Про особливостi роботи за сумiсництвом

      Роз'яснення надає головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у галузі Ганна Царенко. За статтею 43 Конституції України за кожним громадянином закріплено гарантоване право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно вибирає або на яку вільно погоджується. Відповідно до ч. 2 ст. 21 КзпПр працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої роботи, укладаючи трудовий договір на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою. Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом. Порядок та умови сумісництва визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» (далі – постанова № 245) та Положення про умови роботи. організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін'юсту та Мінфіну України від 28.06.93 р. № 43, зареєстрованим у Мін'юсті України 30.06.93 р. за № 76 (далі – Положення № 43).

Відповідно до п. 1 Положення № 43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору. вільний від роботи час. тому чи іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Відповідно до п. 1 постанови № 245 робітники, спеціалісти та службовці державних підприємств, установ та організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому самому чи іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. При прийнятті на роботу працівника-сумісника та оформлення з ним трудових відносин обидві сторони (власник або уповноважений ним орган та працівник) насамперед мають визначити режим роботи за сумісництвом та порядок оплати праці. Працівник може укласти трудовий договір на роботу за сумісництвом на підприємстві, в установі, організації, де він працює за основним місцем роботи. Таке сумісництво вважається внутрішнім сумісництвом. Якщо трудовий договір про роботу за сумісництвом укладено на іншому підприємстві, в установі, організації (поза основним місцем роботи), то така робота є зовнішнім сумісництвом. На сумісника поширюються всі права, гарантії та обов'язки, передбачені чинним законодавством, колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Не вважається сумісництвом поєднання професій, розширення зон обслуговування та тимчасове заступництво, які виконуються працівниками одночасно з основною роботою в робочий час. Однією з найважливіших умов роботи за сумісництвом є наявність вакантної посади (професії). Законодавством не обмежується кількість підприємств, установ, організацій, де працівник може працювати за сумісництвом. Отже, за сумісництвом можна працювати на одному, двох або більше підприємствах, в установах, організаціях та за бажанням працівника мати у трудовій книжці відповідний запис із кожного місця роботи. Проте за будь-яких обставин одне місце роботи працівника має бути основним. Якщо працівник не має основного місця роботи, його не можна прийняти на роботу за сумісництвом.

Тривалість роботи сумісників, які працюють не на державному підприємстві, в установі, організації, може бути встановлена ​​протягом усього вільного від основної роботи часу, не повинна перевищувати нормальну тривалість робочого часу, встановлену КЗпП. Проте працівник-сумісник не може виконувати одночасно роботу за сумісництвом та за основним місцем роботи. Обмеження тривалості робочого часу працівників-сумісників, які працюють на державних підприємствах, передбачені ухвалою № 245.

Про роботу за сумісництвом із працівником укладається трудовий договір. Стороною трудового договору про роботу за сумісництвом на стороні власника (підприємства, установи, організації) може бути як інший власник (підприємство, установа, організація), так і той самий власник (підприємство, установа, організація), з яким працю . У разі трудові договори юридичне пов'язані між собою. За кожною посадою (основною та за сумісництвом) тривалість робочого часу, порядок оплати праці, надання відпустки тощо. має визначатися окремо.

https://kr.dsp.gov.ua