Дискусії щодо реформування солідарної пенсійної системи

26 лютого 2025 року Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь в експертній дискусії, організованій Центром економічної стратегії (ЦЕС), на тему: «Яке майбутнє солідарної пенсійної системи?». Захід було проведено в межах проєкту Good Governance Fund «Economic Hub», який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії.

Крім того, у заході взяли участь перша заступниця Міністра соціальної політики України Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ Юлія Маркуц, заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій, а модераторкою заходу була заступниця директора ЦЕС Марія Репко.

Предметом обговорення стали питання щодо реформування солідарної пенсійної системи.

З моменту ухвалення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» солідарна пенсійна система зазнала чотирьох етапів реформування. Незважаючи на внесені зміни, система залишається вразливою та має низку структурних недоліків.

Зазначені проблеми суттєво загострилися внаслідок демографічних та бюджетних викликів, зокрема, повномасштабним вторгненням. Поточна ситуація ставить під загрозу довгострокову стійкість пенсійного забезпечення, що вимагає подальших законодавчих змін і стратегічного перегляду підходів до функціонування пенсійної системи України.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зазначила: «Проблематику пенсійного забезпечення солідарного рівня можна вирішити лише на макроекономічному рівні».

Під час свого виступу Голова Комітету Галина Третьякова поінформувала присутніх про актуальні проблеми пенсійної системи, які мають комплексний юридичний характер і потребують системного вирішення на законодавчому рівні, до яких належать:

1. Демографічна криза та її наслідки для пенсійного забезпечення:

•  зменшення чисельності працездатного населення та збільшення частки пенсіонерів створюють надмірне навантаження на солідарну систему;

2. Низький прожитковий мінімум та його невідповідність фактичним потребам:

•  відсутність єдиного методологічного підходу до визначення розміру прожиткового мінімуму, що призводить до його штучного заниження;
•  вплив низького прожиткового мінімуму на розрахунок соціальних виплат, у тому числі мінімальної пенсії;

Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зазначила: «Наш комітет про це неодноразово вказував Мінфіну. Проблематика криється в реформі “Гройсмана та Реви” 2016 року, коли велика кількість посадових окладів в 14 законах України була прив’язана до прожиткового мінімуму з різними коефіцієнтами аж до 75. Я цю проблему називаю “340 vs 475”. Мова йде про те, що якщо ми піднімемо наразі прожитковий мінімум до 6 тисяч, то для забезпечення мінімальної пенсії, яку отримують у нас сьогодні близько 30% пенсіонерів, потрібно буде 340 мільярдів. А для того, щоб на тому самому рівні прожитковому мінімумі забезпечити оплату в державних установах, потрібно буде 475 мільярдів гривень. Таким чином, відв’язка в 14 законах посадових окладів від прожиткового мінімуму є другою макроекономічною проблемою».

3. Проблеми системи соціального страхування (застаріла модель, низький рівень виплат):

•  фінансова невідповідність розподілу пенсійного надходження від ЄСВ;
•  відсутність належного управління системою за участі СПО роботодавців та профспілок.

4. Списки №1 і №2 (пільгове пенсійне забезпечення):

•  відсутність чітких критеріїв актуалізації списків №1 та №2 відповідно до сучасних змін у трудовому законодавстві та умовах праці;
•  відсутність справедливого розподілу зобов’язань між роботодавцями та державою у фінансуванні таких пенсій.

5. Фінансування судових витрат у справах щодо пенсійних спорів:

•  відсутність ефективного механізму позасудового врегулювання пенсійних спорів;
•  перевантаженість судової системи через велику кількість справ щодо пенсійного забезпечення;

6. Диференціація пенсійного забезпечення у солідарній системі:

Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів зазначила: «Диференціація пенсійного забезпечення є наслідком того, що ми не розглядаємо «солідарку» як солідарну систему, коли і багаті, і бідні сплачують різні внески, але пенсія однакова для всіх. Якщо б ми перерозподілили пенсію, порівну між пенсіонерами вона була б сьогодні на рівні 5,8 тисяч гривень. Це середнє пенсійне забезпечення на сьогодні. Водночас, ми цю солідарність вбили, запровадивши лише страхові механізми. Таку персоніфікованість 40% громадян сприймають як несправедливість».

7. Відсутність додаткових складових пенсійного забезпечення:

•  відсутність накопичувальної пенсійної системи, як додаткового джерела доходу пенсіонерів;
•  недостатнє залучення недержавних пенсійних фондів та інших механізмів довгострокового пенсійного страхування;
•  відсутність законодавчих стимулів для роботодавців щодо участі у формуванні пенсійних накопичень працівників.

8. Спеціальні пенсійні режими (відсутність єдиного пенсійного віку):

•  наявність категорій громадян, для яких не має пенсійного віку, а є лише вислуга, яка відрізняється від загальновстановленого пенсійного віку також створює фінансовий тиск на пенсійну систему;
•  відсутність чіткої стратегії реформування спеціальних пенсій, що враховує демографічні та економічні виклики;

Голова Комітету акцентувала увагу на ключових змінах, які вже відбулися в пенсійному забезпеченні – це насамперед:

1. Часткове вирішення проблеми верифікації пенсійних виплат (2019 р.)

Однією з головних проблем пенсійної системи була відсутність належної перевірки правомірності нарахування пенсій. Це призводило до випадків незаконного отримання виплат, зокрема, “мертвими душами”, подвійного отримання пенсій або нарахування на основі підроблених документів.

Вирішення проблеми:

• прийнято Закон України від 3 грудня 2019 року №324-ІХ  “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”, який регламентує порядок перевірки законності призначення пенсій;
• з 2019 року верифікація пенсій була частково впроваджена через автоматичну систему моніторингу виплат;
• здійснюється співставлення інформації між базами даних Пенсійного фонду, Міністерства соціальної політики та Державної податкової служби.

2. Законодавче врегулювання індексації пенсій

До 2021 року механізм індексації пенсій не мав чіткої законодавчої регламентації, що призводило до затримок та нерівномірного підвищення виплат.

Вирішення проблеми:

•  прийняття Закону України від 15 лютого 2022 року №2040-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення пенсійного законодавства” яким передбачено щорічну індексацію пенсій;
•  встановлено єдиний механізм коригування пенсій із прив’язкою до рівня інфляції та зростання середньої заробітної плати;
•  індексація стала автоматичною, що унеможливлює політичні маніпуляції щодо підвищення пенсій перед виборами.

3. Солідарна пенсія, право на яку набуте шляхом сплати добровільних внесків

Раніше право на отримання солідарної пенсії мали лише особи, які сплачували ЄСВ протягом офіційного трудового стажу. Це створювало проблеми для громадян, які з різних причин не змогли напрацювати необхідний страховий стаж.

Вирішення проблеми:

•  у 2022 році внесено зміни до Закону України № 322-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якими дозволено добровільну сплату ЄСВ для формування права на пенсію;
•  громадяни, які не мали достатнього стажу, отримали можливість “докупити” необхідний страховий період, що дозволяє їм претендувати на пенсію за віком;
•  встановлено чіткі правила для зарахування добровільних внесків у страховий стаж.

Голова Комітету, звернула увагу на те, що українська система верифікації державних виплат, зокрема пенсій, має кілька переваг у порівнянні зі США, а саме:

• Централізовану систему верифікації

В Україні існує єдина державна система верифікації соціальних виплат у Пенсійному фонді України із залученням Міністерства фінансів України.

• Автоматизовану перевірку баз даних

Україна використовує автоматичне співставлення інформації між базами Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, Міністерства соціальної політики України та банків, що дозволяє швидше виявляти шахрайство.

• Жорсткіші правила боротьби з “мертвими душами”

Україна систематично проводить перевірку наявності пенсіонерів у реєстрі живих осіб.

• Використання технологій верифікації

В Україні запроваджено верифікацію пенсіонерів за допомогою банківських перевірок, електронних реєстрів та навіть візитів громадян соціальними працівниками.

Учасники дискусії розглянули декілька ініціатив щодо спрощення нарахування пенсій, запровадження цифрових інструментів для автоматизації процесу обчислення пенсій та удосконалення джерел фінансування системи.

За підсумками дискусії учасники підтвердили необхідність законодавчих змін у сфері пенсійного забезпечення, зокрема, перегляду механізмів виплат, усунення суперечностей у законодавстві та впровадження прозорих механізмів розрахунку пенсій.

https://www.rada.gov.ua