Земельний податок: ставки, пільги, терміни сплати

Громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном, мають сплачувати обов’язкові податки. Зокрема, власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок, крім випадків, коли вони звільняються від такої плати.

Що таке земельний податок?

Земельний податок, або плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, який сплачують власники земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійні землекористувачі.

Встановлення ставок земельного податку належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, які встановлюють розміри ставок цього податку виключно в межах ставок, визначених Податковим кодексом України та затверджують їх своїм рішенням щороку до 15 липня.

Базою оподаткування для розрахунку земельного податку є:

• нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
• площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки податку для земельних ділянок, на яких проведено нормативну грошову оцінку:

У розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування − не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь − не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель − не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.

Податкова обчислює суми земельного податку та надсилає або вручає особисто платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року повідомлення-рішення. Строк сплати протягом 60 днів з дня вручення повідомлення – рішення.

Податковим кодексом України встановлено певний перелік осіб, які звільняються від сплати земельного податку:

• особи з інвалідністю першої і другої групи;
• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Проте, таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

• для ведення особистого селянського господарства − у розмірі не більш як 2 гектари;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах − не більш як 0,25 гектара, в селищах − не більш як 0,15 гектара, в містах − не більш як 0,10 гектара;
• для індивідуального дачного будівництва − не більш як 0,10 гектара;
• для будівництва індивідуальних гаражів − не більш як 0,01 гектара;
• для ведення садівництва − не більш як 0,12 гектара.

www.legalaid.gov.ua