Невикористані дні щорічної відпустки можуть буть не використані

Питання надання щорічних відпусток у період дії воєнного стану регулюється ЗУ №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з урахуванням змін, внесених законами України від 01.07.2022 № 2352-IX та від 22.11.2023 № 3494-IX. 

Під час воєнного стану роботодавець може обмежувати тривалість щорічної основної відпустки, надаючи працівнику не більше ніж 24 календарні дні для відпочинку за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить понад 24 календарні дні, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. 

А з 24.12.2023  роботодавцю відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 також надано право за власним рішенням надавати працівнику невикористані дні щорічної основної відпустки у формі відпустки без збереження заробітної плати. Тобто невикористані дні щорічної відпустки, які за загальними правилами підлягають оплаті, за одностороннім рішенням роботодавця замінюються відпусткою без збереження заробітної плати. 

У разі прийняття рішення роботодавцем щодо надання без збереження заробітної плати невикористаної оплачуваної відпустки роботодавець має обґрунтувати необхідність надання цих відпусток та документально підтвердити настання обставин, що спричинили таку необхідність. 

Водночас Закон № 2136 на період воєнного стану не обмежує дію норми ч. 4 ст. 24 Закону України «Про відпустки», відповідно до якої за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки працівник не позбавлений права замість відпустки без збереження заробітної плати отримати на заміну частини невикористаної щорічної відпустки грошову компенсацію. За умови використання ним 24 календарних днів щорічної відпустки (за робочий рік, за який надається відпустка). 

Наприклад, якщо загальна тривалість щорічної відпустки працівника - 28 календарних днів (24 к. д. - щорічна основна відпустка і 4 к. д. - щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день, визначена колективним договором), то, за умови використання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні, за 4 календарних дні він може отримати компенсацію (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 24 червня 2011 року № 208/13/116-11 «Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток»). 

Щодо виплати грошової компенсації за невикористані за декілька років дні щорічних відпусток без звільнення. 

Якщо працівник не був у відпустці тривалий час (або використав вибірково тільки окремі дні відпусток) і бажає, не звільняючись, отримати грошову компенсацію за дні невикористаних відпусток, то відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки тільки в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Отже, право отримати грошову компенсацію за невикористані за декілька років дні щорічних відпусток має працівник у разі звільнення. 
 
За інформацією Федерації профспілок України

https://t.me/occhhhooorr