Держпраці інформує: Що слід врахувати при звільненні працівника, який відсутній на роботі понад чотири місяці

Інспекція з питань праці інформує: Щодо припинення дії трудового договору у зв’язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці підряд (пункт 83 статті 36 КЗпП).
До посадових осіб Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці останнім часом надходять чисельні запитання від роботодавців стосовно працівників, які під час дії воєнного стану тривалий час не виходять на роботу та з якими відсутній будь-який зв’язок, щоб з’ясувати причини відсутності.

Чи можна звільнити такого працівника та як правильно це зробити, щоб не порушити норми діючого законодавства?

19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин” (далі Закон 2352). Зазначеним законом було внесено зміни і в Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП України). Зокрема, частину першу статті 36 КЗпП України («Підстави припинення трудового договору») доповнено пунктом 8-3: відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

З дати набрання чинності Закону 2352, у випадках, коли  відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності затягнеться на 4 місяці поспіль і більше, роботодавець має можливість скористатися вищевказаною новою підставою для розірвання трудового договору з таким працівником.

Звертаємо увагу! Таку підставу для звільнення не слід ототожнювати із звільненням за прогул (пункт 4 статті 40 КЗпП України). Це дві самостійні підстави для розірвання трудового договору.

Для припинення дії трудового договору за 8-3 статті 36 КЗпП України  мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль;

2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4   місяці поспіль (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).

У випадку невиконання одночасно двох наведених умов суд може визнати незаконним звільнення відповідно до такої підстави, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців він інформував роботодавця про причини своєї відсутності.

Ще одна важлива умова – відсутність працівника на робочому місці має тривати 4 місяці поспіль, тобто, це має бути суцільний період, не може вважатись виконанням цієї умови наявність кількох подібних періодів, які в сумі дорівнюють або перевищують 4 місяці. У табелі обліку використання робочого часу період відсутності працівника слід фіксувати позначкою «НЗ» – відсутність з нез’ясованих причин.

Також слід пам’ятати, що Закон № 2352, який набрав чинності з 19.07.2022 року, не має зворотної дії в часі, отже відлік 4 місяців відсутності працівника не може початися раніше цієї дати.

https://smu.dsp.gov.ua