Як розвивати своїх педагогічних працівників по-новому (+посібник)

Швейцарсько-український проєкт DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» презентує новий порадник для голів та управлінців освітою територіальних громад «Створюємо центр професійного розвитку педагогічних працівників у громаді».

Автор: Дмитро Синяк

З 1 вересня 2020 року на зміну методичним кабінетам управлінь освіти мали б прийти центри професійного розвитку педагогічних працівників. Саме це декларувалося у Законі України "Про повну загальну середню освіту" і у постанові Кабінету Міністрів № 672 «Деякі питання професійного розвитку педпрацівників». Однак громади, більшість з яких на той час ще не були об’єднаними, подекуди не зрозуміли сенсу цієї реформи. У результаті вони фактично залишили своїх педагогічних працівників напризволяще, адже після закриття методкабінетів вони цілковито втратили можливість системного професійного розвитку.

Для того, щоб пояснити всі вигоди нововведень, Швейцарсько-український проєкт DECIDE - «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» підготував спеціальний методичний порадник для голів та управлінців освітою територіальних громад. У ньому експерти-практики Проєкту DECIDE докладно пояснили, як створити центр професійного розвитку педагогічних працівників і які вигоди можна завдяки цьому отримати.

Новий порадник для голів та управлінців освітою територіальних громад «Створюємо центр професійного розвитку педагогічних працівників у громаді» можна скачати ТУТ (ЗАВАНТАЖИТИ PDF, 1,7 МБ).
Однією з експерток, досвід якої віддзеркалено у посібнику, є директорка комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Чернігівської міської ради» Яніна Тимошенко. Заклад, який вона очолює – сучасний, з креативними підходами і творчими працівниками.

Чернігівський Центр – хаб, куди вчителі можуть прийти за порадами

Попит на послуги центрів закладено у вимозі держави про безперервний професійний розвиток педагогічних працівників (ст. 59 Закону України "Про освіту"). Однак з виконанням цієї вимоги можуть бути великі проблеми, якщо у громаді немає власного центру професійного розвитку педагогічних працівників.  Вчителю доволі важко визначитись із побудовою власної траєкторії професійного розвитку, обрати найнеобхідніші на певний період курси чи тренінги, їхню тривалість та види. Саме тут на допомогу має прийти консультант центру професійного розвитку, який допоможе правильно побудувати та спланувати цей процес.
Пані Яніна наголошує, що згідно постанови Кабміну № 672, центри професійного розвитку педагогічних працівників «не можуть реалізовувати поточні функції існуючих методичних кабінетів або центрів». Отже йдеться саме про створення цілком нової установи із абсолютно новими функціями. Коли її було створено у Чернігові, усі школи отримали повідомлення про це. Пані Яніна наполягала, щоб керівництво шкіл жодним чином не примушувало педагогів звертатися до її Центру, все мало бути абсолютно добровільно. Директори були здивовані, і спершу до новоствореної структури звернення були нечасті. Але потім справа пішла. Про свій розклад Центр почав повідомляти через Facebook, додаючи до повідомлень реєстраційну форму.  І якщо на перші такі заходи заледве  реєструвалось до 5 осіб, то вже за кілька місяців реєстраційну форму на 30-35 осіб закривали за пару годин. Реєстрація онлайн не забирає багато часу, але у  випадку самостійного заповнення форми точно прийдуть саме ті педагоги, яким це потрібно та цікаво.

- Методичні кабінети працювали насамперед як структурні підрозділи управлінь або відділів освіти, вчителі сприймали їхніх співробітників відповідно і завжди трошки побоювалися їх, – розповідає Яніна Тимошенко. – Працювали методичні кабінети, частково виконуючи контролюючі функції, причому ніхто не цікавився, потрібен цей контроль чи ні. Методисти мали й перевіряти якість викладання предметів та заповнення журналів, й проводити предметні олімпіади для учнів та фахові конкурси для вчителів, на це витрачалось багато часу, але не завжди ця робота робилась якісно через велике навантаження. За таких умов було важко займатися саме методичною роботою. Центри професійного розвитку – це якісно абсолютно інші структури. Це певні хаби, до яких вчителі можуть прийти за порадами, причому не тільки у тому, що стосується методики викладання їхніх предметів. У Центрі міста Чернігова, наприклад, великою популярністю користуються послуги з психологічної підтримки, яку надають як вчителям, так і дітям, а також навіть їхнім батькам. При цьому застосовуються різні форми роботи: курси, тренінги, вебінари, семінари, індивідуальна робота… Наша мета – розвиток вчителів, які мають почуватися затребуваними і мотивованими у своїх школах. А для цього ми прагнемо насамперед створити для них спокійне і комфортне середовище.

Головним секретом успіху свого центру Яніна Тимошенко вважає бажання його працівників до постійного розвитку.

- Мені дуже прикро, що далеко не всі громади створили у себе центри професійного розвитку, – каже вона. – Хтось посилається на фінансові труднощі, хтось просто не розуміє, для чого це потрібно. Тому посібник DECIDE важко переоцінити. Він дуже на часі. У ньому зібрано все, що стосується відкриття таких центрів, починаючи від шаблонів установчих документів і закінчуючи алгоритмами проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад директора та педагогічних працівників центру. Там також дуже доступно пояснюється, якими є плюси створення таких центрів, якою має бути їхня структура, стратегія розвитку, напрямки співпраці з іншими організаціями й установами тощо. Є там і короткі поради, адресовані засновнику, директору центру та його працівникам.

Велике значення в роботі центру має якісно організований простір. Маленька зала на 15-18 місць, яку Чернігівський центр мав на час створення, не зовсім підходила для проведення заходів, які хотілось планувати. Але у січні цього року центр отримав новий сучасний простір на понад сто осіб, який створено завдяки громадській організації DOCCU за фінансової підтримки FCA. Згодом центр в рамках іншої грантової програми отримав кошти на обладнання кімнати для індивідуальних консультацій працівників центру із педагогічними працівниками міста. Пані Яніна вважає це дуже важливими кроками, адже заходи мають проходити у технічно оснащеному приміщенні, а вчителі мають почуватися комфортно і затишно в Центрі. Особливо це цінно, коли йдеться про спілкування з психологом.

 Якщо ти проводиш цікаві заходи, на них завжди буде попит, – зазначає пані Яніна. – Саме зацікавленість для нас є наріжним каменем. Зараз багато курсів і тренінгів можна пройти онлайн. Тож той факт, що педагогічні працівники приходять до нас на очні заняття, свідчить, що ми все робимо правильно.

Створюємо Центр: досвід засновника

Досвідом створення центрів професійного розвитку педагогічних працівників з позиції засновника поділилася експертка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE Надія Балабуст, яка створювала такий Центр у Хмельницькій міській територіальній громаді, де у той час очолювала департамент освіти.

- Насамперед я рекомендую провести аналітичну роботу: з'ясувати, скільки у громаді педагогів; скільки серед них чоловіків і скільки жінок; який їхній віковий розподіл; провести невелике опитування й поцікавитися також думкою педагогів щодо потреб у професійному розвитку. Адже Центр, першочергово, зосереджується саме на роботі з педагогами. Для цього можна створити невелику робочу групу із зацікавлених осіб, щоб обговорити результати такої аналітичної роботи і визначитись із візією і місією майбутнього Центру, – зазначає пані Надія. – Не менш важливим є аналіз спроможності громади фінансово забезпечувати роботу такого центру. Зокрема, для ефективної роботи центру потрібно сучасне приміщення, обладнане всім необхідним. Також на цьому етапі варто провести юридичний аналіз, щоб переконатися, що на шляху створення нової структури не буде жодних перепон. Рекомендую поцікавитися й досвідом інших громад, які вже створили такі центри. Оскільки цей процес розпочався ще 2020 року, чимало громад вже напрацювали корисні практики, тож аналіз їхнього досвіду буде дуже корисним.  

Після такої підготовчої роботи засновнику треба розробити положення про Центр. Це загалом нескладно, оскільки основні завдання центру та особливості його роботи вже окреслено у відповідній Постанові Кабінету Міністрів. На його основі треба розробити власне положення і подати його на затвердження місцевій раді, а після цього оголосити конкурс на посаду директора. За словами Надії Балабуст, орган управління освітою у громаді має  забезпечити максимальну прозорість та якість конкурсного відбору, щоб обрати найкращого із кандидатів, оскільки саме директор згодом стане головним драйвером для своєї команди, що, безумовно, забезпечить якісну роботу закладу.
- Центр має максимально сприяти розвитку педагогічних працівників, інколи й навіть спонукати, підштовхувати їх до цього розвитку, – переконана Надія Балабуст. – Тому велике значення має команда консультантів центру та системність її роботи. Адже коли тебе оточують цікаві, креативні та сучасні професіонали, які пропонують нові ідеї, діляться цікавими практиками, інноваційними підходами, тобі самому хочеться включитися у цей процес. Таким чином, центр стає місцем, де педагоги не тільки отримують необхідну підтримку, але й активно впроваджують новації в освітній процес, роблячи його більш ефективним і цікавим для учнів.

Як отримати від центру розвитку педагогічних працівників більше, а витратити на нього менше?

Ніде правди діти, такі центри можуть бути розкішшю для деяких громад. Наприклад, Хмельницька громада могла собі це дозволити і наразі у центрі працюють близько десяти осіб. А як бути меншим громадам?
- Кінцева вартість утримання центрів залежить від розміру громади, від кількості педагогів у ній і, відповідно, кількості штатних одиниць консультантів центру, також від наявності приміщень, від стану цих приміщень та від низки інших факторів. Тож якогось сталого кошторису немає, – веде далі пані Надія. – Однак хочу зауважити, що частково можна говорити про певний перерозподіл фінансів. Адже із закриттям методичних кабінетів у громадах вивільняються певні кошти, які витрачалися на їхню роботу. Окрім цього, для забезпечення центрів всім необхідним можна залучати кошти міжнародних донорів. Так, як це зробили у Чернігові.

Інша можливість суттєво зменшити витрати – підписати договір співробітництва територіальних громад про спільне утримання центру. Завдяки сприянню DECIDE, з 2022 року громади уклали 21 договір про співробітництво у галузі освіти, причому 7 із цих договорів стосуються саме створення та подальшого утримання  центрів професійного розвитку педагогічних працівників. Ці 7 договорів уклали 16 територіальних громад Чернігівської, Івано-Франківської, Полтавської та Одеської областей. Для підтримки громад, що уклали договори про співробітництво, Проєкт DECIDE запропонував громадам міні-гранти. Сума грантових проєктів на умовах співфінансування сягнула понад 3 млн грн, з яких близько 1 млн грн передбачено на напрям “Професійний розвиток педагогічних працівників”. Здебільшого ці кошти йдуть на обладнання та інвентар для Центрів.

- Якщо громада не витягує фінансування Центру самостійно, вона завжди може розділити витрати із сусідами, – вважає координаторка компоненту 1 «Децентралізація управління освітою» Швейцарсько-українського проєкту DECIDE Лариса Жабенко, – Один із прикладів такої співпраці показали Балтська та Кодимська громади Одеської області. В одній громаді були чудові експерти, готові поділитися власним досвідом, а в іншій громаді був високий попит на таких експертів. Громади підписали договір про співробітництво, який задовольнив їхні потреби у професійному розвитку педагогічних працівників. На додачу ще отримали міні-грант від DECIDE і купили 4 ноутбуки, проєктор та акустичну систему. Інший приклад співпраці – договір між Білоберізькою та Верховинською громадами Івано-Франківської області. Реалізуючи спільний проєкт та доклавши власні кошти, громади отримали змогу забезпечити ЦПР необхідною технікою, зокрема придбали 5 комп’ютерів, ламінатор, проєктор та багатофункціональний принтер.

Терміни реалізації спільних проєктів становлять від 7 місяців до 5 років. Найбільш поширена форма співпраці – реалізація спільних проєктів. Це дає громадам можливість уникнути багатьох формальностей, та прискорити процедуру підписання договорів про співробітництво. Однак деколи громади домовляються і про делегування виконання завдань.

- Законодавство загалом передбачає 5 форм співробітництва громад, – ділиться досвідом національний експерт Швейцарсько-українського проєкту DECIDЕ Андрій Мацокін. – Важко сказати, яка з них краще, бо все залежить від потреб і можливостей конкретних громад. Якщо, наприклад, при школах громад створені дієві педагогічні ради, які успішно взаємодіють з ком'юніті колишніх методичних кабінетів, до цього потрібно лише додати ті чи інші тренінги, які треба проводити з певною періодичністю. Тут можна говорити про таку форму співробітництва як делегування  виконання одного чи кількох завдань з передачею відповідних ресурсів. А буває так, що громади хочуть, щоб Центр займався чимось, що виходить за межі його повсякденної роботи. У такому випадку краще, звісно, обирати форму співробітництва - "реалізація спільного проєкту". Вона дає можливість отримати увесь спектр необхідних послуг з найменшими витратами часу та зусиль. Однак тут може виникнути потенційна проблема: як продовжувати співробітництво, зокрема в частині фінансування роботи Центру, коли спільний проєкт буде реалізовано? Тут громади починають розглядати інші форми співробітництва, які дозволяють вирішити це питання, але передбачають, наприклад, затвердження договорів про співробітництво місцевими радами. Якщо там немає єдності, діла не буде. Тобто треба дивитися у кожному конкретному випадку. Головне – не боятися укладати такі договори.

Андрій Мацокін радить громадам вже напрацьовувати модельні документи, які можуть знадобитися для формування проєктів рішень місцевих рад, проведення громадських обговорень, обрахування послуг центру тощо. Він також зазначає, що залучати до співпраці можна не одну громаду, а кілька. Тоді, наприклад, вартість утримання центру професійного розвитку педагогічних працівників буде меншою, а ефективність його роботи зросте. Адже що більше педагогів потребуватиме послуг центру, то краще він буде змушений працювати. Та й контролю у випадку співпраці кількох громад буде більше.

Про все це можна прочитати у новому пораднику для голів та управлінців освітою територіальних громад «Створюємо центр професійного розвитку педагогічних працівників у громаді», виданому завдяки DECIDE.

https://decentralization.ua