Форми дискримінації, пов’язані з ВІЛ

Дискримінація в галузі праці та занять може набувати різних форм, але зазвичай має місце у трьох ситуаціях:

• у процесі працевлаштування;
• у ході трудової діяльності (стосовно умов зайнятості);
• при несправедливому звільненні (у тому числі при вимушеному звільненні за власним бажанням).

У процесі працевлаштування претендент на робоче місце може отримати пряму або завуальовану відмову в роботі через фактичний або приписуваний ВІЛ-статус. Буває, що претендент повідомляє можливого роботодавця про свій ВІЛ-позитивний статус, що призводить до відмови у прийнятті на роботу. Щодо претендента на роботу також може бути застосовано скринінг на ВІЛ (у формі співбесіди за допомогою дискримінаційних запитань, або ж від претендентів чи працівників можуть вимагати заповнення медичних анкет із наведенням інформації, потрібної для того, щоб визначити, чи є претендент особою, котра живе з ВІЛ). Крім того, від претендента можуть вимагати проходження тесту на ВІЛ як передумови для прийняття на роботу.

Працевлаштовані працівники також можуть піддаватися дискримінаційному тестуванню на ВІЛ. Роботодавці можуть вимагати від них повідомлення про їхній ВІЛ-статус або не дотримуватися конфіденційності щодо їхніх медичних даних.

У контексті трудових відносин дискримінація, пов’язана з ВІЛ, також може проявлятися у менш сприятливих умовах праці, таких як:

• відмова у наданні можливостей для навчання, підвищення кваліфікації або просування по службі;
• пониження по службі;
• нерівна оплата праці;
• недотримання роботодавцем конфіденційності щодо персональних медичних даних працівника, зокрема інформації стосовно ВІЛ-статусу;
• вимога про те, щоб працівник повідомив про свій ВІЛ-статус або ВІЛ-статус іншої особи;
• позбавлення права на медичні пільги або допомогу по хворобі, на відміну від інших працівників підприємства;
• відмова у раціональній адаптації умов життя та праці, необхідній для того, щоб працівник міг лікувати пов’язану з ВІЛ хворобу та продовжувати працювати.

Зрештою, працівника можуть несправедливо звільнити на підставі фактичного або приписуваного ВІЛ-статусу. Звільнення може бути результатом рішення, прийнятого роботодавцем, або ж працівника можуть змусити піти з роботи через стигму і дискримінацію, що створюють нестерпне для нього середовище на робочому місці (так зване вимушене звільнення за власним бажанням).

https://smu.dsp.gov.ua