Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП).
Тобто керівник приймає рішення про простій не з вини працівника в разі неможливості організувати роботу працівників дистанційно.
Порядок оплати часу простою визначається ст. 113 КЗпП, згідно з якою час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Пунктом 1 постанови КМУ від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» надано право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду зарплати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але також не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).
Водночас відповідно до пп. 8.3.3 Галузевої угоди між МОН та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021–2025 роки, зареєстрованої Мінекономіки 18.06.2021 за № 12 (далі – Галузева угода), сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати.
Про це йдеться в листах МОН від 07.03.2022 № 1/3378-22 «Про практику застосування трудового законодавства у галузі освіти і науки під час дії правового режиму воєнного стану» та від 25.04.2022 № 1/4444-22 «Про оплату праці працівників закладів освіти».
Положення Галузевої угоди діють безпосередньо та:
Статтею 11 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена з ініціативи роботодавця. Тобто ця норма не є обов’язком сторін соціального діалогу.
Відповідно до коментаря Мінекономіки до цієї статті з метою забезпечення захисту трудових прав працівників, роботодавцю доцільно перед прийняттям такого рішення провести відповідні консультації зі стороною працівників та поінформувати її про прийняте рішення.
Щодо відмінностей у понятті зарплати та посадового окладу, то зарплата включає всю нараховану працівникові оплату праці за посадовим окладом (ставкою зарплати), виплатою надбавок, доплат, преміювання тощо.