Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Чому біженці з України будуть платити податки у Польщі 

28.09.2022

Польща вирішила оподатковувати доходи українських військових біженців, які продовжують дистанційно працювати на українських роботодавців. Скільки доведеться платити та як уникнути подвійного оподаткування доходів?
Чому біженці з України будуть платити податки у Польщі
Згідно з міжнародними домовленностями між Україної та Польщею, громадяни однієї з країн, які перебувають у другій більше 183 днів і дистанційно працюють на українських, або відповідно польських роботодавців, зобов'язанні набути податкове резидентство країни перебування і сплачувати у ній податки з усіх доходів.
Таким чином українці, які з початку війни прибули до Польщі і не залишили цю країну, і при цоьму весь час працювали дистанційно на українських роботодавців, починаючи від 25 серпня мають стати польськими резидентами та сплачувати податки з українських доходів.
Податок потрібно також сплатити і за весь попередній період перебування у Польщі.
Тобто не пізніше 20 вересня українці мали б сплатити податки за пів року та надалі платити його щомісяця.
В липні Мінфін Польщі, на звернення Офісу ефективного регулювання BRDO, оприлюднив лист Мінфіну Польщі, що українці, які прибули до Польщі після 24 лютого і продовжують працювати на українського роботодавця віддалено, можуть не платити податки у Польщі.
Йдеться про податок PIT (Personal Income Tax), який у Польщі сплачують усі, хто отримує доходи.
"Враховуючи особливі потреби українських платників податків, ми запровадили спеціальний режим для громадян України, який дозволяє їм, за їхнім бажанням, обрати оподаткування так, як якщо б вони були податковими резидентами Польщі. Цей спеціальний режим є добровільним і доступний лише в період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року для громадян України, на яких поширюється дія Закону від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави. Громадяни України можуть вільно обирати цей спеціальний режим для того, щоб оподатковуватися на більш вигідних умовах, ніж за загальними правилами", - йшлося в листі польського міністерства.
Таким чином, військові біженці з України у Польщі, які продовжують працювати віддалено на українського роботодавця і подадуть про це відповідну декларацію до польських податкових органів, до кінця цього податкового року могли б не сплачувати податки у Польщі.
Проте згодом позиція уряду Польщі змінилася.
Нещодавно польський Мінфін дав коментар про правила сплати податків українцями в Польщі. В ньому йшлося, що українські військові біженці, які перебувають у Польщі більше шести місяців, і продовжують отримувати доходи від українських роботодавців, зобов'язані до 20 вересня сплатити з цих доходів податок у Польщі.
Мінфін Польщі підкреслив, що військові біженці з України, які працюють у Польщі на українських роботодавців, пов’язані податковим законодавством Польщі та польсько-українською угодою про уникнення подвійного оподаткування.
"Відповідно до статті 15 польсько-української угоди про уникнення подвійного оподаткування, якщо український податковий резидент виконує оплачувану роботу на території Польщі (тобто працює дистанційно на українського роботодавця, або роботодавця з іншої країни - БЦ) і його винагорода виплачується українським роботодавцем, який не має постійного представництва, він зобов’язаний сплачувати податок в Польщі, якщо його перебування перевищує 183 дні в календарному році. У такій ситуації всі його доходи, пов’язані з виконанням роботи на території Польщі, підлягають оподаткуванню в Польщі, тобто також доходи, отримані до перевищення порогу 183 днів перебування на території Польщі", - йдеться в коментарі Мінфіну Польщі.
Водночас, додали у Мінфіні Польщі, Офіс ефективного регулювання BRDO нібито невірно трактував лист міністерства, який українська організація отримала у відповідь на адвокаційну кампанію за збереження податків українців.
У яких випадках потрібно платити податки в Польщі?
На офіційному Податковому порталі Міністерства фінансів Польщі опубліковано роз'яснення, у яких випадках громадянам потрібно сплачувати податки на доходи у Польщі.
Податки у Польщі сплачуються якщо:

  •  ви є податковим резидентом Польщі;
  •  ви нерезидент, але працюєте в Польщі на польського роботодавця, або на іноземного роботодавця, який має представництво в Польщі і сплачуває за вас внески;
  •  ви є нерезидентом і працюєте в Польщі на іноземного роботодавця, який не має в Польщі постійного представництва, а загальна тривалість вашого перебування перевищує 183 дні.

Для більш як 1,3 млн українців, які втекли від війни у Польщу і отримали PESEL (податковий номер, що свідчить про тимчасовий захист) найбільш важливим є останній пункт.
Адже значна частина з цих українців продовжує працювати на українських роботодавців та сплачувати податки в Україні.
Як українці, які проживають в Польщі і продовжують працювати на українського роботодавця, мають сплачувати податки?
Податковий портал Міністерства фінансів Польщі дає наступні роз'яснення:
"Якщо ви живете в іншій країні, але працюєте в Польщі на іноземного роботодавця, який не має постійного представництва в Польщі, і ваше перебування в Польщі перевищує 183 дні, то ви сплачуєте зі своїх доходів податок у Польщі", - йдеться в повідомленні на офіційному сайті.
Такі громадяни України зобов’язані внести до податкового органу аванс з податку на доходи. Перший авансовий платіж вноситься, коли термін перебування в Польщі перевищить 183 дні.
"При розрахунку суми авансового внеску ви враховуєте доходи, отримані з початку податкового року, за вирахуванням сплачених внесків на соціальне страхування, які підлягають вирахуванню в Польщі. Ви розраховуєте суму авансового внеску за ставкою 12% або 32%", - зазначено в повідомленні.
У Польщі діє диференційована система оподаткування доходів громадян. Основні ставки податку становлять 12% та 32%.
Ставка 12% стягується з доходів, які не перевищують 120 000 злотих на рік, або 926,6 тис грн за поточним курсом НБУ.
Податок на перевищення цієї суми розраховується за ставкою 32%.
Податок додатково зменшується на суму 3600 злотих, або 12% мінімального неоподатковуваного мінімуму. Мінімальний неоподатковуваний річний дохід у Польщі становить 30 тисяч злотих (або 231 тис грн за курсом НБУ на 21 вересня).

Аванси податку на доходи сплачуються щомісяця до податкового органу на індивідуальний податковий рахунок. Його потрібно сплачувати 20 числа місяця, наступного за місяцем, до якого відноситься авансовий внесок. За грудень аванс сплачується до закінчення подання річної податкової декларації.
Однак паралельно український працедавець буде продовжувати утримувати податки зі свого працівника, який переїхав до Польщі. В результаті виникне подвійне оподаткування доходів.
Для його уникнення до 1 травня наступного року потрібно подати в Україін річну декларацію про доходи з вимогою до української податкової служби про повернення надлишково сплаченого ПДФО, додавши до неї довідку від податкового органу Польщі про суму сплаченого податку.
Чи можна українцям не платити податки в Польщі?
Податкова служба Польщі немає доступу до даних про доходи українських військових біженців, які дистанційно працюють на українських роботодавців, а декларування - добровільне.
Справа в тому, що наразі відсутній обмін інформацією про рахунки громадян між обома країнами.
Україна, для вступу в ЄС, має впровадити міжнародний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки громадян між українськими та зарубіжними податковими органами (CRS, Common Reporting Standard). Це потрібно для здійснення оподаткування доходів громадян.
До цього стандарту приєдналося 100 країн, в тому числі країни Євросоюзу. Україна планувала впровадити його ще два роки тому. Наразі Мінфін України планує імплементацію автоматичного обміну інформацією про рахунки громадян з податковими інших країн на кінець 2022 року.
Проте перший обмін інформацією про рахунки може бути здійснено після закінчення воєнного стану. 

https://biz.censor.net

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
25.02.2025
Лист МОУ: Щодо правомірності відмови військовослужбовцям у виплаті додаткової винагороди у розмірі 100000 грн та матеріальної допомоги у зв'язку з отриманою травмою
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛИСТ від 20.02.2025 р. № 220/13/ВихЗПІ/152 У відповідь на Ваш запит на публічну інформацію щодо правомірності відмови у виплаті додаткової винагороди у розмірі 100000 грн та матеріальної допомоги у зв'язку з отриманою травмою. Щодо ...
18.03.2025
Щодо обов'язку роботодавця зберігати трудові книжки працівників
Влаштувалася нещодавно на роботу і хочу, щоб моя трудова книжка зберігалася у роботодавця, написала про це заяву. Однак роботодавець відповів, що трудова книжка має зберігатися у працівника, бо його може бути оштрафовано за порушення правил зберігання трудових книжок. Чи може роботодавець на підстав...
12.03.2025
Лист Мінекономіки: Щодо розрахунку середньої заробітної плати
Лист Мінекономіки від 07.03.2025 № 2704-25/20968-01 щодо розрахунку середньої заробітної плати
Нове
23.05.2025
Випуск: Новини тижня для бюджетних установ (19.05.2025 - 23.05.2025)
Бюджет. Бухгалтерський огляд   Лист НАДС: Щодо питань оплати праці державних службовців Національне агентство України з питань державної служби розглянуло Ваше звернення та повідомляє... Інфографіка: алгоритм здійснення виплати за лікарняним суміснику Пояснюємо алгоритм здійснення виплати ...
23.05.2025
Звільнення мобілізованого працівника: що потрібно знати
Мобілізовані працівники мають право на збереження посади до звільнення з військової служби.  Чи може роботодавець зі своєї ініціативи звільнити мобілізованого працівника Ні. За таким працівником зберігається місце роботи та посада до фактичного звільнення з військової служби. Це стосується в...
23.05.2025
Мінекономіки збирає спірну практику у сфері публічних закупівель
З метою узагальнення практики здійснення закупівель щодо застосування замовниками нецінових критеріїв оцінки тендерних пропозицій, а також надання рекомендацій з урахуванням виявлених проблемних питань, Мінекономіки підготувало Огляд закупівельної практики щодо застосування нецінових критеріїв оцінк...