Чи можна звільняти працівників за власним бажанням та угодою сторін під час відпустки без збереження зарплати?

Ситуація із практики

Працівники підприємства, у тому числі директор і головбух, перебувають у відпустках без збереження заробітної плати. Дехто з них хоче звільнитися за власним бажанням або за угодою сторін. Чи можливе звільнення під час такої відпустки? Якщо можливе, то як правильно його оформити, хто має підписати наказ про звільнення та провести відповідні розрахунки?

Законодавством не заборонено звільняти працівників, які виявили бажання припинити трудові відносини з підприємством під час відпустки без збереження заробітної плати. Таке звільнення можливе як за власним бажанням працівника, так і за угодою сторін чи з інших підстав, передбачених ст. 36 КЗпП. Заборонено звільнення працівників під час відпустки лише з ініціативи роботодавця (ст. 40, 41 КЗпП).

Тому для правильного припинення трудових відносин потрібно видати наказ про звільнення на підставі відповідних заяв від працівників та здійснити розрахунки з ними згідно зі ст. 47 КЗпП.

У такому разі припиняти відпустку без збереження зарплати працівникам (виводити їх на роботу) потреби немає, адже трудове законодавство не встановлює такої вимоги.

Водночас для оформлення документів щодо звільнення та здійснення відповідних розрахунків із працівниками директор має вийти на роботу в день видання наказу про звільнення, а бухгалтер – у день проведення розрахунків. Для цього їм на підставі заяви та відповідного наказу (директор видає наказ сам на себе) переривається (припиняється) відпустка без збереження заробітної плати.

Наголосимо, що переривання відпустки без збереження зарплати хоча й не передбачено законодавством, але й не заборонено. Також не обов’язково використовувати формулювання «перервати відпустку». Таку відпустку можна припинити, а потім знову оформити: бухгалтеру – на підставі заяви та наказу, а директору – на підставі лише наказу, оскільки він видає його сам на себе. Зразок такого наказу див. тут.