Врегулювання проблеми безоплатного виділення земельних ділянок

Проблематика

Право безоплатної приватизації земельних ділянок в Україні з’явилось ще у 1992 році. За ці роки система такої приватизації перетворилась із рішення, що мало розвивати економіку, приватну власність та сільські території у безмірне джерело корупції.

Національне агентство з питань запобігання корупції у документі «Корупційні ризики у процедурі безоплатної приватизації: аналітичний огляд» (грудень 2020 року) визначає, як мінімум 6 корупційних схем, які найчастіше використовуються при безоплатній приватизації земельних ділянок. Разом з тим, саме обсяги корупції виміряти дуже складно. За даними Держгеокадастру, понад 5 мільйонів гектарів земель в Україні були незаконно виведені у приватну власність через механізм безоплатної приватизації за роки Незалежності.

Ключові корупційні ризики, що виділяє НАЗК:

• продаж інформації про місце розташування вільних земельних ділянок;
• погодження відведення земельної ділянки за процедурою безоплатної приватизації за неправомірну вигоду;
• зловживання правом безоплатного отримання земельних ділянок та «повторна приватизація»;
• залучення фіктивних заявників для виведення земельних ділянок шляхом використання механізму безоплатної приватизації;
• використання земельних пільг учасників бойових дій у корупційних схемах.

Інші проблеми, які виникають у процесі реалізації норми:

• недостатня кількість земель державної та комунальної власності, які можуть бути приватизованими. Відтак землі на всіх громадян не вистачить;
• відсутність реєстру тих, хто вже отримав земельні ділянки за правом безоплатної приватизації;
• відсутність чіткої схеми-інструкції по отриманню земельної ділянки;
• як наслідок, різне трактування поняття та відсутність чітких критеріїв до зображення бажаного місця розташування земельної ділянки у графічних матеріалах, що додаються до клопотання.

В процесі реалізації реформи децентралізації громадам були передані землі поза межами населених пунктів. Відтак актуальність проблеми до кінця неврегульованої безоплатної приватизації для громад значно збільшилась.

Очевидним є те, що ця проблема повинна бути вирішена на загальнодержавному рівні. Разом з тим, бачимо, що НАЗК включило вирішення корупційних ризиків при безоплатному виділенні земельних ділянок до Антикорупційної стратегії 2021-2025. Проте, станом на березень 2024 року практично ніяких заходів у цьому напрямку здійснено не було.

Тому аналітично-адвокаційний центр "Львівський регуляторний хаб" закликає громади ідентифікувати у себе цю проблему та вирішувати її в межах законодавства. В організації припускають, що у кожної громади є своя специфіка цієї проблеми. Крім того, аналіз нормативних актів у громадах показав, що частина громад країни вже намагалась вирішити це питання приймаючи додаткові регулювання.

Так, безоплатна приватизація на час воєнного стану обмежена. Але це не означає, що ми не повинні готуватись до масової проблеми, яка виникне. Крім того, земля є ключовим ресурсом, що може сприяти економічному розвитку громад.

Чому ця проблема є такою об’ємною та потребує додаткових регулювань?

Земельний кодекс України описує процедуру занадто загально, а інших актів, які б її деталізували – немає. Деякі практичні питання, які виникають у процедурі безоплатної приватизації земельних ділянок, перебувають поза межами законодавчого регулювання й вирішуються за рахунок судової практики. Разом із тим, аналіз останньої судової практики свідчить про різні підходи до вирішення спірних питань. Різна судова практика лише посилює необхідність вирішення проблеми та підкреслює важливість створення рівних правил для усіх учасників процесу, необхідність захисту прав громадян та органів місцевого самоврядування.

Якими є рекомендації щодо вирішення даних проблем?

Необхідно зазначити, що є кілька шляхів вирішення цієї проблеми:

• Скасування норми про безоплатну приватизацію земельних ділянок;
• Створення чітких роз’яснень відповідальних органів влади щодо процедури безоплатної приватизації земельних ділянок (як от питання визначення графічних матеріалів);
• Створення відкритого публічного реєстру вільних земельних ділянок, які можуть бути безоплатно передані громадянам;

Регулювання питання органами місцевого самоврядування самостійно в рамках законів України.Це не вичерпний перелік пропозицій вирішення зазначених проблем. Також, ці пропозиції не є взаємовиключними. До прикладу, скасування права безоплатної приватизації не відміняє створення реєстру вільних земельних ділянок в межах громад. Крім того, розуміємо, що частина пропозицій не належать до повноважень органів місцевого самоврядування, проте акцентуємо увагу на необхідності врегулювання актуального питання всіма можливими способами.

Що ж повинна зробити громада?

В першу чергу наголошуємо на максимальній відкритості та прозорості органу місцевого самоврядування. Цьому, зокрема, сприяє й виконання норм Постанови КМУ від 21.10.2015 №835.

Зокрема, Постановою передбачено, що органи місцевого самоврядування зобов’язані публікувати у формі відкритих даних:

• Перелік земельних ділянок комунальної власності, що пропонуються для передачі у власність громадян та юридичних осіб або для надання у користування
• Перелік заяв щодо безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами
• Пропоноване організацією модельне вирішення проблеми та, власне, запропонований модельний акт передбачає створення реєстру через прийняття Декларації/Положення про прозорість та підзвітність місцевих органів влади при безоплатному розподіленні земельних ділянок у територіальній громаді.

Декларація/положення передбачає створення реєстрів осіб на кожен вид земельних ділянок, що передбачені для безоплатної приватизації. Пільгові категорії громадян вносяться до окремих черг, так як мають право на першочерговість. Дана процедура, передбачає те, що громадяни вносяться до окремого реєстру, який знаходиться у вільному доступі, та у порядку черговості отримують земельні ділянки в межах громади.

Застосування такого досвіду допоможе посприяти вирішенню проблеми та стане частиною загальнонаціональної адвокаційної кампанії зі зменшення корупційних ризиків у земельній сфері.

Публікацію створено в межах проєкту “REcovery: регуляторні інструменти для економічної відбудови”, що реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI).

https://decentralization.ua