Картографічна основа для просторового планування: якою має бути і як її отримати

Сучасна цифрова картографічна основа дає можливість провести інвентаризацію ресурсів громади та навести лад у питаннях використання земель. Проте, за даними Всеукраїнської асоціації громад, понад 90% громад і досі використовують застарілі картографічні основи, деякі з яких розроблялися ще за часів радянського союзу. Наскільки реалії землекористування відрізняються від таких карт, годі й уявити. А це є одним із факторів існування неоподаткованих земель та самобудів і, як наслідок, незахищеності інтересів громади та недоотримання надходжень до бюджету. Водночас сьогодні з’явилося багато новітніх технологій, які можуть допомогти створити картографічну основу. Які вимоги існують до неї? Як і де її можна отримати? Роз’яснення з цих питань підготували експерти Програми USAID АГРО та ГО «Асоціація фахівців землеустрою України», реалізуючи проєкт з підтримки впровадження просторового планування у громадах Харківщини.

Що таке картографічна основа

Почнімо з визначення: що таке картографічна основа? Під картографічною основою розуміються геопросторові дані про об’єкти місцевості. Ці дані необхідні для просторового планування і в його процесі доповнюються відомостями про юридичні геопросторові об’єкти (земельні ділянки, обмеження, межі адміністративно-територіальних одиниць тощо) і планувальні рішення.

Чинне законодавство не дає визначення картографічної основи для цілей просторового планування, проте, відповідно до статей 2 та 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», документація з просторового планування має розроблятися на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі (як набори геопросторових даних) у Державній системі координат УСК-2000. «Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926, визначає масштаби картографічної основи, яка використовується для цілей просторового планування.

Масштаб картографічної основи
 
Картографічна основа якого масштабу використовується для просторового планування? Поняття масштабу дійшло до нас з часів «паперової» картографії. В сучасному цифровому світі масштаб сприймається як вимоги до складу й точності даних про геопросторові об’єкти. Для цілей просторового планування використовується картографічна основа таких масштабів:

• 1:10 000 — для всієї території громади;
• 1:2000 — для населених пунктів та інших урбанізованих територій;
• 1:1000 або 1:500 — для детального планування територій.

Склад геопросторових даних, які створюються та використовуються в просторовому плануванні визначений наказом Мінрегіону від 22.02.2022 №56 «Про затвердження структури Бази геоданих містобудівної документації на місцевому рівні». Відомості про земельні ділянки, режимоутворюючі об’єкти, обмеження у використанні земель та інші об’єкти землеустрою та Державного земельного кадастру створюються та використовуються в обсязі та з точністю, визначеними актами земельного законодавства.

Повнота, точність та актуальність картографічної основи має безпосередній вплив на ухвалення управлінських рішень та якість даних Державного земельного і містобудівного кадастрів, що вноситимуться до них за результатами просторового планування.

Дорожче – не означає краще!
 
Яка картографічна основа краще? Кращою картографічною основою є найбільш актуальна, достовірна та така, що за своїм складом і точністю найбільш відповідає цілям просторового планування. Картографічні організації можуть пропонувати громадам повноцінні топографічні карти відповідних масштабів. Багатьом архітекторам зручно працювати з ними, але потрібно пам’ятати що:

• у паперовому вигляді вони є продуктом візуалізації у вигляді набору контурів та знаків (з відповідними похибками) геопросторових даних, отриманих шляхом дешифрування ортофотопланів, що потребує додаткового часу для їх створення;
• склад даних «класичної топокарти» є значно ширшим ніж передбачений законодавством для документації з просторового планування, що впливає на ціну робіт;
• навіть «свіжі» топокарти можуть бути виготовлені з використанням застарілих ортофотопланів, тобто містити неактуальні відомості про геопросторові об’єкти.

Варто пам’ятати, що для розроблення документації з просторового планування краще використовувати первинні, цифрові та актуальні набори даних.

Як використовується картографічна основа у просторовому плануванні
 
Важливо пам’ятати, що цінність картографічної основи – саме у геопросторових даних, а не їх візуалізації у форматі карти. Саме геопросторові дані і є першоджерелом інформації, з яким треба працювати. Коли ж замість цього як першоджерело використовують результат їх візуалізації - паперові карти та їхні електронні растрові зображення – точність кінцевого результату буде погіршуватись. Наприклад, така ситуація виникає коли карту використовують у якості «підложки» для нанесення інших геопросторових даних.

Сьогодні цифрова картографічна основа у вигляді наборів геопросторових даних, створених у складі та з точністю визначеними законодавством, є безпосередньою частиною комплексного плану. У ньому цифрові дані про геопросторові об’єкти місцевості використовуються для створення наборів геопросторових даних про юридичні об’єкти (земельні ділянки, обмеження, межі адміністративно-територіальних одиниць тощо) та планувальні рішення і поєднуються з ними в складі єдиної бази геопросторових даних.

 Де взяти актуальну картографічну основу для просторового планування

Для цілей просторового планування має використовуватися виключно офіційна та актуальна картографічна основа, внесена до Державного картографо-геодезичного фонду України. Якщо в Картографічному фонді такої основи немає, її виготовлення можна замовити у відповідних спеціалізованих організацій. Але умовою її використання також є попереднє внесення та валідація у Державному картографічному фонді України. Така основа також має бути завантажена до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у тому числі за допомогою засобів електронного кабінету громади на національному геопорталі "Національна інфраструктура геопросторових даних" (НІГД).

Хто виготовляє картографічну основу
 
Картографічну основу виготовляють спеціалізовані підприємства, що мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів шляхом виконання геодезичних знімань. Для знімання значних територій використовують аерофотознімання, результати якого доповнюються та уточняються наземними методами. В умовах воєнного стану використання цивільної авіації ускладнено, тому допускається використання супутникових знімків високої роздільної здатності (для створення матеріалів масштабу 1:10 000) та знімків з безпілотних літальних апаратів для матеріалів з вищою роздільною здатністю.

Виготовлена картографічна основа має бути валідована засобами картографо-геодезичного фонду України та облікована у ньому, а метадані про неї (джерело даних, дата зйомки, точність та роздільна здатність, метод обробки та корекції даних) завантажені на Національний геопортал НІГД через електронний кабінет громади.

Алгоритм дій громади зі створення картографічної основи
 
Отже, що мають зробити громади, щоб мати оновлену картографічну основу для просторового планування?

1. Провести пошук наявної картографічної основи у Державному картографо-геодезичному фонді України, місцевих органах архітектури та архівах.

2. Оцінити придатність (повноту, актуальність, доступність тощо) наявної картографічної основи.

3. У разі наявності та повної придатності – карту можна використовувати для цілей просторового планування.

У разі необхідності повного або часткового оновлення та/або доповнення – замовити і виготовити її в обсязі, достатньому для цілей просторового планування за допомогою дистанційних та/або наземних методів знімань.

4. Постійно контролювати якість (точність, повноту, актуальність) геопросторових даних.

Така логіка дій допоможе уникнути зайвих витрат коштів та часу через використання застарілих першоджерел геопросторових даних.

https://decentralization.ua