Мінфін: Щодо утворення та фінансового забезпечення комунального підприємства

Статтею 62 Господарського кодексу України (далі – ГК України) визначено, що підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГК України та іншими законами.

Відповідно до статті 15 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” (далі – Закон) органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об’єктів благоустрою комунальної власності.

Відповідно до Закону підприємство забезпечує належне утримання і своєчасний ремонт об’єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації. Орган місцевого самоврядування за поданням підприємства щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об’єкта благоустрою комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів.

Самостійне залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено Законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до Закону ґрунтується на основі принципів підприємницької діяльності, метою якої є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (статті 42 та 44 ГК України).

Водночас підпунктом 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації – це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу. Зокрема, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Тобто органи місцевого самоврядування для забезпечення повноважень у сфері організації благоустрою населених пунктів можуть створювати комунальні комерційні підприємства.

Відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України (далі – БК України) та статті 20 Закону фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

З урахуванням статті 71 БК України місцева рада може прийняти рішення щодо спрямування коштів місцевих бюджетів на поповнення статутного капіталу підприємства з метою інвестування в необоротні активи таких підприємств та поліпшення надання послуг, здешевлення їх вартості тощо.

Відповідно до Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2017 № 793 “Про затвердження складових програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів” (із змінами) (далі – ТПКВК МБ), видатки на організацію благоустрою населених пунктів плануються за кодом ТПКВК МБ 6030 “Організація благоустрою населених пунктів”, а на внески до статутного капіталу суб’єктів господарювання – за кодом ТПКВК МБ 7670 “Внески до статутного капіталу суб’єктів господарювання”.

Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 “Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету”, видатки на оплату послуг із благоустрою населених пунктів, утримання в належному санітарно-технічному стані об’єктів благоустрою, зелених насаджень здійснюються за кодом 2240 “Оплата послуг (крім комунальних)”, а внески до статутних капіталів суб’єктів господарювання – за кодом 3210 “Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)”.

Оскільки комунальне підприємство не є бюджетною установою, кошти з бюджету воно отримує як одержувач бюджетних коштів у мережі головного розпорядника бюджетних коштів.

Одержувач бюджетних коштів відкриває рахунок в органах Казначейства і забезпечує використання коштів на підставі плану використання бюджетних коштів (частина шоста статті 22 БК України).

Розрахунково-касове обслуговування рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, здійснюється відповідно до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.2012 № 938 “Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів”.

Порядок відображення комунальним підприємством у бухгалтерському обліку отриманого цільового фінансування врегульовано пунктами 16 – 19 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку”.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування”, для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення передбачено рахунок 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”, за кредитом якого відображаються кошти цільового призначення для фінансування певних заходів, за дебетом – використані суми за певними напрямами, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Звертаємо увагу на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Міністерство фінансів України висловлює вдячність за звернення та готовність до подальшої співпраці.