Державна служба зайнятості про чотириденний робочий тиждень

Європа переходить на чотириденний робочий тиждень. Як в Україні?

Говорити про перехід України на чотириденний робочий тиждень під час війни було б дивно. Українці або у війську, або для війська. Ринок праці також перейшов на військові рейки, ухвалено спеціальний закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Святкові дні під час війни вважаються звичайними робочими, без подвоєної оплати чи компенсації додатковим відпочинком. А залучати до роботи у вихідні під час війни можливо без згоди профспілки. Максимальний тижневий обсяг робочих годин — до 60-ти замість звичайних 40-ка годин.

Але у мирні часи розмова про перехід на чотириденний робочий тиждень можлива. Сьогодні Ісландія, Німеччина, Бельгія, Велика Британія, Іспанія, Франція, Литва, Японія та Об’єднані Арабські Емірати впроваджують у своїх країнах модель скороченого робочого тижня в окремих галузях економіки. 

На початку місяця в Польщі також стартував експеримент Міністерства праці, в якому роботодавці можуть запропонувати своїм працівникам альтернативні моделі скороченого робочого часу. 

Спеціалісти Державної служби зайнятості пояснюють, яка ситуація з подібним переходом в Україні. 

На сьогодні Ісландія залишається лідером у світі за швидкістю скорочення робочого тижня, де до 90% ісландців уже працюють за скороченим графіком або іншими послабленнями. 

В Німеччині за результатом шестимісячного пілотного проєкту на чотириденний робочий тиждень 60% організацій застосували 4-денний робочий тиждень до 90–100% своїх співробітників. Чотири дні по 10 годин дозволила своїм працівникам Бельгія. 

В Україні чотириденний робочий тиждень на законодавчому рівні не передбачений. Згідно з Кодексом законів про працю стандартними передбачено 40 годин на тиждень. Скорочення цього часу можливе для неповнолітніх, людей з інвалідністю або за домовленістю з роботодавцем. До того ж в умовах воєнного стану на окремих об’єктах критичної інфраструктури тривалість робочого тижня збільшена до 60 годин.

«Наразі в країні відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте наявні у Служби вакансії від роботодавців диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час», – пояснює заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна.

В Україні схожий пілотний проєкт у 2019 році спробувала впроваджувати ІТ-компанія Brighta. 

Перші результати після переходу на чотириденний робочий тиждень були оптимістичні — працівники стали щасливішими, а рівень вигорання знизився. Проте, зрештою в деяких напрямах рівень продуктивності впав і компанія переглянула свій підхід до визначення тривалості робочого тижня. Цей результат не є чимось новим, багато країн та компаній, які перейшли на чотири робочі дні, відзначають, що попри краще самопочуття працівників, зменшення стресу й вигорання, надто часто спостерігається падіння їх продуктивності. Особливо це відчутно в умовах погодинної оплати праці. 

«Наразі база ЄІАС (єдина інформаційно-аналітична система) містить інформацію від роботодавців стосовно наявних 876 вакансій з неповним робочим часом на території всієї країни. Всі вони різноспектрового спрямування, зокрема: лікарі, соціальні робітники, вчителі, прибиральники, практичні психологи, вихователі, водії, укладальники-пакувальники, листоноші та інші. Рівень оплати праці у таких вакансіях коливається від мінімального до 60 тис. гривень», – розповідає Євгенія Підлісна. 

Наразі країни, які запровадили чотириденний робочий тиждень, відзначають, що найкраще такий графік підходить для ІТ-сектору, креативних та аналітичних професій та для сфери з оплатою за результат. Найбільш незручним такий робочий тиждень є для сфери послуг, виробництва, аграрного сектору та робочих місць з погодинною оплатою праці. Поки що чотириденний робочий тиждень в Україні можливий у форматі локальних домовленостей.

https://dcz.gov.ua