Освіта під час війни: школа як фундамент майбутнього миру

На тлі зростання глобальних конфліктів освіта набуває вирішального значення як інструмент розбудови миру, захисту демократії та формування соціальної стійкості. 

Збройні конфлікти сьогодні є одним із найсерйозніших викликів для освітніх систем у всьому світі, через що фіксуються хронічні освітні втрати.

Війна в Україні: каталізатор освітньої кризи

Україна слугує яскравим прикладом того, як війна дестабілізує освітній простір. 

Наслідки четвертого року повномасштабного вторгнення рф в Україну включають:

• Фізичні втрати: внаслідок військової агресії Росії тисячі закладів освіти в Україні були пошкоджені або повністю зруйновані, що унеможливлює повноцінний освітній процес у звичних умовах (за інформацією МОН та saveschools.in.ua, понад 4000 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів).
• Психологічний вплив: значне психоемоційне навантаження, постійна загроза та втрати спричинили високий рівень поширення тривожних розладів, депресії та посттравматичного стресового розладу (ПТСР) як серед учнів, так і серед педагогів. 

Останні дослідження ЮНІСЕФ та МОН вказують на погіршення ментального здоров'я та психологічні проблеми серед здобувачів освіти та освітян загалом.

Хронічні освітні втрати: тривале дистанційне або змішане навчання, спричинене безпековими ризиками та міграцією, призвело до зростання розриву в навчальних результатах українських учнів порівняно з міжнародними показниками, особливо у сфері читання та математики. Так, за даними дослідження PISA-2022, освітні втрати українських учнів збільшилися, зокрема, з читання вони становлять майже два роки навчання. Загалом мільйони українських дітей втрачають доступ до очної форми навчання, що призводить до накопичення освітніх прогалин з багатьох предметів.
Глобальна статистика, що вимагає негайної реакції

Масштаб кризи, спричиненої конфліктами, є величезним, що впливає на професійну спільноту педагогів та студентів у всьому світі:

• Станом на 2025 рік 234 мільйони дітей шкільного віку постраждали від конфліктів і 85 мільйонів із них повністю позбавлені доступу до освіти.
• 51% дітей-біженців не були зараховані до 1 класу (станом на 2023 рік).
• Особливо критичною є ситуація у вищій освіті: лише 9% молоді з числа біженців вступають до університетів, тоді як середній світовий показник становить 43%.

Також за останні два роки зафіксовано понад 6 тисяч нападів на школи, унаслідок яких постраждали понад 10 тисяч учнів та освітян.

Війни та збройні конфлікти ще більше посилюють мову ненависті та дискримінацію, створюючи розриви та розділення у громадах, що є прямим викликом для завдань освіти.

Стратегії стійкості та підтримка визнання кваліфікацій

У відповідь на глобальні загрози та для підтримки мобільності, міжнародні освітні організації розробляють інструменти для визнання освітніх досягнень, навіть у надзвичайних ситуаціях. Однією з таких ініціатив є «Паспорт кваліфікацій ЮНЕСКО» (UNESCO Qualifications Passport for Refugees and Vulnerable Migrants). Це стандартизований, міжнародно визнаний документ, який фіксує освітню та професійну інформацію заявника. Він має вирішальне значення для біженців та внутрішньо переміщених осіб, які втратили або не мають необхідних документів, спрощуючи їхнє повернення до навчання або працевлаштування у нових громадах.

Роль освіти у відбудові держави та захисті демократії

Освіта, як інструмент відновлення та розбудови миру й захисту демократії, є не просто сферою надання знань, а й критично важливим простором для становлення особистості та забезпечення соціальної стійкості.

Саме через освіту суспільство формує громадян, здатних мислити критично, відстоювати права людини, протидіяти дезінформації та відновлювати довіру у спільнотах.

Інвестуючи в освіту, ми інвестуємо у відновлення держави, людський капітал і майбутнє, засноване на справедливості, свободі та повазі до гідності кожного.

Довідково

Основними джерелами інформаційної замітки:

• МОП (звіт «The State of Social Justice 2025»);
• ЮНЕСКО («Паспорт кваліфікацій»);
• Управління Верховного комісара ООН у справах біженців ООН;
• Глобальна коаліція із захисту освіти від нападів (GCPEA) (дані про напади на школи);
• МОН України та результати PISA-2022 (дані про освітні втрати та фізичні руйнування). 

Профспілка працівників освіти і науки України