважно оглядати та сортувати сміття, щоб правильно його визначити.

Що робити з отриманими матеріалами та вторинною сировиною?

Відповідно до Порядку № 1314

Усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи подальшого використання, а також матеріали, отримані внаслідок списання майна, оприбутковуються з відображенням на рахунках бухобліку запасів. Отримані після списання майна основні засоби (далі – ОЗ) оприбутковуються та відображаються на рахунках бухобліку ОЗ (п. 23 Порядку № 1314).

Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковуються як вторинна сировина (брухт тощо).

Оцінювання придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, отриманих унаслідок списання майна, проводиться відповідно до законодавства (п. 24 Порядку № 1314).

Вилучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі, матеріали та агрегати, що містять дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння, підлягають здаванню СГ, які провадять діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, отриманих відповідно до Закону від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (п. 25 Порядку № 1314).

Увага! Забороняється знищувати, здавати як брухт кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення та одночасного оприбуткування придатних для подальшого використання деталей (п. 26 Порядку № 1314).

Кошти, що надійшли внаслідок списання майна, яке перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутного капіталу, спрямовуються до держбюджету, за вирахуванням коштів, які спрямовуються на компенсацію витрат госпорганізацій на списання такого майна (якщо інше не встановлено законодавством або відповідним договором).

Сума витрат госпорганізацій на списання майна, яка підлягає компенсації, визначається на підставі поданого відповідному суб’єкту управління кошторису таких витрат із відповідними обґрунтуваннями, розрахунками та підтвердними документами за умови її погодження із суб’єктом управління та включення до умов договору про списання майна (п. 27 Порядку № 1314).

Що говорять нормативні акти бухобліку

Демонтовані конструкції та матеріали, отримані від розбирання наявних будівель і споруд, що перебувають на території будівництва, є власністю замовника. Щоб з’ясувати, чи можна їх повторно використати, замовник створює комісію із залученням фахівців спеціалізованих організацій, які можуть обстежити ці матеріальні ресурси та зробити експертну оцінку їхніх технічних та якісних характеристик.

Якщо матеріали, вироби та конструкції, отримані від розбирання, не будуть використовуватися власником будівлі, їхня номенклатура, кількість і ринкова вартість визначаються методом експертної оцінки комісією у складі спеціалістів замовника з подальшою реалізацією матеріальних цінностей у встановленому порядку.

Такий порядок обліку отриманих від розбирання ОЗ матеріальних цінностей передбачено п. 5 розд. 6 НП(С)БОДС 121 та п. 9 розд. 8 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11 (далі – Наказ № 11).

Оприбуткування придатних та непридатних для подальшого використання вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів здійснюється так само, як це прописано в Порядку № 1314.

Придатні вузли, деталі, матеріали та агрегати, отримані внаслідок списання ОЗ, оцінюються за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі суб’єкта держсектору та з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації.

Не забувайте: сума оприбуткованих активів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які було залишено для ремонту та інших потреб установи, визнається доходом спецфонду суб’єкта держсектору.

Чи подавати довідку про надходження в натуральній формі?

Відповідно до п. 12.7 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.2012 № 938, з метою недопущення розбіжностей між даними бухобліку установи та органів Казначейства про виконання бюджетів у разі оприбуткування будматеріалів, що будуть використані на потреби установи, слід не пізніше останнього робочого дня місяця скласти та подати до органів Казначейства Довідку про надходження в натуральній формі (додаток 25 до цього Порядку).

А розпорядники та одержувачі коштів із держбюджету складають таку довідку за формою додатка 37 до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.2012 № 1407.

Майте на увазі! Якщо будматеріали, вторсировина та інші матеріальні цінності оприбутковано для подальшої реалізації, така довідка не подається.

Облік операцій із демонтажу

У бухобліку господарські операції відображаються залежно від того, яке буде прийнято рішення про демонтаж будівлі – самостійно чи із залученням сторонньої організації.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2013 № 1203, та Порядком його застосування, затвердженим наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219 (далі – Наказ № 1219), для відображення операції з оприбуткування матеріалів, які будуть реалізовані, слід застосувати:

• або субрахунок 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу», на якому ведеться облік активів, що придбані (вироблені, отримані) та утримуються з метою подальшого розподілу, передання, продажу тощо;
• або субрахунок 1518 (1528) «Інші виробничі запаси», де обліковується спецобладнання, придбане для виконання науково-дослідних робіт, відходів виробництва, невиправного браку, матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації ОЗ, які не можуть бути використані як матеріали або запчастини (брухт, утиль), зношені шини тощо.

Реалізація отриманих будматеріалів або вторсировини фізичним чи юридичним особам відображається на субрахунку 7211 «Дохід від реалізації активів», на якому ведеться облік доходів від реалізації в установленому порядку майна (крім доходів від продажу майна, які вважаються доходами відповідного бюджету).

Якщо прийнято рішення залишити отримані від розбирання будівлі матеріали у себе на балансі для подальшого використання, застосовуються такі субрахунки залежно від мети їх використання:

• 1513 «Будівельні матеріали», де обліковуються будматеріали, що використовуються у процесі будівельних та монтажних робіт. Зокрема, до будматеріалів належать лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо);
• 1517 «Сировина і матеріали», на якому обліковуються сировина, основні та допоміжні матеріали, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами для її виготовлення;
• 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі», на якому ведеться облік доходів від оприбуткування ОЗ, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі – МШП) та інших нефінансових активів, які виявлено під час інвентаризації, отримано після демонтажу, списання майна тощо та буде використано для потреб установи.

До відома! Запаси, отримані під час ремонту і поліпшення (модернізації, добудови, реконструкції тощо), ліквідації ОЗ, оприбутковуються за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі суб’єкта держсектору, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації (п. 15 розд. ІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджених Наказом № 11).

За відсутності типових форм операції з переміщення, видачі й вибуття запасів (вторсировини), у тому числі МШП, відображаються у формах, розроблених та затверджених наказом по установі.

Для відображення господарських операцій з надходження, руху та вибуття ОЗ суб’єкти держсектору відповідно до галузевих особливостей можуть:

• або розробляти власні форми, які повинні містити обов’язкові реквізити, визначені Законом від 16.11.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, та затверджувати їх у розпорядчому документі про організацію бухобліку;
• або застосовувати типові форми, затверджені наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818.

Користуючись Типовою кореспонденцією субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженою Наказом № 1219, наведемо в таблиці блоки бухгалтерських проведень для відображення як реалізації активів і здавання вторсировини, так і оприбуткування їх з метою використання на власні потреби установи.

Можливо, ви не знайдете покупця для реалізації вторсировини (будівельного сміття), тому доведеться звертатися до організації, яка займається її вивезенням і переробленням, та окремо оплачувати такі послуги. У бухобліку така операція відображається так само, як показано в розділі 4 таблиці.