За що відповідає бухгалтер
Коло обов’язків бухгалтера передбачає високу відповідальність за належне їх виконання. Часто-густо помилки у веденні бухгалтерського обліку призводять до серйозних наслідків як для установи, так і для працівника, який їх припустився. У цьому матеріалі розглянемо види відповідальності, яка може бути застосована до бухгалтера, та наслідки неналежного виконання ним своїх посадових обов’язків.
Вимоги до ведення бухобліку
Перш ніж визначати підстави та види відповідальності, яку може нести бухгалтер (головний бухгалтер) установи, нагадаємо, що правові засади регулювання, організації, ведення бухобліку та складання фінзвітності в Україні визначає Закон від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).
Згідно зі ст. 2 Закону № 996 його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності (далі – установа), які зобов’язані вести бухоблік та подавати фінзвітність згідно із законодавством, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінзвітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
Бухоблік є обов’язковим видом обліку, який ведеться установою, а фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, мають ґрунтуватися на даних бухобліку (ч. 2 ст. 3 Закону № 996). Водночас питання організації бухобліку в установі належить до компетенції її власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Для забезпечення ведення бухобліку установа самостійно обирає форми його організації, зокрема шляхом введення до штату установи посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером. Завдання та функціональні обов’язки бухгалтерських служб, повноваження керівника бухгалтерської служби в бюджетних установах визначаються Типовим положенням про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженим постановою КМУ від 26.01.11 р. № 59 (далі – Типове положення № 59).
До обов’язків керівника установи належить створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухобліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (ч. 6 ст. 8 Закону № 996).
У ч. 7 ст. 8 Закону № 996 та п. 13 Типового положення № 59 визначено коло обов’язків головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухобліку установи. Так, головний бухгалтер (особа, на яку покладено ведення бухобліку), зокрема, забезпечує дотримання в установі встановлених єдиних методологічних засад бухобліку, складання і подання в установлені строки фінзвітності, а також організовує контроль за відображенням на рахунках бухобліку всіх госпоперацій.
Слід зазначити, що керівником бюджетної установи затверджуються положення про бухгалтерську службу, яку очолює головний бухгалтер, та посадова інструкція фахівця, на якого покладено виконання обов’язків бухгалтерської служби. Варто звернути увагу, що згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 996 відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Зрештою, контроль за дотриманням законодавства про бухоблік та фінзвітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами (ст. 15 Закону № 996).
Безумовно, робота головного бухгалтера (бухгалтера) завжди пов’язана з певними ризиками як для самого працівника, так і для установи. Зокрема, нерідко помилки, яких припускається бухгалтер, можуть дорого коштувати установі, оскільки штрафні (фінансові) санкції застосовуються до юридичної особи. За це бухгалтеру загрожує дисциплінарна, а інколи й матеріальна відповідальність. Водночас немало випадків, коли бухгалтер, виконавши певні вимоги керівника установи, притягується до адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності.
Види відповідальності
Відповідно до ст. 92 Конституції України підстави для цивільно-правової відповідальності, а також визначення дій осіб як злочинів, адміністративних або дисциплінарних правопорушень, а також відповідальність за них встановлюються виключно законами України. Зокрема, чинне законодавство передбачає такі види відповідальності:
- дисциплінарна – відповідальність особи за порушення трудової дисципліни. У разі порушення працівником правил внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції, статуту або положення про дисципліну тощо роботодавець має право застосувати до нього дисциплінарне стягнення одного із двох видів – догану або звільнення (ст. 147 КЗпП);
- матеріальна – обов’язок працівника відшкодувати шкоду, завдану установі неналежним виконанням своїх трудових обов’язків (ст. 130–138 КЗпП). Зазвичай працівники притягуються до обмеженої матеріальної відповідальності в межах свого середньомісячного заробітку. Повну матеріальну відповідальність працівники несуть лише у випадках, установлених ст. 134 КЗпП, зокрема у разі укладення з ними договору про повну матеріальну відповідальність;
- адміністративна – застосування до особи адміністративно-правових санкцій за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП;
- кримінальна – притягнення особи до кримінального покарання за вчинення злочину – суспільно небезпечного діяння (дії або бездіяльності), передбаченого Кримінальним кодексом (далі – КК).
Стосовно бухгалтера, то він може бути притягнутий:
- як працівник – до дисциплінарної та матеріальної відповідальності;
- як посадова особа установи (а такою може бути головний бухгалтер, єдиний бухгалтер на підприємстві) – до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Якщо притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності є лише правом, а не обов’язком установи-роботодавця, то застосування адміністративних санкцій або покарань за кримінальний злочин є обов’язком уповноважених на це державних органів. |
У цьому контексті слід зазначити, що головний бухгалтер, який організовує на підприємстві ведення бухобліку, складає бухгалтерську звітність, виконує адміністративно-господарські обов’язки, а отже, є службовою або посадовою особою у розумінні кримінального та адміністративного законодавства. Якщо ж в установі є лише один бухгалтер, то його посада не повинна називатися «головний бухгалтер». Проте, якщо на нього покладено ведення бухгалтерського та податкового обліку, то він фактично виступає у статусі головного бухгалтера, а це означає, що його також можна визнати посадовою особою і притягнути (за наявності відповідних обставин) до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Дисциплінарна відповідальність
Відповідно до ст. 1471 КЗпП застосувати цей вид відповідальності до працівника (у т. ч. і до головного бухгалтера (бухгалтера)) може особа (орган), якій надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) цього працівника. Зазвичай це керівник установи (директор, голова правління і т. д.). Отже, до бухгалтера, як і до будь-якого іншого працівника, можуть бути застосовані заходи дисциплінарного стягнення, передбачені ст. 147 КЗпП: догана або звільнення.
Дисциплінарна відповідальність може бути застосована за невиконання або неналежне виконання працівником із його вини покладених на нього трудових обов’язків. Якщо ж бухгалтер систематично без поважних причин не виконує обов’язки, покладені на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (і до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення), то роботодавець має право його звільнити на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП.
Слід зазначити: щодо головного бухгалтера (його заступника) п. 1 ст. 41 КЗпП установлено додаткову підставу для розірвання трудового договору, зокрема за одноразове грубе порушення трудових обов’язків. Також враховується характер проступку, обставини, за яких його вчинено, розмір заподіяної (або ризику заподіяння) шкоди.
Нагадаємо також, що дисциплінарне стягнення застосовують не пізніше ніж протягом місяця з дня виявлення проступку, але не пізніше шести місяців із дня його вчинення (ст. 148 КЗпП). До того ж, не враховують час відсутності працівника у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та відпусткою.
Матеріальна відповідальність
Матеріальну відповідальність застосовують до працівника, якщо його неправомірними діями завдано збиток підприємству, який такий працівник повинен відшкодувати. Слід ураховувати, що бухгалтер (головний бухгалтер) не є матеріально відповідальною особою, оскільки ця посада не передбачає виконання робіт, безпосередньо пов’язаних зі зберіганням, обробкою, продажом (відпуском), перевезенням переданих йому цінностей.
Крім того, цієї посади немає в Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення, або застосування в процесі виробництва, затвердженому постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77 р. № 447/24.
Нагадаємо, цей документ є чинним і на сьогодні. Виняток становить випадок, якщо бухгалтер (головний бухгалтер) суміщає функції касира, і з ним має бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Водночас повну матеріальну відповідальність головний бухгалтер (бухгалтер) нестиме лише за виконання обов’язків касира.
Слід зазначити, що в окремих випадках із бухгалтера (головного бухгалтера) можуть бути стягнуті збитки, понесені установою у вигляді санкцій за порушення правил ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, однак у розмірі не більше за середньомісячний заробіток та за умови, що:
- виконання такого обов’язку включено до трудової функції бухгалтера;
- установлено його безпосередню вину.
З огляду на це, застосовується положення ст. 132 КЗпП, яка визначає, що за шкоду, заподіяну установі під час виконання трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно таку шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше за свій середній місячний заробіток. Більше роботодавець може стягнути з бухгалтера лише через суд, наприклад у разі скоєння ним кримінального злочину.
Адміністративна відповідальність
Адміністративна відповідальність регламентується КУпАП і полягає в застосуванні штрафних санкцій до посадових осіб, зокрема до головних бухгалтерів або бухгалтерів, які здійснюють адміністративно-господарські функції. Розглянемо види порушень та розміри штрафів за них у таблиці.
Відповідальність за адмінпорушення в бухобліку
Вид порушення |
Норма |
Розмір штрафу |
1 |
2 |
3 |
Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків |
Ст. 1631 |
Від 5 до 10 НМДГ, |
Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) |
Ст. 1632 |
Від 5 до 10 НМДГ, |
Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізосіб і подання відомостей про виплачені доходи |
Ст. 1634 |
Від 2 до 3 НМДГ, |
Порушення законодавства з фінансових питань |
Ст. 1642 |
Від 8 до 15 НМДГ, |
Порушення законодавства про збір та облік ЄСВ |
Ст. 1651 |
Від 30 до 3 000 НМДГ |
Порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття |
Ст. 1653 |
Від 8 до 15 НМДГ, |
Порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності |
Ст. 1654 |
Від 8 до 15 НМДГ, |
Порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності |
Ст. 1655 |
Від 8 до 15 НМДГ, |
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень |
Ст. 1861 |
Від 3 до 5 НМДГ, |
Адміністративний штраф може бути накладений протягом двох місяців із дня вчинення правопорушення або із дня його виявлення (у разі триваючого правопорушення), а у справах, підвідомчих судам, – протягом трьох місяців.
Кримінальна відповідальність
Кримінальна відповідальність для головного бухгалтера (бухгалтера) як службової особи настає за вчинення ними суспільно небезпечних діянь, які містять склад злочину, передбаченого КК.
Судова практика останніх років свідчить про те, що у більшості ситуацій кримінальна відповідальність щодо головних бухгалтерів (бухгалтерів) застосовується за такими статтями КК:
- ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів»), ст. 2121 «Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідальність за цими статтями настає в разі умисного ухилення від сплати зазначених платежів;
- ст. 222 «Шахрайство з фінансовими ресурсами». За цією статтею можливе притягнення до кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивих відомостей з метою отримання податкових пільг;
- ст. 366 «Службове підроблення». Як правило, це умисне внесення неправдивих відомостей до податкової, фінансової звітності або до звітності з ЄСВ, що призвело до ненадходження коштів до бюджету. або державних цільових фондів коштів;
- ст. 367 «Службова недбалість». Застосовується в разі встановлення невиконання або неналежного виконання посадовою особою своїх службових обов’язків, ставлення, що завдало істотної шкоди правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, що охороняються законом.
Слід зазначити, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 2 КК).
Відповідальність за «попередника»
Трапляються випадки, коли на новопризначеного головного бухгалтера (бухгалтера) намагаються «повісити» відповідальність за його попередника. Насамперед слід зазначити, що стосовно будь-якої відповідальності (дисциплінарної, матеріальної, адміністративної, кримінальної) діє принцип особистої відповідальності. Окрім того, чинне законодавство не передбачає обов’язку нового бухгалтера здійснювати перевірку бухгалтерської документації, яка залишилася після попереднього працівника на цій посаді.
Як уже зазначалося, відповідальним за організацію бухобліку є власник або керівник установи. Зокрема, фінзвітність підписується керівником і бухгалтером установи. Так, ч. 8 ст. 9 Закону № 996 зазначено, що відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів обліку, а також недостовірність відображених у них даних несуть особи, що склали та підписали ці документи.
Отже, якщо у звітності минулих періодів недостовірно відображено будь-які дані, то відповідальність за це несуть особи, які склали й підписали ці документи, а не новий бухгалтер. Водночас, щоб уникнути неприємностей під час вступу на посаду, не зайвим буде провести аудиторську перевірку.
Коментарі до матеріалу