Суміщення посад, сумісництво та внутрішнє сумісництво

Суміщення – це поєднання роботи за двома посадами, а саме: людина працює на певній посаді, крім керівної, яка є основною, а паралельно виконує ще трудові функції за іншою сумісною посадою й на тому ж самому підприємстві.

Суміщення посад не потребує оформлення трудового договору й оплачується шляхом встановлення доплати до зарплати, яка отримується за основною посадою. Необхідна умова для можливості оформлення суміщення посад – наявність вакантної посади у штатному розписі.

Сумісництво і суміщення посад не одно й теж саме. Випадки суміщення можна замінити на внутрішнє сумісництво, а навпаки – не завжди. Суміщення посад не може бути за двома однаковими посадами, внутрішнє сумісництво – може.

Наприклад, особа працює на посаді викладача на повну ставку і на 0,5 ставки на тій же самій посаді викладача, усього 1,5 ставки. І це внутрішнє сумісництво. Суміщення посад тут оформити не можна, так як посада одна – і там, і там викладач.

І дещо інша ситуація, якщо на підприємстві у штатному розписі є посада бухгалтера й касира. Особа працює на основній посаді бухгалтера, але у той же час виконує трудові функції за посадою касира. Тут можна оформити як внутрішнє сумісництво, так і суміщення, так як посади дві, а не одна.

Суміщення та внутрішнє сумісництво, суміщення та виконання роботи тимчасово відсутнього працівника це різні поняття.

Для суміщення посад притаманним є те, що трудовий договір за суміщенням не укладається, людина працює за основною посадою; додаткова робота за суміщенням проводиться завжди за іншою посадою; у табелі обліку робочого часу працівника суміщення не відмічається, робота за суміщенням виконується паралельно (разом) з основною роботою; записів у трудову книжку про суміщення не вносять, за сумісництвом же, навпаки, – за бажанням працівника можна зробити запис у трудову; суміщення може бути тільки внутрішнім, сумісництво є і внутрішнє, і зовнішнє; з обов’язками працівника за суміщенням необхідно ознайомити – під підпис, якщо є посадова інструкція, або ж визначити ці обов’язки у наказі про суміщення. Повідомляти ДПСУ про суміщення не потрібно. У цьому відмінність від сумісництва, коли слід повідомляти про укладання трудового договору. Суміщення може бути, як на певний строк, так і безстроковим.

На відміну від суміщення за внутрішнім сумісництвом є трудовий договір і треба повідомити ДПСУ; воно може бути за однаковими посадами; сумісництво табелюється окремо, тобто по-ньому робляться свої відмітки у табелі обліку робочого часу, тобто, робота виконується у вільний від основної роботи час, а не у той самий час; робиться запис у трудову книжку – окремим рядком (за бажання працівника).

Суміщення посад відрізняється від виконання роботи тимчасового відсутнього працівника (далі – ВРТВП):

•  суміщення завжди за іншою посадою. ВРТВП найчастіше відбувається за однією посадою;
•  для суміщення треба вакантна посада. Для ВРТВП – ні. Посада залишається за відсутнім працівником, вона не вакантна.

ЄСВ при суміщенні обраховується звичайним способом. Мінімальна база ЄСВ застосовується, як завжди.

Обмежень на включення доплати за суміщення до доходу працівника за 12 місяців при розрахунку відпускних, оплати відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, лікарняних – немає. Це все оплата за відпрацьований час і є частиною заробітної плати працівника, а тому включається у розрахунок середньоденної зарплати при визначенні таких виплат.

Працівник, який працює за суміщенням при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників і облікової кількості штатних працівників, рахується як 1 особа. Оформлення його як сумісника також нічого тут не змінить. Дані показники зокрема потрібні для статистичної звітності (форма 1ПВ) та Об’єднаного Податкового розрахунку сум доходу.

https://www.pfu.gov.ua