Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 81 «Культура та мистецтво»), затверджений наказом Мінкультури від 14.04.2000 № 168 (далі – Довідник № 168), не містить посади «хореограф». Через це виникають запитання.
Знаємо, що відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу керівники бюджетних установ мають утримувати чисельність працівників та здійснювати фактичні видатки на заробітну плату, включаючи премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на зарплату, затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Крім того, кожна посада, яка «потрапляє» до штатного розпису, має бути забезпечена відповідними функціями, а працівник, який її обійматиме, – відповідати кваліфікаційним вимогам, установленим законодавством.
Кваліфікаційні характеристики професій у галузі культури, а також вимоги до посад визначено в Довіднику № 168.
Дійсно, цей Довідник не містить посади хореографа. Натомість у його розділі «Діяльність клубних закладів, центрів культури і дозвілля, центрів дозвілля, парків культури і відпочинку, зоопрків, науково-методичних центрів, будинків народної творчості» передбачено посади:
Зауважимо, що посада балетмейстера може бути введена в тому закладі культури, де ця професія знадобиться для різних жанрів танцювального мистецтва, а саме: сучасного танцю, естради, балету, бального танцю. Причому, цей спеціаліст не лише буде постановником танцю, а ще й добиратиме музику, костюми тощо.
Якщо звернутися до Довідника № 168, то серед завдань та обов’язків балетмейстера такі:
На таку посаду оформлюється особа з повною вищою освітою відповідного напряму підготовки (спеціаліст), без вимог до стажу роботи.
Звісно, коло завдань головного балетмейстера значно ширше, і на нього покладаються обов’язки з керування роботою хореографічного колективу, що має звання «народний» (для дорослих) або «зразковий» для дітей. Також він має вести облік репетицій, виступів, занять із хореографії.
Кваліфікаційні вимоги до цієї посади аналогічні вимогам балетмейстера, однак стаж його роботи за професією балетмейстера як для магістра, так і для спеціаліста має бути не менше двох років.
Оплата праці в закладах культури здійснюється згідно з наказом Мінкультури від 18.10.2005 № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» (далі – Наказ № 745).
Наприклад, якщо до штату закладу введено посаду, що належить до посад керівних працівників, посадовий оклад маємо визначати за таблицею 5 додатка 2 до Наказу № 745. Зокрема, якщо балетмейстером є начальник (завідувач) відділу з основних видів діяльності, то в закладі І групи посадовий оклад визначатимемо в межах 13–14-го тарифного розряду (далі – т. р.).
Інша річ, якщо йдеться про посаду головного балетмейстера. Тоді в національному закладі культури його посадовий оклад визначається в межах 16–18-го т. р., у закладі без статусу національного – у межах 12–14-го т. р. Відповідно, оклад балетмейстера в національному закладі визначатиметься в межах 12–15-го т. р., у звичайному – 10–12-го т. р. (таблиця 1 додатка 3 до Наказу № 745).
У разі якщо йдеться про балетмейстерів, керівників студій за видами мистецтв і народної творчості, самодіяльних колективів, які мають звання «народний», «зразковий», лауреатів міжнародних, все-українських, обласних конкурсів, то їхні посадові оклади підвищуються на 10 % (п. 1 примітки таблиці 1 додатка 3 до Наказу № 745).
Крім того, за рішенням керівника закладу культури балетмейстерам можуть виплачуватися:
1) надбавки:
2) доплати в розмірі до 50 % посадового окладу:
Ці доплати не встановлюються керівникам закладів культури та їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих закладів, їх заступникам.
Також складовими оплати праці балетмейстерів є премія та матеріальна допомога.
Звісно ж, порядок, умови та розміри заробітної плати слід зафіксувати в положенні про оплату праці працівників кожного закладу культури.